Постанова № 34169589, 07.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2013 р. Справа№ 22/474-39/412-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Мациборко Т.І.

за участю представників сторін:

від позивача : представник - не з'явився

від відповідача: представник - Сидоренко Ю.А. ( за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум"

на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2013р.

у справі № 22/474-39/412-2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

до Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум"

про стягнення 1 385 045, 50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2013 р. по справі № 22/474-39/412-2012 позов задоволено частково: стягнуто з публічного акціонерного товариства "Банк "Форум» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" 154821, 49 грн. суми виплаченого страхового відшкодування, в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ПАТ "Банк "Форум" звернулось зі скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва № 22/474-39/412-2012 від 10.06.2013 року в частині задоволених позовних вимог та відмовити в задоволені позову в цій частині. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, вказали на те, що суд першої інстанції дійшов не вірного висновку про зобов'язання відповідача передати оригінали документів, що підтверджують наявність грошових зобов'язань у позичальників банку, навіть у випадку часткового, а не повного відшкодування суми кредитної заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.07.2013 року було прийнято до провадження апеляційну скаргу ПАТ "Банк "Форум" та призначено справу до розгляду.

В подальшому розгляд справи, декілька разів відкладався в зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

07.10.2013 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи всі представники були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 02.03.2006 року між акціонерним комерційним банком "Форум" в особі керуючого Запорізької філії акціонерного комерційного банку "Форум", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (відповідач, Страхувальник) та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (позивач, страховик) була укладена Генеральна угода №300/09-00049 страхування кредитного портфелю банку.

Відповідно до підпункту 4.1. пункту 4 Генеральної угоди об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з нанесенням страхувальнику його позичальниками збитків внаслідок часткового або повного неповернення позичальниками страхувальнику грошових сум в обумовлені терміни за кредитними договорами, які відносяться до кредитного портфелю, визначеного у кожному окремому договорі до Генеральної угоди страхування, що є її невід'ємною частиною.

Згідно підпункту 4.2 пункту 4 Генеральної угоди, заборгованість по кредиту та відсоткам це різниця між початковою заборгованістю позичальника по кредитному договору і сплаченими ним в подальшому платежами по кредитному договору та сума відсотків за користування кредитом, виключаючи пеню і штрафні санкції.

Пунктом 5.2. передбачено, що страхова сума за кожним окремим Договором до цієї Генеральної Угоди визначається, виходячи з грошової оцінки кредитів та/або відсотків за ними на день укладання договору, визначених умовами кредитних договорів, які укладено між страхувальником та позичальником, та які входять до складу визначеного Договором реєстру кредитного портфелю ( Додаток 2), в розмірі повної або частини суми зазначеної оцінки.

Відповідно до підпункту 6.1 пункту 6 Генеральної угоди страховим випадком за цією Генеральною угодою є факт настання збитків страхувальника через невиконання або неналежне виконання позичальниками своїх зобов'язань перед страхувальником по поверненню кредитів (або їх частки) та або відсотків за ними в строки та на умовах, що передбачені укладеними між ними кредитними договорами, які входять до складу визначених у договорах до Генеральної угоди страхування реєстрах кредитних портфелів.

Отже, укладаючи Генеральну угоду, сторони передбачили можливість неповернення кредиту та/або відсотків по ньому позичальниками як у повному обсязі, так і частково.

Відповідно до п.п. 10.2.9 п. 10.2 Генеральної угоди, обов'язок страхувальника протягом трьох робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги виникає у страхувальника лише в разі сплати страховиком страхового відшкодування в розмірі всієї суми заборгованості позичальника перед страхувальником, а оскільки страховиком (позивачем) не було виплачено страхове відшкодування в розмірі всієї суми заборгованості, то відповідач вважає, що у нього не виникло обов'язку передавати позивачу документи, та, відповідно, відсутній факт порушення відповідачем своїх обов'язків з надання цих документів, а як наслідок, у відповідача не виникло зобов'язань щодо повернення отриманого страхового відшкодування.

Підпункт 10.2.9 пункту 10 Генеральної угоди передбачає, що у разі погашення страховиком страхувальнику на підставі Генеральної угоди страхування всієї суми заборгованості позичальника перед страхувальником страхувальник зобов'язаний:

передати страховику право вимоги (в межах фактично отриманого страхового відшкодування), згідно з чинним законодавством України;

протягом 3-х робочих днів передати страховику всі документи для реалізації права вимоги;

у разі пред'явлення вимог про відшкодування збитків по страховому випадку сприяти страховику в реалізації права регресу.

