Ухвала суду № 34165640, 09.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 820/5804/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Спаскіна О.А.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2013р. по справі № 820/5804/13-а

за позовом Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури"

до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухомк майно Реєстраційної служби Харківської області , в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мерзлякова Андрія Володимировича , Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської области

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2013 року в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківської області в особі Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мерзлякова Андрія Володимировича, Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов»язання вчинити певні дії відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказану постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким повністю задовольнити його позовні вимоги. Скаржник зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з»ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, не вірно застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, положення Цивільного Кодексу України, а також вимоги ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу в межах доводів апеляційної скарги відповідно до вимог ст.195 КАС України та у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.07.2013р. представник позивача за дорученням Артьомова О.Р. звернулася до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області з заявою від 06.06.2013р. № 66/375 про зняття заборони відчуження з об'єкту нерухомого майна - квартиру № 163, що розташована: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 191.

03.07.2013р. відповідачем прийнято рішення № 13630441 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з посиланням на те, що довіреність, надана до заяви про зняття заборони відчуження нерухомого майна, не передбачає повноважень повіреного на представлення інтересів позивача у реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції з питань припинення обтяжень на квартиру 163, що розташована: Харківська область, м. Харків, вулиця Клочківська, будинок 191.

Таким чином, відповідач виходив з того, що подані представником позивача документи не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення, правильно застосував норми чинного законодавства при вірному встановленні всіх дійсних обставин справи.Діяв в межах наданих йому повноважень, у спосіб, передбачений законом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

У статті 3 згаданого Закону вказано, що Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а частина 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає прямий обов'язок державного реєстратора під час розгляду заяви про реєстрацію встановити відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав, поданим документам.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень слугував п. 4 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", згідно якого у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Надаючи оцінку копії довіреності від 16.08.2012р. № 66/957, в зв'язку з якою позивачу було відмолено у проведенні реєстраційних дій, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно неї представника позивача Артьомову О.Р. було уповноважено представляти інтереси позивача в судах всіх інстанцій, державних та інших органах і перед третіми особами, а також в Департаменті державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради для здійснення усіх необхідних дій, надання запитів та отримання документів після реєстрації.

Колегія суддів, погоджуючись з позицією суду першої інстанції зазначає, що згідно даної довіреності не визначені конкретні повноваження представника позивача щодо представлення його інтересів в Реєстраційній службі Харківського міського управління юстиції Харківської області щодо питання, з яким представник звернувся до реєстраційної служби. Посилання в тексті довіреності на можливість представлення інтересів позивача в усіх державних та інших органах є загальними, отже для визначення конкретних прав представника, наданих позивачем у відносинах з невизначеним колом суб'єктів, необхідно застосування тлумачення змісту довіреності, що не є припустимим, оскільки державний реєстратор не має повноважень щодо тлумачення будь-яких поданих до державної реєстрації документів.

В зв'язку з наведеним, колегія суддів відмічає, що у випадку державної реєстрації прав, державний реєстратор повинен бути впевнений, що його дії з реєстрації не порушують прав інших осіб.

Згідно до ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Відповідно до ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Документи, які б відповідали зазначеним вимогам, до відповідача не були надані.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державний реєстратор в процедурі розгляду заяви про реєстрацію прав встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.

З огляду на встановлені в даній обставини документи, подані позивачем до реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції разом із заявою про зняття заборони відчуження нерухомого майна не надавали державному реєстратору можливості однозначно встановити наявність волі заявника щодо зняття заборони відчуження майна або інше визначення юридичної долі такого нерухомого майна.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Перевіривши оскаржуване в даній справі рішення з урахуванням наведеної норми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем при його прийнятті, правильно застосовано норми чинного законодавства при вірному встановленні всіх дійсних обставин справи.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мерзлякова Андрія Володимировича повторно розглянути подану представником позивача 03.07.2013р. заяву про державну реєстрацію припинення обтяжень на квартиру № 163, що розташована: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 191 за реєстраційним номером 1819306, суд першої інстанції також зайняв вірну позицію щодо відмови в їх задоволенні так, як в даній справі встановлено обґрунтованість та законність рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій, наданого у відповідь на подану заяву. На даний час позивач з повторною заявою про зняття заборони відчуження майна до відповідачів не звертався, отже відсутніми є підстави для зобов'язання розгляду таких заяв.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання Державного реєстратора прав на нерухоме майно Мерзлякова Андрія Володимировича провести державну реєстрацію припинення обтяжень на квартиру № 163, що розташована: Харківська область, м. Харків, вул. Клочківська, будинок 191, судом вірно зазначено про їх необґрунтованість з підстав того, що судовим розглядом встановлено правомірність рішення відповідача 1 щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень .

Процедура державної реєстрації прав передбачає певну процедуру, визначену законодавством. Таким чином, зобов'язавши здійснити дії з державної реєстрації поза встановленою процедурою, суд перебере на себе виключні повноваження державного органу, що є неприпустимим з чим погоджується колегія суддів.

Доводи апеляційної скарги позивача про не вірне застосування до спірних правовідносин вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703, положеннь Цивільного Кодексу України, а також вимог ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо повноти та об»єктивності розгляду справи висновків суду не спростовують, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції , відповідно до вимог ст. 159 КАС України повно і всебічно, в межах заявлених вимог, з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку наявним у справі доказам, правильно вирішив питання щодо правовідносин, зумовлених встановленими фактами, та вирішив справу на підставі норм матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Таким чином, постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод електроапаратури" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.08.2013р. по справі № 820/5804/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Спаскін О.А.Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 14.10.2013 р.