Рішення № 34172688, 17.10.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/6645/13-ц

2/256/1896/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька у складі:

Головуючої судді - Гладкої І.А.,

при секретарі - Петриченко К.С.,

за участю сторін:

позивача - не з'явився,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА» про виплату страхового відшкодування,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА» про виплату страхового відшкодування, яку вточнив заявою від 07 жовтня 2013 року. Уточнену позовну заяву позивач обґрунтувала наступними обставинами. 28 серпня 2012 року сталась дорожньо-транспортна пригода та участю автомобілів Ford Mondeo, д/н НОМЕР_3 та мікроавтобус Богдан, д/н НОМЕР_2. Внаслідок чого, автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Винним у ДТП було визнано водія мікроавтобусу Богдан, д/н НОМЕР_2, ОСОБА_2 Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2. була застрахована відповідачем. 04 вересня 2012 року оцінювачем ОСОБА_3 за ініціативою відповідача, було проведено огляд пошкоджень автомобіля позивача, за результатами якого було складено звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику в розмірі 21043,46 грн. Як зазначив позивач, відповідач повідомив, що їй буде перераховано 18286,22 грн. Проте, до червня 2013 року, відповідачем страхової виплати їй здійснено так і не було. Враховуючи це, 05 червня 2013 року позивач подала відповідачу претензію, але відповіді на неї, як і страхової виплати, на момент звернення до суду так і не було. Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, станом на 07 жовтня 2013 року сума пені становить 2081,62 грн.; індекс інфляції - 416,32 грн. та три проценти річних - 365,72 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду даної цивільної справи був повідомлений належним чином, проте звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи без його участі, позовну заяву підтримав в повному обсязі, у зв'язку з чим, відповідно до частини 2 статті 158 Цивільно процесуального кодексу України, суд розглядає дану цивільну справу за відсутності позивача.

Представник відповідача - Шерстньова О.С., яка діє на підставі довіреності, у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, проте надала до суду заяву, згідно якої позовну заяву визнала частково з огляду на наступні обставини. 30 серпня 2012 року позивачем на адресу відповідача була подана заява про страхове відшкодування. 04 вересня 2012 року за заявою ПрАТ «УАСК АСКА» оцінювачем ОСОБА_3 був проведений огляд пошкодженого автомобілю Позивача, за результатами якого було складено Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди від 26 вересня 2012 року. Відповідно до висновків даного Звіту вартість матеріального збитку з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, за вирахуванням суми ПДВ, становить 18286,22 грн. При вивченні усіх документів, які були подані позивачем до відповідача була виявлена помилка в постанові суду по адміністративній справі (не вірно визначені транспортні засоби, які були причетні до ДТП). 21 листопада 2012 року відповідач письмово звернувся до позивача, з проханням щодо необхідності надання постанови суду, за якою буде визначена вина водія транспортного засобу, який спричинив ДТП. 28 грудня 2012 року на адресу відповідача надійшла постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року про виправлення описки та помилки. Тому, 28 грудня 2012 року позивачем був складений страховий акт, за яким наслідки вищевказаного ДТП були визнані страховою подією, був зроблений розрахунок страхового відшкодування, який складав 18286,22 грн. Повний пакет документів був поданий 28 грудня 2012 року, тому кінцевий строк виконання зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування був 28 березня 2013 року. В межах встановленого строку відповідач здійснив часткове перерахування виплати - 2309,08 грн., на реквізити, вказані позивачем. Однак, 19 лютого 2013 року дана сума була повернута відповідачу, причиною повернення коштів були невірні банківські реквізити. Тому, вимога позивача щодо виплати штрафних санкцій за період прострочення виконання грошових зобов'язань є безпідставною, оскільки період розрахунку штрафних санкцій, зазначений позивачем починається з 27 листопада 2012 року. Щодо стягнення суми страхового відшкодування представник відповідача не заперечував.

Згідно статті 1 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 8 Цивільного процесуального кодексу України визначає законодавство, відповідно до якого суд вирішує справи. Суд вирішує справи відповідно до Конституції України законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 11 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень проти них. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у розгляді справи. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі щодо яких виникає у сторін спір, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинно виконуватися належним чином, відповідно до умов договору. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання, згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України передбачає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про страхування», страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Учасників страховика повинно бути не менше трьох.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про страхування», страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів) для отримання страхових виплат, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування. Страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Предметом договору страхування, відповідно до статті 4 Закону України «Про страхування», можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону і пов'язані: з життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування); з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності).

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Стаття 16 Закону України «Про страхування», передбачає, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Обов'язки страховика передбачені статтею 20 Закону України «Про страхування». Страховик зобов'язаний: 1) ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; 2) протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; 3) при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; 4) відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; 5) за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; 6) не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страховика.

