Ухвала суду № 34168799, 26.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/3234/13 26.09.13

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 р. у справі №910/3234/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»;

до Відкритого акціонерного товариства «Овруцький гірничо-збагачувальний

комбінат «Кварцит» (відповідач 1);

Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко Констракшн Матіріалз» (відповідач 2);

про стягнення 2 457 090,40 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Просалова О.Є., представник, довіреність б/н від 12.10.2011 р.;

Від відповідача 1: Дячко І.О., представник, довіреність б/н від 25.07.2013 р.;

Від відповідача 2: Дячко І.О., представник, довіреність б/н від 25.07.2013 р.;

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2013 року позовні вимоги задоволено частково за рахунок відповідача 1, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Овруцький гірничо-збагачувальний комбінат «Кварцит» 1 456 744,05 грн. заборгованості, 127 028,14 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, 169 732,27 грн. інфляційних втрат, 35 070,09 грн. витрат по сплаті судового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог до відповідача 1 відмовлено.

Відмовлено повністю у задоволенні позовних вимог до відповідача 2.

В господарських судах апеляційної та касаційної інстанцій рішення господарського суду не оскаржувалося.

На виконання вищевказаного рішення у справі 23.04.2013 року видано наказ.

Від Публічного акціонерного товариства «Овруцький гірничо - збагачувальний комбінат «Кварцит» 19.08.2013 року надійшла заява про визнання наказу у справі № 910/3234/13 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до резолюції заступника Голови Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 року заяву передано на розгляд судді Сіваковій В. В., у зв'язку з перебуванням судді Мандриченка О. В. у відпустці.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 02.09.2013 року справу № 910/3234/13 передано судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2013 року слухання вищезазначеної заяви призначене на 17.09.2013 року.

У судовому засіданні 17.09.2013 року було оголошено перерву до 26.09.2013року.

Заява мотивована тим, що на підставі виданого господарським судом наказу про примусове виконання рішення відділом державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції Житомирської області відкрите виконавче провадження з виконання вказаного наказу господарського суду, про що 20.05.2013 року органом державної виконавчої служби винесена відповідна постанова.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саваріною О.С. 22.04.2013 року вчинений виконавчий напис про повернення лізингоодержувачем, Відкритим акціонерним товариством «Овруцький гірничо - збагачувальний комбінат «Кварцит», на користь лізингодавця, Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг», об»єкту фінансового лізингу, а саме навантажувача VOLVO L220F, 2007 року випуску, заводський номер L220FV6160, двигун номер 629153, державний номер 11209АЕ, вартістю 2 080 095,00 грн., що був переданий в користування на підставі договору фінансового лізингу № 247 - LD від 04.10.2007 року та підлягає вилученню та поверненню за невиплачені лізингові платежі з 31.08.2010 року по 30.11.2010 року за користування об»єктом лізингу в сумі : несплачені лізингові платежі 355 457,46 грн., з яких відшкодування вартості об»єкту лізингу складає 278 821,30 грн., винагорода без ПДВ 20 871,90 грн.

Актом відділу державної виконавчої служби Овруцького районного управління юстиції Житомирської області від 27.05.2013 року про передачу стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, проведено на користь стягувача передачу майна, навантажувача VOLVO - L220F, 2007 року випуску, заводський номер L220FV6161, двигун номер 629153, державний номер 11209 АЕ.

Отже, як вважає відповідач 1, внаслідок зазначених вище дій позовні вимоги про стягнення з нього 1 788 574,56 грн. фактично задоволені.

В судових засіданнях представник гірничо - збагачувального комбінату свої вимоги про визнання судового наказу у справі таким, що не підлягає виконанню підтримав.

Представник стягувача у письмовому поясненні та у судових засіданнях просить заяву відповідача 1 залишити без задоволення.

При цьому стягувач наголошує на тому, що речове - правове зобов»язання заявника повернути предмет лізингу лізингодавцю, яким лізингоодержувач користувався протягом строку дії договору фінансового лізингу і який є власністю позивача, є окремим зобов»язанням відповідача 1, яке не було предметом судового розгляду у справі. Виконання вказаного обов»язку не звільняє відповідача 1 від виконання грошового зобов»язання за договором. Отже, як підсумовує представник ТОВ «УніКредит Лізинг», на момент розгляду господарським судом заяви відповідача 1 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, зазначений у наказі обов»язок боржника сплатити грошову суму не є виконаним, а відтак відсутні підстави для задоволення заяви боржника.

Частинами другою - п»ятою статті 117 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави подання та загальний порядок розгляду господарським судом заяв стягувачів або боржників про виправлення помилки, допущеної при оформленні або видачі наказу, визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, та стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за наказом.