Згідно приписів ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування" визначено, щодо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним комерційним банком "Форум" в особі керуючого Запорізької філії акціонерного комерційного банку "Форум", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (відповідач, страхувальник) та товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (позивач, страховик) було укладено додатки до генерального договору страхування кредитного портфелю банку: № 1 від 06.08.2007 р., № 2 від 06.04.2006 р., № 3 від 05.05.2006 р., № 4 від 05.06.2006 р., № 5 від 05.07.2006 р., № 6 від 05.08.2006 р., № 8 від 05.09.2006 р., № 9 від 05.10.2006 р., № 10 від 05.11.2006 р., № 11 від 05.12.2006 р., № 12 від 05.01.2007 р., № 13 від 05.02.2007 р., № 14 від 05.03.2007 р., № 15 від |05.04.2007 р., № 16 від 05.05.2007 р., № 17 від 05.06.2007 р., № 18 від 09.07.2007 р., № 19 від 05.08.2007 р.

Згідно підпункту 12.5 пункту 12 Генеральної угоди, страхувальник (відповідач) зобов'язується повернути страховику (позивачу) суму виплаченого страхового відшкодування протягом 5 робочих днів з моменту настання наступних подій: у разі погашення заборгованості перед страхувальником з боку позичальника будь-яким чином після виплати страхового відшкодування; невиконання страхувальником своїх обов'язків з надання документів, що є у наявності відповідача, необхідних для здійснення страховиком права вимоги до винних осіб; викриття факту повідомлення страховику недостовірної або неповної інформації з боку страхувальника при наданні документів, необхідних для визначення причин та розміру збитків.

Відповідно до підпункту 10.2.5 пункту 10.2 Генеральної угоди при настанні страхового випадку страхувальник зобов'язаний вжити можливих і раціональних заходів щодо запобігання та зменшення збитків (в тому числі всіх заходів передбачених "Регламентом по введенню в дію і просуванню продукту "Експрес" кредит в Банку"), і передати страховику після отримання страхового відшкодування право вимоги (в межах фактично отриманого відшкодування).

При виконанні умов Генеральної угоди позивачем на користь відповідача було виплачено страхове відшкодування в розмірі 1511536,63 грн., що підтверджено матеріалами справи та по вказаній сумі у сторін відсутні розбіжності з огляду на Акт звірки взаємних розрахунків згідно Генеральної угоди страхування кредитного портфелю банка № 300/09-00049 від 02.03.2006 р. за вимогами, що заявлені до стягнення в справі № 22/474-39/412-2012, яка розглядається Господарським судом міста Києва від 08.10.2012 р. (т. 2, а.с. 147-167), який скріплений підписами уповноважених представників та печатками сторін (надалі - Акт звірки взаємних розрахунків).

В свою чергу, відповідач на виконання вимог п. 12.5 Генеральної угоди повернув позивачу 115506,20 грн., у зв'язку із погашенням його позичальниками кредитної заборгованості після отримання відповідачем страхового відшкодування, виплаченого позивачем. Наведена сума також підтверджується матеріалами справи та по вказаній сумі у сторін також відсутні розбіжності з огляду на Акт звірки взаємних розрахунків.

Перехід до страховика прав страхувальника щодо особи, відповідальної за завдані збитки на рівні чинного законодавства врегульовано у ст. 993 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування", згідно з положеннями яких: до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, колегія суддів вважає, що перехід до позивача права вимоги встановлено нормами закону та обумовлюється виключно здійсненням виплати страхового відшкодування ( платіжні доручення які містяться в матеріалах справи) і не потребують від відповідача надання будь-яких документів або вчинення будь-яких дій. Позивач не надав підтвердження неможливості здійснення свого права вимоги до винних осіб саме через відсутність конкретних документів, так як жодного разу з позовами в судовому порядку не звертався.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказані положення не були враховані судом першої інстанції, отже під час укладання Генеральної угоди сторонами не закладалося до її змісту обов'язку страхувальника передавати страховику оригінали документів щодо позичальників, заборгованість яких страховик не погасив в повному обсязі, оскільки наявність такого обов'язку могла б призвести до дискримінації інших осіб (поручителі, інші страхові або факторингові компанії тощо), які також могли частково сплатити заборгованість позичальника.

