Ухвала суду № 34168804, 11.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про призначення експертизи

"11" жовтня 2013 р.Справа № 916/663/13

За позовом: державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідачів: 1. Іллічівської міської ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів громадську організацію "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів"

про визнання договорів оренди недійсними та визнання відсутнім права користування

Головуючий суддя Цісельський О.В. судді Оборотова О.Ю.

Щавинська Ю.М.

Представники:

Від позивача: Остапов В.В. за довіреністю №152 від 24.12.2012 року

Від відповідача ІМР: Охотніков В.В. за довіреністю № 17-1010 від 30.12.2011 року

Від відповідача ФОП ОСОБА_1: ОСОБА_1 особисто

Від третьої особи: Герасимович С.М., директор

Суть спору: про визнання договорів оренди недійсними та визнання відсутнім права користування

В провадженні колегії суддів господарського суду Одеської області у складі: головуючий суддя Цісельський О.В., судді Оборотова О.Ю., Щавинська Ю.М. знаходиться справа №916/663/13 за позовом державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Іллічівської міської ради, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів громадську організацію "Дачне товариство "Клуб рибалок-аматорів" про визнання договорів оренди недійсними та визнання відсутнім права користування.

Із змісту позовної заяви вбачається, що однією із позовних вимог є визнання договорів оренди твердого покриття №142 від 25.06.2011р. та №143 від 25.06.2011р., укладені між Іллічівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 недійсними.

Пунктами 1.1., 2.1. договору оренди твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська №142 від 25.06.2011р. передбачено, що орендодавець (Іллічівська територіальна громада в особі Іллічівської міської ради) на підставі рішення Іллічівської міської ради від 11.06.2010р. №663-V надає, а орендар (СПД ОСОБА_1) приймає в строкову платну оренду тверде покриття - місце, частку території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська (надалі - місце - тверде покриття), що знаходиться на території м. Іллічівська за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до викопіювання з паспорту стаціонарної будівлі, споруди торговельного та побутового призначення. Об'єктом оренди за цим Договором є місце - тверде покриття загальною площею 29,75 кв.м.

Умовами п.1.1., 2.1. договору оренди твердого покриття - місця, частки території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська №143 від 25.06.2011р. передбачено, що орендодавець (Іллічівська територіальна громада в особі Іллічівської міської ради) на підставі рішення Іллічівської міської ради від 11.06.2010р. №663-V надає, а орендар (СПД ОСОБА_1) приймає в строкову платну оренду тверде покриття - місце, частку території об'єктів благоустрою, що є власністю територіальної громади м. Іллічівська (надалі - місце - тверде покриття), що знаходиться на території м. Іллічівська за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до викопіювання з паспорту стаціонарної будівлі, споруди торговельного та побутового призначення. Об'єктом оренди за цим Договором є місце - тверде покриття загальною площею 29,75 кв.м.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що передане в оренду тверде покриття фактично є земельною ділянкою, яка знаходиться на праві постійного користування ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД-II №004798 від 16.09.1998р., а відповідно до розподільчого балансу право постійного користування спірною земельною ділянкою на якій знаходиться тверде покриття перейшло до ДП "Адміністрація морських портів України". Отже відповідачами в порушення ст.198 ЗК України не було погоджено межі земельної ділянки з позивачем та в результаті укладених договорів оренди було передано ФОП ОСОБА_1 частину земельну ділянки позивача.

Із правової позиції Іллічівської міської ради, що викладена у відзиві на позов від 13.05.2013р. (вх.№14524/2013) вбачається, що Іллічівська міська рада з позовними вимогами не погоджується, вважає останні такими, що не ґрунтуються на дійсних обставинах справи про відсутність факту порушення прав позивача та правових підстав для задоволення позову, оскільки питання розміщення та експлуатації будівель, споруд торговельного та побутового призначення на території об'єктів благоустрою у місті Іллічівську і оформлення земельних ділянок у користування є різними нормативно-правовими актами. Отже Іллічівська міська рада не передавала в оренду земельну ділянку ФОП ОСОБА_1, а передала в оренду лише тверде покриття. Наявна в матеріалах справи схема межі землевідводу Північної коси ДП "ІМТП" не може вважатися належним доказом, оскільки вона не погоджена у встановленому законом порядку та відсутні точки координат.

Приймаючи до уваги те, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що передане в оренду тверде покриття знаходиться на земельній ділянці, що знаходилась на праві постійного користування ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та перейшло відповідно до розподільчого балансу до ДП "Адміністрація морських портів України" суд дійшов висновку щодо необхідності призначення судової землевпорядної експертизи.