Частина четверта статті 117 Господарського процесуального кодексу України містить підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників, поданими в порядку зазначеної статті : якщо його видано помилково ; якщо обов»язок боржника відсутній повністю або частково у зв»язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Цивільно - правові відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю - продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг».

Частинами першою, другою статті 806 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов»язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю - продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлене законом.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати : суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу ; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно ; компенсацію відсотків за кредитом ; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов»язані з виконанням договору лізингу.

Склад та порядок здійснення лізингових платежів визначений розділом 7 договору фінансового лізингу.

За змістом цього розділу складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів містяться в графіку лізингових платежів у додатку № 2 до цього договору.

Перший лізинговий платіж складається із комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи , пов»язані з підготовкою та укладенням цього договору (комісія за організацію), та відшкодування предмета лізингу (відшкодування).

Другий лізинговий платіж складається із комісійних за користування предметом лізингу лізингоодержувачем та ПДВ на суму нарахованих до сплати комісій.

Третій та кожен наступний лізинговий платіж складається з відшкодування, лізингових відсотків, нарахованих на ціну предмета лізингу за вирахуванням відшкодування, а також змінних складових.

Комісія за організацію, комісійні за користування предметом лізингу, відсотки, передбачені цим розділом, є винагородою лізингодавцю за отримане лізингоодержувачем у лізинг майно за цим договором та компенсацію відсотків за кредит (пункт 7.2. договору).

Виходячи з умов, передбачених пунктом 12 договору фінансового лізингу №247 - LD від 04.10.2007 року, по закінченню строку лізингу та після здійснення всіх платежів за цим договором, лізингодавець та лізингоодержувач підпишуть свідоцтво про передачу права власності на об»єкт лізингу.

Вказаний договір передбачає, що лізингодавець має право розірвати цей договір та вимагати повернення предмета лізингу лізингоодержувачем в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не оплатив лізинговий платіж, згідно з додатком 2 до цього договору, повністю або частково і якщо прострочення платежу становить більше тридцяти календарних днів (пункт 11.4. договору).

Відповідно до пункту 11.6. договору фінансового лізингу, при настанні випадку невиконання та припинення дії договору фінансового лізингу лізингоодержувачем, останній зобов»язаний передати предмет лізингу лізингодавцю у місці, зазначеному лізингодавцем, протягом трьох робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги лізингодавця, якщо про інше сторони не домовляться письмово додатково.

Отже за змістом вказаних пунктів договору фінансового лізингу та частини другої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» за вказаним договором може бути виданий виконавчий напис нотаріуса.

В силу статті 782 Цивільного кодексу України, якою врегульовані загальні положення про найм, різновидом якого є лізинг, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. При цьому, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про фінансовий лізинг», яка є спеціальною по відношенню до норм ЦК України, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більш тридцяти днів.

Частина третя вказаної норми визначає, що відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Умовами договору фінансового лізингу (пункт 13.8 договору) також передбачено, що договір набуває чинності на дату його підписання сторонами та зберігає силу до повного виконання лізингоодержувачем всіх своїх зобов»язань за цим договором. Одностороння відмова від договору будь - якою стороною можлива лише на умовах та в порядку, визначеному цим договором. Лізингодавець має право відмовитися від договору шляхом направлення письмового повідомлення лізингоодержувачу за наступних обставин : у випадку невиконання лізингоодержувачем положень розділу 2 договору протягом періоду, визначеного в пункті 2.1. цього договору ; у випадку, передбаченому пунктами 5.4. - 5.5. договору. Лізингоодержувач має право відмовитися від цього договору у разі, якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше чотирьох місяців, про що лізингоодержувач зобов»язаний письмово повідомити лізингодавця.

Як встановлено господарським судом, лізингодавець не повідомив лізингоодержувача про відмову від договору у зв`язку з порушенням останнім зобов»язань за договором фінансового лізинга щодо сплати лізингових платежів у строки, встановлені таким договором.

Отже, враховуючи наявну заборгованість лізингоодержувача перед лізингодавцем, що підтверджується рішенням господарського суду у даній справі, а відповідні зобов`язання лізингоодержувача за договором фінансового лізингу існували на момент вчинення виконавчого напису нотаріуса, приймаючи до уваги ту обставину, що лізингодавець не повідомив лізингоодержувача про відмову від договору, господарський суд дійшов висновку про те, що лізингодавець не набув права одночасно вимагати від лізингоодержувача сплати лізингових платежів за рішенням суду та вимагати повернення предмету лізингу.

За таких обставин наказ Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 23.04.2013 року у справі № 910/3234/13 не може бути виконаний.

На підставі викладеного та керуючись статтями 86 та 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати наказ Господарського суду міста Києва про примусове виконання рішення від 23.04.2013 року у справі № 910/3234/13 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя О.В.Мандриченко