Ухвала суду № 34170472, 15.10.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/3151/13-ц Провадження № 22-ц/795/2151/2013 Головуючий у I інстанції -Кантур А.М. Доповідач - Онищенко О. І.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2013 року м.ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Зінченко С.П., Харечко Л.К.,при секретарі:Шкарупі Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2013 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання правочину удаваним та визнання права власності на автомобіль відмовлено, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що при ухваленні рішення судом не було з'ясовано , що під час укладення договорів доручення між сторонами фактично здійснювалися правочини купівлі-продажу автомобіля, які були оформлені удаваними договорами доручення та направлені для досягнення інших правових наслідків на отримання особистої користі, яка полягала у спрощеній процедурі оформлення володіння автомобілем та зменшення грошових витрат пов'язаних зі зняттям та постановленням на облік автомобіля.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з врахуванням наявних доказів у справі, позовні вимоги про визнання правочину удаваним та визнання права власності не підлягають задоволенню, оскільки сторони в судовому засіданні не довели суду що під даним правочином було приховане фактичне укладення договору купівлі-продажу спірного автомобіля.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_1, виданого МРЕВ м. Обухів ДАІ ГУ УМВС України від 14 грудня 2005 року відповідачу ОСОБА_7 на праві власності належить автомобіль Фольксваген Т4,2000 року випуску, шасі (кузов, рама) НОМЕР_2, колір білий, реєстраційний НОМЕР_3.

За посвідченою 21.12.2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 довіреністю, ОСОБА_7 уповноважив відповідача ОСОБА_6 розпоряджатися (в т.ч. вчиняти правочини щодо експлуатації, страхування, здавання в оренду, а також продажу за ціну та на умовах йому відомих) зазначеним вище автомобілем. Для цього надає ОСОБА_6 право представляти його інтереси в органах нотаріату, ДАІ, будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності та перед фізичними особами з усіх без винятку питань, пов'язаних з експлуатацією і відчуженням автомобіля, його переобладнанням, ремонтом, проходженням технічного огляду, зняти автомобіль з обліку, а також всі інші дії в межах та обсязі, передбачених чинним законодавством України для такого роду повноважень. Довіреність видана строком на три роки з правом передоручення повноважень іншим особам та з правом використання автомобіля за межами кордону України і дійсна до 21 грудня 2011 року.( а.с.7)

За посвідченою 04.11.2009 року приватним нотаріусом Згурівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_9 довіреністю відповідач ОСОБА_6 від імені відповідача ОСОБА_7 надав мешканцям м. Яготин Київської області ОСОБА_5, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повноваження на експлуатацію та розпорядження вказаним автомобілем, зазначені в попередній довіреності на увесь час дії, але без права передорученя. ( а.с.5)

22.02.2013 оку на виїзді позивача з м. Києва даний автомобіль був вилучений співробітниками ДАІ на підставі постанови ГУ юстиції у Київській області від 14.10.2011 року про розшук майна боржника ОСОБА_7, за яким обліковується цей транспортний засіб.( а.с.8-9)

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року „Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1,3-5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як зазначено у ч.1 ст. 244 ЦК України, на підставі довіреності здійснюється представництво.

За своїм юридичним змістом договір доручення є договором про представництво, оскільки повірений зобов'язується діяти від імені довірителя.

Крім того, на підставі доручення повірений не має права укладати угоду від імені особи, яку він представляє, відносно себе особисто.

Згідно ст.ст. 238, 244 ЦК України довіреність не є правовим оформленням переходу права власності на автомобіль.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 208 ЦК України в письмовій формі належить вчиняти правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених ч.1 ст. 206 ЦК України. У тексті договору повинні бути вказані його сторони, предмет і зміст угоди, інші істотні умови договору.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1338, якою затверджені Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п.4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п.44 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документів, що посвідчує його особу.

З матеріалів справи вбачається, що спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, залишається зареєстрованим за ОСОБА_7 з 14.12.2005 року (а.с.4).

За вимогами п.8 вказаних Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема: довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком № 1 до цих Правил; договором або іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль. Бланки довідок-рахунків є бланками суворого звіту і виготовляються в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 283. Довіреність серед переліку документів, що підтверджують правомірність придбання транспортного засобу, у п.8 Правил не вказана.

У справах за позовами про визнання права власності на автомобіль із підстав придбання його за договором купівлі - продажу суд може задовольнити такий позов у тому разі, коли встановить, що сторонами були додержані правила ЦК України щодо укладення договору купівлі - продажу такого майна. Зокрема його змісту і наявні умови виникнення права власності за договором. Сама по собі довіреність на право користування та розпорядження майном не свідчить про укладення сторонами договору купівлі - продажу автомобіля.

Зважаючи на такі обставини справи апеляційний суд не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судове рішення відповідає матеріальному та процесуальному праву, а тому відсутні підстави для його скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про відмову в позові, оскільки ОСОБА_5 не набув права власності на спірний автомобіль.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: