Ухвала суду № 34168862, 10.09.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 р. Справа № 918/1143/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства (Рівненська обл., м.Кузнецовськ, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 30536302)

до відповідача Фізичної особи - підприємця Поміна Володимира Дем'яновича (Рівненська обл., м.Кузнецовськ, мікрорайон Вараш, буд.32 а, кв.7, код 2073315495)

про стягнення в сумі 1 047 грн. 51 коп.

Представники:

від позивача : представник Дегтяр І.Г. (довіреність №1374 від 09.09.13р.)

від позивача : представник Прохорович О.М. (довіреність №515 від 23.04.13р.)

від відповідача : Помін В.Д.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Кузнецовське міське комунальне підприємство звернулося в господарський суд з позовом до відповідача - фізичної особи-підприємця Поміна Володимира Дем'яновича про стягнення 1047,51грн. заборгованості за водопостачання по договору № 428 від 17.02.2010 р.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній оплаті отриманих комунальних послуг.

29.08.2013 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на відсутність заборгованості.

04.09.2013 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог в зв'язку зі збільшенням розміру заборгованості після порушення провадження по справі. Тому, просить стягнути з Відповідача 1366,60грн. заборгованості. Подана заява відповідає статті 22 ГПК України, тому приймається судом до розгляду.

10.09.2013р. позивач подав письмові пояснення, в яких просить не брати до уваги відзив відповідача, а позовні вимоги задоволити в повному обсязі з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

В судовому засіданні відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову повністю. При цьому посилається на таке. На думку відповідача, договір № 428 від 17.02.2010 р. укладений між ним та позивачем, не відповідає типовому договору, який затверджено Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила № 630).

Як вважає відповідач, всупереч Правилам № 630 та умовам цього договору, позивач не виконував свого обов'язку по зняттю показників та повірці лічильника, а тому немає підстав застосовувати для визначення об'ємів водопостачання та водовідведення інакших величин ніж показники лічильника. Вартість наданих послуг за один місяць нараховувалась із встановлених в договорі лімітів за місяць. Зокрема, за січень 2013 року позивач нараховував вартість даних послуг із розрахунку, що відповідачем було спожито 10 м3 води, а за лютий, березень та квітень 2013 року із розрахунку - 35,36 м3, тобто максимально можливий ліміт. Таким чином рахунки, які виставлялись позивачем в період з січня по квітень 2013 року включно, як зазначає відповідач є неправомірними, а вказаний в них об'єм спожитої ним води є надуманим та таким, що не відповідає дійсності.

Вивчивши подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд дослідив, зокрема, такі обставини.

17.02.2010р. між Кузнецовським міським комунальним підприємством, як енергопостачальником, виконавцем, та фізичною особою-підприємцем Поміним Володимиром Дем'яновичем, як споживачем, було укладено Договір № 428 на подачу питної води з водопроводу та приймання стічних вод до каналізації (надалі - Договір; а.с. 7), відповідно до умов якого енергопостачальник взяв на себе зобов'язання забезпечувати споживача питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства Охорони здоров'я України та Міністерства Охорони здоров'я України, в розмірі встановленого ліміту на об'єкт: приміщення №304, (ІІІ-й поверх), м-н Будівельників, 2, м. Кузнецовськ, в розмірі ліміту в об'ємі:

- за рік - 424,3 м2;

- за місяць - 35,36м2;

- за добу - 1,36м2;

- з максимальною подачею за годину - 0,45м2;

а також приймання від споживача стічну воду до комунального трубопроводу в розмірі встановленого ліміту в об'ємі:

- за рік - 424,3 м2;

- за місяць - 35,36м2;

- за добу - 1,36м2;

- з максимальною подачею за годину - 0,45м2;

Відповідно до пункту 2.1. Договору споживач бере на себе зобов'язання своєчасно оплачувати наданні йому послуги у водопостачанні, водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що споживач повинен своїми силами і за свої кошти встановити на об'єктах водолічильники для здійснення обліку кількості спожитої води. Зняття показань водолічильника у споживача здійснюється один раз на місяць представником енергопостачальника спільно з представником споживача.

Відповідно до пункту 2.8. Договору споживач повинен оплатити вартість наданих послуг (при умові їх отримання) за період до укладення даного Договору, відповідно до поданих розрахунків енергопостачальника.

