Постанова № 34164158, 22.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 квітня 2013 р. Справа № 804/4013/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.,

при секретарі - Покусай С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Криворізький завод «Універсал» до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Криворізький завод «Універсал» (далі по тексту - ТДВ «Криворізький завод «Універсал», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби, в якому просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000222220 від 12.03.2013р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 511127грн.;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000212220 від 12.03.2013р. щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 591991,00грн., в тому числі: 579455грн. - за основним платежем та 12536,00грн. - штрафних санкцій;

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби №0000202220 від 12.03.2013р. щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 166450,65грн., в тому числі: 152001,57грн.- за основним платежем та 14449,08грн. - штрафних санкцій;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ТДВ «Криворізький завод «Універсал» 2294,00грн. (дві тисячі двісті дев'яноста чотири грн. 00 коп.) судового збору.

Відповідач надав письмові заперечення, в обґрунтування яких посилається на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень. Заперечення долучені до матеріалів справи. Відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень на перевірку від 08.01.2012р. №8/222, 9/172, наказу Криворізької південної МДПІ від 28.12.2012р. №2755-УІ «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Криворізький завод «Універсал» (код ЄДРПОУ 01234929), відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2013р. та наказу Криворізької південної МДПІ від 04.02.2013р. №193 «Про продовження строку проведення документальної планової виїзної перевірки ТДВ «Криворізький завод «Універсал» (код ЄДРПОУ 01234929)» головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу перевірок платників податків управління податкового контролю Бриліною Яніною Анатоліївною, головним державним податковим ревізором-інспектором І рангу відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Сугаковою Ольгою Сергіївною, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу організації погашення податкового боргу управління погашення податкового боргу інспектором податкової служби І рангу Головатенко Ольгою Євгенівною та завідуючим сектором перевірок фінансових установ за операціями у сфері ЗЕД - Малооком Володимиром Григоровичем проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю Криворізький завод «Універсал» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 14.05.2011р. по 30.09.2012р.

За результатами вказаної перевірки 25.02.2013р. відповідачем складно акт №254/222/01234929, за висновками якого встановлено, ТДВ «Криворізький завод «Універсал» в порушення:

І) ст.168 Податкового Кодексу України в перевіряємому періоді допущені випадки несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб в строки, встановлені для місячного податкового періоду. Відповідно до ст.129 Податкового Кодексу України ТДВ «Криворізький завод «Універсал» нараховано пеню в розмірі 504,17 грн.;

ІІ) п. 44.1 ст.44, п.135.1, п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.4, п.137.10 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та авансову звітність в Україні», в результаті чого ТДВ «Криворізький завод «Універсал» занижено податок на прибуток підприємства на суму 579455,00грн., в тому числі по періодах:

- за 2 квартали 2011 занижено податок на прибуток на 244156грн.;

- за 2-3 квартали 2011 року занижено податок на прибуток на суму 452037грн., в тому числі за 3 квартал 2011р. на суму 207881грн.;

- за 2-4 квартали 2011 року занижено податок на прибуток на суму 529311грн., в тому числі за 4 квартал 2011р. на 77274грн.;

- за І квартал 2012р. занижено податок на прибуток на 50144грн., а також завищено суму збитків на 511127грн., в т.ч по декларації за півріччя 2012 року на суму 251780 грн.; по декларації за 9 місяців 2012 року на суму 52874 грн., в т.ч. за 3 квартал 2012 року на суму 259347грн.;

ІІІ) ст.22, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТДВ «Криворізький завод «Універсал» занижено податок на додану вартість на суму 152002грн., в т.ч. по періодах:

- - квітень 2011 року - 3492грн.,

- травень 2011 року - 73486грн.,

- червень 2011 року - 17235грн.,

- липень 2011 року - 25051 грн.,

- серпень 2011 року -21611 грн.,

- вересень 2011 року - 664грн.,

- жовтень 2011 року - 800грн.,

- листопад 2011 року - 760грн.,

- грудень 2011 року - 8902грн. (.53-54 акту перевірки).

Не погодившись з висновками податкового органу, позивачем направлені заперечення на акт перевірки, за результатами розгляду яких податковим органом висновки акту перевірки визнано такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

12.03.2013р. відповідачем за висновками акту перевірки в частині щодо порушення п.44.1 ст.44, п.135.1, п.135.4, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.137.4, п.137.10 ст.137, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми «П» №0000222220 щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 511127грн., з них: декларації за вересень 2012р. на 259347,00грн., та 251780,00грн. - по декларації за червень 2012р. (а.с.25);

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0000212220 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 591991,00грн., в тому числі: 579455грн. - за основним платежем та 12536,00грн. - штрафних санкцій (а.с.26).

