Рішення № 34168831, 14.10.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А ЇН И

14.10.2013 Справа № 901/2685/13За позовом Заступника Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Миколаїв в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв, м. Миколаїв

до Приватного підприємства «Артек-Союз», м. Сімферополь

про стягнення 51 176,73 грн.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Попов М.В., посвідчення № 012236 від 01.11.2012 р.

Від позивача -1 - Старчеус О.С., довіреність № 220/932/д від 11.12.2012 р., юрисконсульт.

Від позивача -2 - Старчеус О.С., довіреність № 18 від 08.01.2013 р., представник.

Від відповідача - не з'явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства «Артек-Союз» про стягнення на користь Міністерства оборони України, в особі Квартирно - експлуатаційного відділу міста Миколаїв заборгованості за договором № 99 від 07 березня 2012 року « Про відшкодування вартості теплопостачання спожитого в процесі надання послуг з харчування», в розмірі 51 176, 73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконує зобов'язання за договором № 99 від 07.03.2012 р., в частині своєчасної оплати за наданні послуги.

Прокурор та представник відповідачів надали клопотання про продовження строку розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та пояснень.

Відповідач в судове засідання тричі не з'явився, про час та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 23). Відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, у зв'язку з чим, справа розглядається за наявними у неї матеріалами в порядку статті 75 ГПК України.

Розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та сторін, суд -

встановив:

Розглянувши клопотання прокурора та позивача про продовження строку вирішення спору суд не вбачає підстав для його задоволення у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд вважає, що підстави для продовження строку розгляду спору зазначені позивачем та прокурором не є винятковими, у зв'язку з чим відмовив у задоволенні цього клопотання.

За результатом розгляду справи по суті, суд встановив наступні обставини.

07 березня 2012 року між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Миколаїв (Сторона-1) та Приватного підприємства «Артек - союз» (Сторона-2) був укладений договір № 99 про відшкодування вартості теплопостачання (КЕКВ 1161), спожитого в процесі надання послуг з харчування (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 1.1 договору сторона-1 забезпечує сторону-2 тепловою енергією для надання послуг з харчування особового складу Збройних сил України.

Сторона - 2 відшкодовує стороні-1 вартість теплової енергії, спожитої в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі додаткової угоди № 10 від 29.12.2011 р. до договору харчування № 286/2/12/6 від 01.03.2012 р. про закупівлю послуг харчування для кожної військової частини, до площ яких має доступ сторона згідно наказу Міністра оборони України від 28.12.11 № 846 та здійснює інші платежі згідно з умовами договору (пункт 1.2).

Надалі між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди відповідно до яких продовжувався строк дії договору № 99 від 07.03.2012, а саме: додаткова угода № 2 від 07.02.2013 та додаткова угода № 3 від 27.03.2013 р. згідно до останньої сторони продовжили дію договору до 01.05.2013.

Розділом 2.3 договору визначено зобов'язання відповідача та зазначено, що відшкодування вартості за спожиту теплову енергію здійснювати відповідно до показників встановлених засобів обліку, або до складеної та затвердженої стороною -1 калькуляції. Після отримання від сторони -1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожиту теплову енергію на реєстраційні або спеціальні рахунки сторони-1.

У пункті 6.5 договору визначено, що щомісячно, 30 числа, сторона -1 та сторона-2 на підставі розрахунку або згідно з показниками засобів обліку, складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках.

На виконання договору позивач забезпечив відповідача тепловою енергією, що підтверджується виставленими рахунками, а саме: рахунок № 99/1 від 31.01.2013 на загальну суму 14 806,42 грн.; рахунок № 99/2 від 28.02.2013 на загальну суму 14 774,52 грн.; рахунок № 99/3 від 29.03.2013 на загальну суму 14 363,14 грн. та рахунок № 99/4 від 23.04.2013 на загальну суму 7 232,65 грн. (а.с. 13-19), всього на суму 51 176,73 грн.

Також, на адресу відповідача надсилались відповідні акти виконаних робіт приймання про що свідчать супровідні листи з доказами їх направлення (а.с. 12, 14, 16, 18). Однак відповідачем, підписані з його боку акти виконаних робіт, повернуті не були.

Відповідач порушив зобов'язання за договором та не оплатив вартість теплової енергії, у зв'язку з чим за останнім склалась заборгованість у розмірі 51 176,73 грн.

Позивачем була направлена претензія № 844 від 10.04.2013 з вимогою оплати заборгованості (а.с. 20). Проте, дана претензія відповідачем залишена без відповіді, а борг не оплаченим.

Позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 51 176,73 грн.

Як зазначає позивач у поясненнях від 11.10.2013 розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється за формулою визначеною Додатком 11.1 до договору № 99:

Vзаг.їд./940,0*264,3 = кількість теплової енергії спожитої для опалення приміщення, яке використовує ПП «Артек - Союз», де Vзаг.їд. - загальна витрата теплової енергії на опалення приміщення їдальні;

940,0 кв.м. - опалювальна площа приміщення їдальні;

264,3 - опалювальна площа приміщення їдальні, яку займає ПП «Артек - Союз».

В/ч А 0224 - опалювальна площа складає 542,6 кв.м., тариф без ПДВ 18,28 грн.

В/ч А 2183 - опалювальна площа складає 264,3 кв.м., тариф без ПДВ 793,17 грн.

Наприклад рахунок № 99/1 від 31.01.2013 на загальну суму 14 806,42 грн., з яких 2 418,33 грн. без ПДВ за спожиту теплову енергію в/ч 2183, 9920,36 грн. за спожиту теплову енергію в/ч 0224 та ПДВ в сумі 2 467,74 грн.

В/ч 2183 - 10,8438Г/Кал/940,0 кв.м. = 3,0490, 3,0490Г/Кал*793,17 грн. (тариф без ПДВ) = 2418,33 грн.

В/ч 0224 - 542,6 кв.м. (опалювальна площа визначена додатком 11.1)*18,283 грн. (тариф без ПДВ) = 9 920,36 грн.

Крім того, як зазначено у п. 6.7 договору сторона - 1 надає теплову енергію стороні - 2 по встановлених постачальником підприємства тарифів. Застосування тарифу у розмірі 793,17 грн., підтверджується наданими позивачем актами здачі приймання надання послуг з постачальником (а.с. 58-61).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У статті 173 Господарського кодексу України зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не надав належних доказів сплати заборгованості або контррозрахунок суми заборгованості, у зв'язку з чим вимоги прокурора про стягнення заборгованості за договором № 99 від 07.03.2012 у розмірі 51 176,73 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (код ЄДРПО України 30741489) на користь Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаїв (код ЄДРПО України 08029523) заборгованість за договором № 99 від 07 березня 2012 року «Про відшкодування вартості теплопостачання спожитого в процесі надання послуг з харчування» в розмірі 51 176,73 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Артек-Союз» (код ЄДРПО України 30741489) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 720,50 грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 14.10.2013р.

Повне рішення складено - 17.10.2013р.

Суддя С.О. Лукачов