Пунктами 3.1. та 3.2. Договору передбачено, що розрахунки за послуги здійснюються відповідно до Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України та чинним законодавством України затвердженими тарифами. Тариф з 01.08.2009р. складає: водопостачання - 3,38 грн./м3 (з ПДВ); водовідведення - 3,46 грн./м3 (з ПДВ), відповідно ціна послуг на момент укладення договору, орієнтовно складає - 9864,67 грн. (з ПДВ) в рік.

Крім того, додатком № 1 до Договору (а.с. 8) передбачено, що енергопостачальник взяв на себе зобов'язання забезпечувати споживача питною водою, яка відповідає чинному стандартові або дозволу Держстандарту України та Міністерства охорони здоров'я України, в розмірі встановленого ліміту.

У відповідності до пункту 3.6. Договору розрахунки за надану послугу здійснюються між енергопостачальником та споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок енергопостачальника не пізніше останнього дня поточного місяця в сумі відповідно до поданого рахунку.

Згідно пункту 6.1. Договору він укладений строком на один рік і набирає чинності з 17.02.2010р. та діє до 16.02.2011р.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що Договір вважається переукладеним на той же термін і на таких же умовах, якщо за один місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявить іншій стороні про закінчення строку його дії.

Відповідно до пункту 6.5. Договору він може бути розірваний за згодою сторін, або за вимогою однієї сторони у разі письмового попередження іншої сторони за три місяці.

На виконання умов Договору позивачем надавалося відповідачу водопостачання, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами та не заперечується відповідачем.

В свою чергу, відповідач, в порушення умов Договору, частково здійснив оплату за водопостачання, в зв'язку з чим станом на 31.08.2012р. за відповідачем перед позивачем рахувалася заборгованість в сумі 1366,60 грн., що підтверджується рахунками фактурами виставленими позивачем відповідачу.

Доказів сплати заборгованості відповідач суду не подав.

Посилання відповідача на те, що позивачем неправомірно нараховано заборговність згідно встановлених лімітів не береться судом до уваги, враховуючи наступне.

Згідно Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України № 190 від 27.06.2008 року (далі - Правила №190), а саме: п. 5.15. Повірка, ремонт та обслуговування засобів обліку, що належать споживачам (крім квартирних), виконуються за їх рахунок. Усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п.3.3 Правил №190 до дня установки повіреного засобу обліку (п.5.14. Правил №190). У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п.3.3. Правил №190).

В своїх запереченнях на позовні вимоги відповідач посилався на те, що пунктом 15 Правил №630 передбачено, що засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці. В свою чергу пунктом 9 Правил №630 передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) квартирних засобів обліку проводяться за рахунок виконавця.

Суд звертає увагу відповідача, що в згадані положення Правил № 630 стосуються засобів обліку, які встановлені у квартирах, будинках садибного типу та на вводі у багатоквартирний будинок, тобто тих засобів, що не використовуються споживачами - підприємцями.

Положення Правил № 630, на які посилається відповідач щодо обов'язку виконавця здійснювати повірку засобів обліку, стосується споживачів фізичних осіб. Про це, позивачем повідомлено відповідача листом № 232 від 18.02.2013 року. Засоби обліку підприємця Поміна В.Д. потребують повірки і акт на опломбування водомірного лічильника від 15.02.2010 р. вказує на те, що наступним строком повірки був листопад 2012 року.

Відповідач не надав суду доказів проведення повірки лічильника, що спростовує його твердження про безпідставність застосування договірних обсягів по водопостачанню та водовідведенню для визначення вартості отриманих комунальних послуг.

Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання по повірці лічильника Кузнецовське МКП правомірно здійснювало нарахування за надані послуги по встановленому договірному ліміту п.1.1. Договору.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді, за відповідачем перед позивачем рахується заборгованість по Договору за водопостачання в сумі 1366,60 грн.

Посилання підприємця Поміна В.Д. на невідповідність Договору типовому договору по водопостачанню судом відхиляються як необгрунтовані. Відповідач не надав суду доказів оскарження в судовому порядку чи визнання недійсним Договору або окремих його положень. Позивач та відповідач, як сторони Договору, при його укладенні дійшли згоди стосовно всіх істотних умов. З матеріалів наявних у справі вбачається, що Договір був підписаний та оформлений належним чином, а також виконувався сторонами.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 1366,60 грн. боргу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Поміна Володимира Дем'яновича (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, м-н Вараш, буд. 32А кв. 7, ідент. номер 2073315495) на користь Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м. Кузнецовськ, Майдан Незалежності буд. 2, код ЄДРПОУ 30536302) - 1366,60 грн. заборгованості та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.09.2013 року

Суддя Качур А.М.