За висновками акту перевірки в частині щодо порушення ст.22, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000202220 від 12.03.2013р. щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 166450,65грн., в тому числі: 152001,57грн.- за основним платежем та 14449,08грн. - штрафних санкцій (а.с.27).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані позивачем 20.03.2012р., що не заперечується сторонами у даній справі.

Доказів адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012р. №0000222220, №0000212220 та №0000202220 матеріали справи не містять. 21.03.2013р. позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що висновки податкового органу про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування по податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2012р. на суму орендної плати на землю (на 2945550грн.) та на суму винагороди, сплаченої членам наглядової ради (на 216572,00грн.), безпідставні, суперечать фактичним обставинам.

На думку позивача, висновки податкового органу щодо безпідставного нарахування заробітної плати та відповідних відрахувань членам Наглядової ради у зв'язку з тим, що товариства з додатковою відповідальністю не можуть мати Наглядової ради, не узгоджуються з положенням ст.146 Цивільного кодексу України, Закону України «Про господарські товариства» та порушують права позивача, позбавляючи права на визнання понесених витрат, при тому, що первинні документи на підтвердження обґрунтованості виплати членам Наглядової ради та відповідне перерахування єдиного соціального внеску були надані під час перевірки. Окрім того, позивач впевнений, що заниження доходів на суму оренди землі, які підприємство несло протягом 2011-2012р., не було, тому що суми витрат на оренду землі ТДВ «Криворізький завод «Універсал» правомірно відносило до складу витрат на утримання основних засобів загальногосподарського використання. З урахуванням чого позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012р. №0000222220 є неправомірним та має бути скасованим.

По взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Лана-торг», ПП «Еліт» та ФОП ОСОБА_6 позивач зазначає, що відповідачем було безпідставно зроблено висновки щодо відсутності факту реальності здійснення господарських операцій ТДВ «Криворізький завод «Універсал» з ТОВ «Лана-торг», ПП «Еліт» та ФОП ОСОБА_6 За твердженням позивача, надані в ході перевірки документи, а саме: договори купівлі-продажу, податкові накладні, рахунки-фактури, рахунки на оплату, договір на перевезення вантажів, видаткові накладні, договір на здійснення транспортно-експедиційних послуг тощо, відповідають вимогам первинних документів та належно засвідчують настання реального факту передання та приймання товару. У зв'язку з чим заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на ПДВ не було.

Позивач також акцентує увагу суду на той факт, що на стор.15 акту перевірки містяться відомості про придбання ТДВ «Криворізький завод «Універсал» товарів у TOB «Альянс-інструмент» на суму 67528,00грн. без ПДВ, і ця сума увійшла до загальної суми поставок, здійснених контрагентам TOB «Лана-торг», ПП «Еліт», ФОП ОСОБА_6, тобто 760008,00грн., на яку нараховано 174 801,84 грн. податку. В той же час у п.1.2 акту не зазначено ніяких відомостей про відносини із TOB «Альянс-інструмент», не зазначено ніяких порушень. А відтак, і підставу для визнання цих витрат завищеними з наступним нарахуванням податку встановити неможливо. Позивач вважає, що правомірно сформував валові витрати за рахунок витрат у грошовій формі у сумі 760008,00 грн., здійснені як компенсація вартості товарів, які придбані для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного, позивач наполягає, що здійснює господарську діяльність у відповідності до вимог закону, а тому спірні податкові повідомлення-рішення №0000212220 та №0000202220 від 12.03.2013р. також є необґрунтованими, незаконними та підлягають скасуванню.

Відповідач заперечує проти позовних вимог. Письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи, повністю аналогічні висновкам акту перевірки №254/222/01234929 від 25.02.2013р.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Як встановлено матеріалами справи, в ході проведеної планової документальної перевірки позивача виявлено декілька епізодів порушення положень Податкового кодексу.