Обов'язки страхувальника передбачені статтею 21 Закону України «Про страхування». Страхувальник зобов'язаний: 1) своєчасно вносити страхові платежі; 2) при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику; 3) при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші чинні договори страхування щодо цього предмета договору; 4) вживати заходів щодо запобігання та зменшення збитків, завданих внаслідок настання страхового випадку; 5) повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування. Умовами договору страхування можуть бути передбачені також інші обов'язки страхувальника.

Стаття 26 Закону України «Про страхування» визначає, що підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону. Рішення про відмову у страховій виплаті приймається страховиком у строк не більший передбаченого правилами страхування та повідомляється страхувальнику в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Негативний фінансовий стан страховика не є підставою для відмови у виплаті страхових сум (їх частин) або страхового відшкодування страхувальнику.

Згідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком

згідно з договором страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачена можливість укладання договорів страхування за трьома типами, зокрема укладання договору страхування третього типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених в договорі.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що у зв'язку з пошкодженні транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальні ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку встановленому законодавством.

Відповідно до ч.5 ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування, подані з порушення строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Судом встановлено, що 05 жовтня 2013 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_2 було визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення за участю ОСОБА_5, який керував автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_3, що було пошкоджено під час дорожньо-транспортної пригоди. Крім того, постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 30 листопада 2012 року були виправлені описки в тексті вищезазначеної постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2012 року, про що свідчить копія відповідної постанови суду, яка долучена до матеріалів справи.

Як вбачається судом із долучених до матеріалів справи документів, відповідач 13 лютого 2013 року електронною поштою повідомив позивача про те, що страхова справа № 6774 від 28 червня 2012 року оформлена та передана на перерахування страхової суми 18286,22 грн.

Із долучених до матеріалів справи документів, судом вбачається, що позивач 05 червня 2013 року звернулась до відповідача з письмовою претензією № 2593 щодо виплати їй у строк до 17 червня 2013 року суми страхового відшкодування в розмірі 18286,22 грн.

Судом із долученого до матеріалів справи звіту № 19/09/12 від 26 вересня 2012 року вбачається, що розмір заподіяної власнику автомобіля Ford Mоndeo, д/н НОМЕР_3 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу запчастин (0%) склав 21943,46 грн.

З долученої до матеріалів справи копії листа № 2836-22/01 від 18 вересня 2013 року, судом вбачається що відповідач звернувся до позивача, та пояснив, що сума страхового відшкодування складає 18286,22 грн. з вирахуванням суми податку на додану вартість, що не підлягає відшкодуванню. Крім того відповідач зазначив, що частина суми страхового відшкодування в розмірі 2286,22 грн. була перерахована на зазначені позивачем реквізити 14 лютого 2013 року. Залишок суми страхового відшкодування 16000 грн.

Як вбачається судом із долученої до матеріалів справи копії страхового акту № 7373 від 28 грудня 2012 року, випадок було визнано страховим та здійснилась виплата ОСОБА_1 страхового відшкодування у розмірі 18286,22 грн.

Отже, судом достеменно встановлено, що дійсно мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого відповідачем транспортного засобу Богдан, д/н НОМЕР_2, д/н НОМЕР_5; відповідач дійсно заборгував позивачу суму страхового відшкодування в розмірі 18286,22 грн. Крім того, представник відповідача позовну заяву в цій частині визнав в повному обсязі, при цьому судом для вбачається наявність законних підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки визнання його відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Разом з тим, суд не погоджується з твердженнями позивача, щодо нарахування штрафних санкцій відповідачу за невиконання ним договірних обов'язків, оскільки повний пакет документів для здійснення страхової виплати був наданий позивачем лише 28 грудня 2012 року, тому, з урахуванням положень ч. 5 ст. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», кінцевий строк виконання зобов'язань щодо виплати страхового відшкодування було 28 березня 2013 року. При цьому суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на той факт, що позивачем були надані невірні банківські реквізити, оскільки ним не були надані до суду будь-які докази, що підтверджують цей факт. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1171,37 грн.; індекс інфляції в розмірі 164,58 грн.; три відсотки річних у розмірі 232,96 грн., а загалом 1568,91 грн.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільного процесуального кодексу України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст.1, 8, 10, 11, 60, 88, 158, 174, 208-209, 212-215, 218, 223, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 526, 530, 610, 625, 629, 979, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-5, 9, 16, 20, 21, 26 Закону України «Про страхування», ст.ст. 15, 29, 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА» про виплату страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА», РНОКПП: 13490997 на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_6 заборгованість по виплаті страхового відшкодування в розмірі 18286,22 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА», РНОКПП: 13490997 на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_6 пеню за прострочення виплати страхового відшкодування в розмірі 1171,37 грн.; індекс інфляції в розмірі 164,58 грн.; три відсотки річних у розмірі 232,96 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія АСКА», РНОКПП: 13490997 на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 198,55 грн.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя І.А. Гладка 17.10.2013