Рішення № 34168724, 03.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/2899/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Броварської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія», м.Бровари

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр спорту», м.Бровари

про стягнення 92566,55 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Прокопенко І.І.

Від відповідача: не з'явився

Від прокуратури: Біньковська А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Броварської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр спорту» (далі - відповідач) про стягнення 92566,55 грн.

Провадження у справі №911/2899/13 порушено відповідно до ухвали суду від 29.07.2013 року та призначено справу до розгляду на 13.08.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 13.08.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 03.10.2013 року.

Крім того, в судовому засіданні 13.08.2013 року позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог. Як зазначено в заяві позивача, зазначена в позові заборгованість в сумі 92566,55 грн. заявлена за період з 01.11.2012 року по 01.02.2013 року (в сумі 91 255,00 грн. та штрафні санкції), у зв'язку з закінченням опалювального сезону 2012-2013 років, КП «Броваритепловодоенергія» провело нові нарахування за послуги з теплопостачання для відповідача за період з 01.02.2013 року по 01.06.2013 року на суму 90 019,88 грн. Таким чином, станом на день розгляду спору з відповідача підлягає стягненню заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 року, що в сумі складає 181 274,88 грн. (91 255,00 грн. + 90 019,88 грн.) та заявлені в позові 1055,98 грн. пені, 40,76 грн. інфляційних втрат та 214,81 грн. 3% річних.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Як передбачено п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», у разі коли позивач на підставі частини четвертої статті 22 ГПК до прийняття рішення зі справи збільшив розмір позовних вимог чи до початку розгляду справи по суті змінив предмет або підставу позову, в зв'язку з чим зросла ціна позову, він відповідно до абзацу другого частини другої статті 6 Закону повинен сплатити недоплачену в зв'язку з цим суму судового збору до звернення з відповідною заявою до господарського суду. Якщо до останньої не додано доказів такої доплати, заява повертається без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 63 ГПК, що згідно з частиною третьою згаданої статті ГПК не перешкоджає позивачеві повторно звернутися до господарського суду з відповідною заявою після доплати ним необхідної суми судового збору; у цьому випадку до відповідного звернення суд здійснює розгляд раніше заявленої позовної вимоги (позовних вимог), якщо позивач не відмовився від неї. З урахуванням конкретних обставин справи суд може розглянути й змінені вимоги позивача без доплати останнім суми судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

Таким чином, подана позивачем в судовому засіданні заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду без доплати судового збору з подальшим розподілом останнього між сторонами за правилами статті 49 ГПК.

В судовому засіданні 03.10.2013 року прокуратура та позивач уточнені вимоги підтримали в повному обсязі, позивач надав суду лист відповідача від 26.07.2013 року про надання відстрочки по сплаті заборгованості, який свідчить про визнання відповідачем суми боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 03.10.2013 року повторно без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

20.09.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 709 про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору КП «Броваритепловодоенергія» надає послуги з централізованого опалення та підігріву води у приміщення відповідача, що зазначене в додатку № 1 до Договору № 709, а саме: приміщення, що знаходиться за адресою вул. Гагаріна, 28.

Кількість спожитої теплової енергії встановлюється згідно показників лічильника.

Згідно з п. 3.4. Договору, плата за послуги теплопостачання здійснюється до 15 числа місяця, що передує місяцю надання послуг з теплопостачання в розмірі 100 % від вартості запланованого обсягу на наступний місяць. Остаточна сума спожитих відповідачем послуг проводиться на підставі показника лічильника, а виставлена сума передплати може не збігатись з фактичним показником лічильника у відповідному місяці, тому розрахунок «Споживач» повинен проводити керуючись п. 3.5. Договору, яким передбачено, що в разі використання «Споживачем» обсягів теплової енергії, що перевищують попередньо оплачені, кінцевий розрахунок здійснюється не пізніше 5 числа наступного місяця за розрахунковим. Підставою для проведення кінцевого розрахунку є акт про споживання теплової енергії, акт звірки, підготовлений «Виконавцем» та рахунок.

У зв'язку з тим, що відповідач порушував умови п. 3.5. Договору, у нього виникла заборгованість за послуги централізованого опалення за період з 02.11.2012 року по 01.02.2013 року.

За спірний період відповідачу за послуги з централізованого опалення нараховано 91 255,00 грн., які неоплачені на день розгляду спору.

Крім того, в ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги у зв'язку з проведенням додаткових нарахувань за наслідками закінченням опалювального сезону 2012-2013 років за період з 01.02.2013 року по 01.06.2013 року на суму 90 019,88 грн.

Таким чином, станом на день розгляду спору позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з теплопостачання за період з 01.11.2012 року по 01.06.2013 року, що в сумі складає 181 274,88 грн. (91 255,00 грн. + 90 019,88 грн.) та заявлені в позові 1055,98 грн. пені, 40,76 грн. інфляційних втрат та 214,81 грн. 3% річних.

Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані. Крім того, позивач надав суду лист відповідача від 26.07.2013 року про надання відстрочки по сплаті заборгованості, який свідчить про визнання відповідачем суми боргу та нарахованих штрафних санкцій.

Усі розрахунки по договору проводяться на підставі рахунків, які виписуються і направляються нашим підприємством відповідач). Розмір нарахувань, що відображений у розрахунку за спожиту теплову енергію, підприємством проводиться на підставі тарифів, затверджених рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради №510 від 11.10.2011 року.

Факт надання послуг з централізованого опалення підтверджується Актами про використану теплову енергію за листопад, грудень 2012 року та за січень-травень 2013 року, в яких зазначено за який період та яку кількість теплової енергії (Гкал) було спожито.

Судом встановлено, що позивачем застосовано тариф у відповідності до Рішення виконавчого комітету Броварської міської ради від 11.10.2011 року № 510 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та підігріву води для 2-ї (бюджет) та 3-ї (інші) груп споживачів», про що між сторонами підписано Додаткову угоду від 11.10.2011 року.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач зобов'язаний здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п.18 Правил надання послуг з водо-теплопостачання, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року відповідач зобов'язаний щомісячно вносити плату за надану їм теплову енергію за встановленими нормами та тарифами.

Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Підпунктом 2 п.5.1. Договору № 709 від 20.09.2011 року передбачено, що за несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені припиняється через шість місяців з дня виникнення боргу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок, судом встановлено, що заявлені в позові пеня, інфляційні та річні, нараховані на суми фактичного прострочення за відповідні періоди в межах визначеного ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, таким чином, відповідні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (згідно уточненого розрахунку) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сплата судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на відповідача, виходячи з суми задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр спорту» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кирпоноса, 5, код 36706607) на користь Комунального підприємства «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, 3а, код 137119410062) заборгованість за надані послуги з теплопостачання в сумі 181 274,88 грн., пеню в сумі 1 055,98 грн., інфляційні втрати в сумі 40,76 грн. та 3% річних в сумі 214,81 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Розважальний центр спорту» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кирпоноса, 5, код 36706607) в доход Державного бюджету України 3651,72 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.