Так, перевіркою виявлено:

1) завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2012р. на 511127,00грн. за рахунок суми орендної плати за землю та суми винагороди, сплаченої членам Наглядової ради ТДВ «Криворізький завод «Універсал»;

2) заниження доходів:

- на суму орендної плати на землю,

- на суму винагороди членам Наглядової ради ТДВ «Криворізький завод «Універсал»,

- на суму оплати за товари, отриманих від «невстановлених суб'єктів господарювання;

3) завищення валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ «Лана-торг», ПП «Еліт» та ФОП ОСОБА_6, ТОВ «Альянс-інструмент»;

4) завищення податкового кредиту на суму ПДВ, отриманих в складі вартості ціни товару (послуг), отриманих від контрагентів ТОВ «Лана-торг», ПП «Еліт» та ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Альянс-інструмент».

З аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, вбачається наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VІ від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями).

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

Згідно п.138.2. ст.138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 цієї статті витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням дати здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору (п.138.5 ПК України).

За приписами п.138.6 цієї статті собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. При цьому, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

З аналізу вказаних норм вбачається, що до складу валових можуть бути віднесені будь-які витрати, здійснені (нараховані) як компенсація за отримані платником товари (послуги), пов'язані з його господарською діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, ТДВ «Криворізький завод «Універсал» користується земельною ділянкою площею42423кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Домобудівельна, 8. Частину приміщень позивач надає в оренду TOB «Уніпласт». Суми орендної плати за землю, на якій знаходяться приміщення позивача, надані в оренду TOB «Уніпласт», враховано в розрахунку вартості орендної плати TOB «Уніпласт» та приймають участь у формуванні інших доходів підприємства. Проте, плата на землю, на якій знаходяться виробничі приміщення позивача, останнім не врахована при формуванні собівартості реалізованої продукції, а віднесено до складу інших витрат (як стверджує позивач, віднесено до складу витрат на утримання основних засобів загальногосподарського використання), а отже, не включено до складу доходів від реалізованої продукції.

Суд погоджується з висновками податкового органу, підприємством позивача занижено суму доходу від здійснення господарської діяльності на суму орендної плати, яка не приймала участі в господарській діяльності, а використана (включена у складі «інших витрат») з метою заниження об'єкту оподаткування.

Що стосується витрат позивача на виплату нарахованої заробітної плати та відрахувань членам Наглядової ради ТДВ Криворізький завод «Універсал» слід зазначити наступне.

Так, перевірко встановлено, що позивачем завищено витрати на суму 629416грн., в тому числі по періодах:

- 2 квартал 2011 року на суму 98022грн.,

- 3 квартал 2011 року на суму 110140грн.;

- 4 квартал 2011 року на суму 99534 грн.,

- 1 квартал 2012 року на суму 105148 грн.,

- 2 квартал 2012 року на суму 106867 грн.,

- 3 квартал 2012 року на суму 109705 грн.

За період з 01.04.2011р. по 30.09.2012р. позивачем нараховано Наглядовій раді заробітну платню у розмірі 455831,01 та здійснено відрахування єдиного соціального внеску в сумі 173585,03грн. Дані суми віднесено позивачем до складу адміністративних витрат підприємства та включено у декларацію з податку на прибуток підприємства.

У відповідності до положень п.138.10 ст.138 Податкового Кодексу України до складу інших витрат включаються:

- адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

а) загальні корпоративні витрати, в тому числі організаційні витрати, витрати на проведені річних та інших зборів органів управління, представницькі витрати;

б) витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємством (тому числі витрати на оплату праці адміністративного апарату) та іншого загальногосподарського персоналу;

в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активії загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

г) винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності;

г) витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок та інші подібні витрати);

д) амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

е) витрати на врегулювання спорів у судах;

є) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

ж) інші витрати загальногосподарського призначення».

За визначенням понять, наданих Законом України «Про господарські товариства» товариство з додатковою відповідальністю - це товариство, статутний (складений) капітал якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають за його боргами своїми внесками до статутного складеного) капіталу, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі до внеску кожного учасника. Статтею 51 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що наглядова рада акціонерного товариства є органом, що здійснює захист прав акціонерів, і в межах акціонерів товариства, визначеної статутом та цим Законом, контролює діяльність виконавчого органу.

Судом враховано, що статутом підприємства передбачена можливість виплати грошової компенсації раді за участь у її роботі, але не встановлено за обов'язок виплату заробітної плати як щомісячного періодичного доходу кожному з членів Наглядової ради.

Окрім того, нарахування заробітної плати ТДВ Криворізький завод «Універсал» Наглядовій Раді при декларуванні збитків при здійснення фінансово-господарської діяльності у 2012 році у сумі 1419572 грн., є безпідставним в розумінні податкового Закону.