Такої ж позиції дотримується й Вищий господарський суд України в постановах від 14.01.2013р. по справі № 5011-42/6672-2012 та від 27.05.2013р. по справі № 5011-48/8379-2012

Щодо позовних вимог про повернення страхового відшкодування в сумі 1241208,94 грн., виплаченого ним за кредитними договорами, позичальниками за якими є особи, перелік яких наведено в Акті звірки взаємних розрахунків, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач звернувся з позовом до суду зі спливом строку позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем. Позивачем не було надано доказів поважності причин пропущення позовної давності у цій частині позовних вимог. Також в матеріалах справи відсутні докази , які б свідчили про зупинення перебігу позовної давності, відповідно до статті 263 ЦК України або про переривання перебігу позовної давності відповідно до статті 264 ЦК України.

Про порушення відповідачем зобов'язання, яке виникло по строку - 3 робочих днів після погашення позивачем заборгованості позичальників, передати документи для реалізації права вимоги (п.п. 10.2.9 п. 10.2 Генеральної угоди), позивачу було відомо і останній мав право на повернення сум страхового відшкодування з моменту такого порушення у строк 5 робочих днів (п.п. 12.5 п. 12 Генеральної угоди).

Початок перебігу позовної давності має визначатись з урахуванням положень ч. 5 ст. 261 ЦК України, що застосовується до зобов'язань з визначеним строком виконання, і такий починається зі спливом строку виконання, передбаченого Генеральною угодою у п.п. 12.5 п. 12.

Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням наведених положень закону та п.п. 10.2.9 п. 10.2, п.п. 12.5 п. 12 Генеральної угоди, а також з огляду на дату звернення позивача з позовом до суду (22.11.2011 р. позов направлено поштою, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 18382486), початок перебігу строку позовної давності за кожною сумою, що включена до складу позовних вимог, розпочався в день, наступний за восьмим робочим днем після перерахування позивачем відповідачу відповідної суми страхового відшкодування. Отже, фактично можливі до задоволення вимоги позивача щодо повернення сум страхових платежів, які проведені позивачем у строк після 11.11.2008 р., оскільки саме з указаної дати вимоги є такими, що заявлені в межах загального строку позовної давності - три роки (11.11.2008 р. є робочим днем (вівторок) та при виплаті страхового відшкодування у вказану дату, граничним строком звернення до суду при врахуванні загального строку позовної давності є 22.11.2011 р. (з 12.11.2008 р. по 14.11.2008 р.: строк 3 робочих дні для виконання відповідачем обов'язку з передачі документів підтверджуючих право вимоги до позичальників (п.п. 10.2.9 п. 10.2 Генеральної угоди); з 17.11.2008 р. по 21.11.2008 р. включно: строк 5 робочих днів для повернення суми страхового відшкодування при невиконанні зобов'язання щодо передачі документів (п.п. 12.5 п. 12 Генеральної угоди).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з урахуванням ч. 4 ст. 267 ЦК України, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволені позову в частині стягнення 1241208,94 грн. у зв'язку зі спливом позовної давності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування на умовах Генеральної угоди № 300\09-00049 від 02.03.2006 року в розмірі 154 821,49 грн. було задоволено судом першої інстанції необґрунтовано, оскільки позивач не набув права вимагати від відповідача повернення решти суми страхового відшкодування, заявленої до стягнення, зважаючи на ненастання обставин, передбачених умовами підпункту 12.5 пункту 12 генеральної угоди від 02.03.2006р. № 300/09-00049 для виникнення обов'язку відповідача передати позивачу документи для реалізації останнім права вимоги до позичальників ПАТ «БАНК ФОРУМ».

За таких обставин, позивачем не доведено належним чином факт прострочення відповідачем зобов'язання щодо повернення суми виплаченого страхового відшкодування згідно умов генеральної угоди від 02.03.2006р. № 300/09-00049, у зв'язку з чим відсутні підстави для стягнення з останнього суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції та нарахованих трьох процентів річних і пені.

Вказані обставини не були враховані господарським судом міста Києва, та, як наслідок, було зроблено помилковий висновок про порушення прав позивача та прийнято незаконне та необґрунтоване рішення в частині задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013р. підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" на рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року у справі № 22/474-39/412-2012 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року у справі № 22/474-39/412-2012 скасувати в частині стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 154 821,49 грн., в позові відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Набережна 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (02100, м. Київ, бульвар Верховної Ради 7, ідентифікаційний код 21574573) 1548,22 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва

Матеріали справи № 22/474-39/412-2012 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Руденко М.А.

Судді Дідиченко М.А.

Пономаренко Є.Ю.