Рішення № 34168502, 17.10.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7023/13-ц

2/639/2218/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Жовтневий районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді - Труханович В.В.,

за участю секретаря - Черненко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, в якому просили суд визнати за ними право спільної сумісної власності на квартиру НОМЕР_1 житловою площею 45,6 кв.м. та загальною площею 83,5 кв.м., розташовану в житловому будинку по АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1. Являючись власниками даної квартири, позивачі самочинно реконструювали квартиру, здійснивши будівництво прибудови, внаслідок чого суттєво змінилася загальна площа квартири.

Позивачі вказують, що прибудови знаходяться в задовільному технічному стані та придатні до нормальної експлуатації, будівельні конструкції прибудови відповідають умовам міцності, надійності та стійкості.

Здійснене позивачами будівництво прибудови, являється реконструкцією квартири, ак як змінилися основні показники квартири.

За таких обставин, позивачі не можуть здати в експлуатацію реконструйовану ними квартиру і одержати свідоцтво про право власності на неї, у зв'язку з чим і були змушені звернутися до суду з даним позовом.

Позивачі в судове засідання не з'явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їх участі, позов підтримали в повному обсязі, просили суд його задовольнити.

Представник Харківської міської ради, Щолокова Н.О., в судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу без її участі, та ухвалити законне і обґрунтоване рішення. 03.10.2013 року надала суду письмові пояснення, в яких вказала, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває право власності на нього. Таке право може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні було встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 04.12.2009 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 мають на праві спільної сумісної власності квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 30,3 кв.м. (а.с. 15)

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як вказують позивачі, вони самочинно реконструювали квартиру, здійснивши будівництво прибудови, внаслідок чого суттєво змінилася загальна площа квартири.

Згідно ч.1,2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно Технічного висновку ВАТ «Харківреконструкція», складеного у липні 2013 року, загальна площа двокімнатної квартири до реконструкції складала 30,3 кв.м. На теперішній час, позивачами, зі сторони головного фасаду та з його торця збудована одноповерхова прибудова. Під час будівництва прибудови в квартирі було виконано перепланування приміщень. В результаті будівництва утворилася чотирьох кімнатна ізольована квартира, загальна площа якої становить 83,5 кв.м., а житлова - 45,6 кв.м.

Даним висновком встановлено, що основні конструкції в межах квартири НОМЕР_1 та прибудови до неї по АДРЕСА_1 знаходяться в задовільному технічному стані. Будівельні конструкції прибудови відповідають умовам міцності, надійності та стійкості. Виконане перепланування кв. АДРЕСА_1 не вплинуло негативно на технічний стан основних будівле них конструкцій житлового будинку. Перепланування спірної квартири не суперечить діючим будівельним, пожежним та санітарним нормам. Збереження самочинно виконаного перепланування квартири НОМЕР_1 та збудованої прибудови у житловому будинку АДРЕСА_1 можливо узаконити у встановленому законом порядку. (а.с. 6-14)

Частина 1ст. 382 ЦК України визначає поняття квартири, та вказує, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

Відповідно до ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Позивачі вказують, що вони не можуть здати в експлуатацію реконструйовану ними квартиру і одержати свідоцтво про право власності на неї.

Згідно ч. 2,3 ст. 376 ЦК України, особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Позивачами було надано Технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1, власниками якої є ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Квартира розташована на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складається з 4 кімнат житловою площею 46,0 кв.м. Загальна площа квартири становить 81,1 кв.м. З даного Технічного паспорту вбачається, що приміщення 2-9 у спірній квартирі побудовано та реконструйовано самочинно. (а.с. 43)

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6 встановлено, що позов особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, про визнання права власності на цю нерухомість може бути задоволено судом на підставі частини третьої статті 376 ЦК, якщо буде встановлено, що власник або користувач земельної ділянки не заперечує проти цього, будівництво не порушує права інших осіб і відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам.

Відтак, судом було встановлено, що самочинне будівництво прибудови до квартири АДРЕСА_1 відповідає будівельним, архітектурним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, державним стандартам, та будівництво не порушує права інших осіб, а у власника земельної ділянки, Харківської міської ради, відсутні заперечення проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57-60, 209-210, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 319, 328, 368, 369, 376, 382, 383 Цивільного кодексу України, п. 16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» від 30.03.2012 № 6, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє також в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 право спільної сумісної власності на квартиру НОМЕР_1 житловою площею 46,0 кв.м. (сорок шість квадратних метрів) та загальною площею 81,1 кв.м., (вісімдесят один цілий однин десятий квадратний метр) розташовану в житловому будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні у той же строк з моменту одержання його копії.

Суддя В.В. Труханович