Рішення № 34168697, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17461/13 16.10.13

За позовом ПрАТ «Страхова компанія « Альфа страхування»

до ПрАТ "Європейський страховий альянс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 5 913,60 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Голоднюк О.Г. (дов. № 1256 від 21.12.2012)

Від відповідача Таценко К.М.(дов. від 30.07.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» (надалі - ПрАТ «СК «Альфа страхування», страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства» "Європейський страховий альянс"(надалі - ПрАТ "Європейський страховий альянс", відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 5 913,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.09.2013 порушено провадження у справі № 910/17461/13, розгляд справи призначено на 03.10.2013.

Представник позивача в судове засідання 03.10.2013 з'явився, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2013 не з'явився , подав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи, без його участі, яке суд задовольнив та відклав розгляд справи на 16.10.2013 з метою витребування додаткових доказів.

В судове засідання 16.10.2013 прибули представники позивача та відповідача, дали додаткові пояснення по справі та надали додаткові докази.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що заявлена до стягнення сума має бути зменшена на суму ПДВ в розмірі 985,60 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2012 між ПрАТ «СК «Альфа страхування» та гр. Лапенковим Сергієм Анатолійовичем було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 046.0604312.066 (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може зазнaти страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Джиллі», д.н. АЕ8220НВ (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно довідки ВДАІ, 06.01.2013 на вул. Робочій, у м. Дніпропетровськ, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «Інфініті», державний номер АЕ 4292 ЕН, під керуванням водія Моренко Володимира Петровича, та транспортного засобу марки «Джиллі», державний номер АЕ 8220 НВ, під управлінням водія Лапенкова С.А.

Відповідно до Постанови Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2013, винним у вчиненні вищезазначеного ДТП було визнано Моренко Володимира Петровича та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Страхувальником було подано до ПрАТ «СК «Альфа-Страхування» заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Вартість матеріальної шкоди, яка була завдана транспортному засобу марки «Джиллі», державний номер АЕ 8220 НВ, в результаті ДТГІ, що мала місце 06.01.2013, склала 5 913,60 грн., що підтверджується Рахунком-фактурою №37 від 14.01.2013, який наданий ТОВ «АІС АВТОЦЕНТР ДНІПРО».

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Джиллі», д.н. АЕ8220НВ, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно із Звітом № 16/01/13 від 16.01.2013, складеного ФОП Соболенко С.В., матеріальні збитки спричиненні страхувальнику даного транспортного засобу складають 6 499,44 грн.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхового акту № 0066.206.13.01.01 від 19.02.2013, розрахунку суми страхового відшкодування, Рахунку-фактури №37 від 14.01.2013, який наданий ТОВ «АІС АВТОЦЕНТР ДНІПРО», позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок ТОВ «АІС АВТОЦЕНТР ДНІПРО», який є платником ПДВ, страхове відшкодування у розмірі 5 913,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4635 від 07.03.2013 (в матеріалах справи).

Відповідач, у відзиві поданому через канцелярію суду, заперечував проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що розмір страхового відшкодування було перераховано з урахуванням ПДВ; також відповідач наголосив на тому, що позивачем не було враховано франшизу у розмірі 510,00 грн., передбачену згідно полісу № АВ/3320643.

Суд не погодився з запереченнями відповідача, в частині перерахування розміру страхового відшкодування з урахуванням ПДВ, оскільки сплачена сума, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства України та правил, розроблених страховою компанією, має стягуватись судом, у разі надання позивачем доказів фактичного здійснення ремонту автомобіля та доказів того, що надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ. У даному випадку позивачем надано докази перерахування страхового відшкодування на станцію технічного обслуговування, а саме ТОВ «АІС АВТОЦЕНТР ДНІПРО», яка є платником ПДВ, тому заперечення відповідача в цій частині є безпідставними.

Щодо не врахування позивачем суми франшизи в розмірі 510,00 грн., суд погоджується із запереченнями відповідача.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Моренко Володимира Петровича встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Інфініті», державний номер АЕ 4292 ЕН ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Інфініті», державний номер АЕ 4292 ЕН на дату ДТП була застрахована ПрАТ "Європейський страховий альянс" згідно із полісом № АВ/3320643, що підтверджено наданим відповідачем полісом. Відповідно до зазначеного полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза становить 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 5 913,60 грн. - 510,00 грн. = 5 403,60 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 5 403,60 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 148,31 грн., на відповідача - 1572,19 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Європейський страховий альянс" (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Глибочицька, буд. 33-37, код ЄДРПОУ 19411125) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (01025, м. Київ, Шевченківський район, вул. Десятинна, буд. 4/6; ідентифікаційний код 30968986) суму страхового відшкодування у розмірі 5 403 (п'ять тисяч чотириста три) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 572(одна тисяча п'ятсот сімдесят дві) грн. 19 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 17.10.2013