Згідно статті 1 Закону України „Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні судового слідства.

Умовами п.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" №4 від 23.03.2012р. визначено, що відповідно до статті 1 Закону судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Із сукупності наведених норм матеріального і процесуального права вбачається, що неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно положень ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. В свою чергу, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Враховуючи вищевикладене, для забезпечення повноти та всебічності дослідження всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що у справі існує необхідність в спеціальних знаннях, а тому суд вважає занеобхідне для правильного вирішення справи за власною ініціативою призначити судову землевпорядну експертизу.

При цьому, з врахуванням даних Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, з огляду на Інструкцію про призначення та проведення експертиз та експертних досліджень, затв. Наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р., виконання експертизи суд доручає Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65000, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Витрати по проведенню судової експертизи суд покладає на позивача, державне підприємство "Адміністрація морських портів України" та зобов'язує останнього надати суду докази оплати витрат на проведення експертизи.

Із змісту постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" вбачається, що у разі коли для вирішення поставлених перед експертом питань йому необхідні додаткові матеріали (документи, зразки тощо), він з огляду на положення частини четвертої статті 31 ГПК України вправі просити господарський суд про їх надання. Водночас законом не передбачено повноважень судового експерта щодо витребування та одержання додаткових матеріалів безпосередньо від учасників судового процесу. Тому господарський суд не може покладати на останніх обов'язок надавати додаткові матеріали безпосередньо експертові на його вимогу. У зв'язку з цим суд зобов'язує експерта за необхідності витребування та одержання додаткових матеріалів від учасників судового процесу надсилати відповідні клопотання до суду.

Також, суд зазначає, що за умови задоволення клопотання експерта щодо витребування у сторін додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи, розгляд справи буде поновлено, у зв'язку з чим термін проведення експертизи буде продовжено.

Приписами п.17 змісту постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 „Про деякі питання практики призначення судової експертизи" встановлено, що строки проведення експертних досліджень та порядок встановлення цих строків у залежності від складності дослідження та з урахуванням експертного навантаження передбачено підпунктом 1.13 пункту 1 Інструкції. З метою забезпечення виконання зазначених приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року господарським судам необхідно контролювати дотримання передбачених Інструкцією строків проведення експертизи іншим суб'єктам судово-експертної діяльності, визначеним у статті 7 Закону, і реагувати на відповідні порушення шляхом винесення окремих ухвал у порядку, встановленому статтею 90 ГПК. Абзацом шостим зазначеного підпункту Інструкції передбачено можливість встановлення у виняткових випадках більшого (порівняно із загальними) розумного строку за письмовою домовленістю з органом (особою), який призначив експертизу. Оскільки процесуальним законом не передбачено форми такого погодження з боку суду, воно має здійснюватися (за наявності підстав для цього) шляхом винесення відповідної ухвали за результатами розгляду звернення експертної установи, - без поновлення провадження у справі і без повернення матеріалів справи із зазначеної установи, але, за необхідності, з викликом сторін для з'ясування їхньої думки з даного питання. При цьому необхідно враховувати, що відмова у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи може потягти за собою наслідки, передбачені абзацом сьомим того ж підпункту Інструкції.

Суд попереджає експертів та залучених фахівців про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

Керуючись ст.41, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Призначити проведення судової землевпорядної експертизи у справі №916/663/13.

2. На розгляд судової землевпорядної експертизи поставити наступне питання:

1) Чи знаходиться спірне тверде покриття (повністю, або частково) за адресою АДРЕСА_1, в межах земельної ділянки, розміром 4,21 га, що знаходиться в користуванні державного підприємства ДП "Іллічівський морський торговельний порт" на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ОД-II №004798 від 16.09.1998р.?

3. Проведення судової експертизи, доручити Одеському науково-дослідницькому інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65000, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

4. Керівнику інституту доручити виконання ухвали необхідному колу експертів відповідних галузей знань.

5. Надіслати матеріали справи №916/663/13 до Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65000, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21) для проведення судової землевпорядної експертизи.

6. Зобов'язати сторін на вимогу суду, викладену відповідно до клопотання судового експерта надати витребувані додаткові документи для їх подальшого скерування судовому експерту.

7. Попередити експертів про кримінальну відповідальність згідно ст.ст.384, 385 КК України.

8. Копію ухвали надіслати до Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (65000, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 21).

Головуючий суддя Цісельський О.В.

Суддя Оборотова О.Ю.

Суддя Щавинська Ю.М.