Отже, включення до складу валових витрат суми виплаченої заробітної плати та інших відрахувань членам Наглядової Ради у розмірі 629416,04грн. є помилковим; правочини, укладені ТДВ Криворізький завод «Універсал» з Наглядовою Радою спрямовані винятково для зменшення бази оподаткування. Таким чином, висновок відповідача про заниження витрат на 629416,04грн. є обґрунтованим та правомірним.

Щодо висновку податкового органу про заниження доходів, завищення витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ТОВ «Лана-торг», ПП «Еліт», ФОП ОСОБА_6 та ТОВ «Альянс-Інструмент» слід зазначити наступне.

Сторонами не заперечується той факт, що для підтвердження господарських правовідносин з придбання ТДВ «Криворізький завод «Універсал» електродвигунів ТОВ «Лана-торг», ПП «Еліт» та ФОП ОСОБА_6 позивачем були надані паперові носії. Відповідач дійшов висновку, що електродвигуни отримані від невстановлених осіб, а відтак, факт придбання та реалізації такого товару не містить реального характеру.

Під час розгляду справи, судом досліджені надані позивачем документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Так, по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Лана-торг»: відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ТДВ «Криворізький завод «Універсал» та сумами задекларованих податкових зобов'язань TOB «Лана-торг». Окрім того, ані матеріали акту перевірки, ані матеріали справи не містять доказів на підтвердження придбання обладнання (електродвигунів), не надано ТТН, в наданих паперових носіях відсутня інформація щодо адреси відправника та отримувача, інформація щодо транспортних засобів, яким здійснені перевезення, відсутня інформація щодо водія, не надано актів приймання товару по кількості та якості.

По взаємовідносинам позивача з ПП «Еліт»: відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ТДВ «Криворізький завод «Універсал» та сумами задекларованих податкових зобов'язань ПП «Еліт». Окрім того, підприємством порушено умови договору щодо номенклатури та кількості поставки, що також не спростовано під час розгляду справи, а саме: не надано документів на придбане обладнання (електродвигунів), не надано ТТН, в наданих паперових носіях відсутня інформація щодо адреси відправника та адреси одержувача, відсутня інформація, яким автомобілем (транспортом) здійснювалось перевезення, не відомо прізвище водія, який перевозив товар. В жодних із наданих первинних документів (договір, видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні) не зазначено місце відвантаження товару на адресу складу Продавця .

По взаємовідносинам позивача з ФОП ОСОБА_6: відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів встановлено, що основним постачальником ФОП ОСОБА_6 у травні-серпні 2011р. є підприємство ПП «Гімалая», по взаємовідносинам з яким ФОП ОСОБА_6 не підтверджено реальність здійснення операцій. Окрім того, актом перевірки встановлено, та що не спростовано позивачем, відсутність документів на придбане обладнання (електродвигунів), не надано ТТН, в наданих паперових носіях відсутня інформація щодо адреси відправника та адреси одержувача, в жодних із наданих первинних документів (договір, видаткові накладні, рахунки-фактури та податкові накладні) не зазначено місце відвантаження товару на адресу складу Продавця, не надано акти приймання товару по кількості та якості, посвідчення про право приймання продукції.

По взаємовідносинам з ТОВ «Альянс-Інструмент»: відповідно до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за період з квітня 2011р. по грудень 2011р. встановлено розбіжності між задекларованими сумами податкового кредиту ТДВ «Криворізький завод «Універсал» та сумами задекларованих податкових зобов'язань ТОВ «Альянс-інструмент». Надані в якості підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом паперові носії не можуть бути визнаними первинними документами в розумінні Податкового кодексу України та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

За визначенням, наданим ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції. При цьому, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Видаткова накладна є первинним документом, що підтверджує факт отримання товару покупцем від постачальника для подальшого використання його в господарській діяльності товариства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

В ході судового розгляду справи позивачем не спростовані висновки відповідача щодо відсутності реальних операцій. Зміст наданих в ході перевірки первинних документів не відповідає вимогам вищезазначеної норми закону, не містять всіх обов'язкових реквізитів, в тому числі найменування та кількість переданого товару, прізвищ осіб, які здійснювали перевезення, адреси відправника та пунктів призначення (відвантаження) товару тощо. Такі документи не можуть належно підтвердити зміни майнового стану платника податків (ТДВ «Криворізький завод «Універсал», що б свідчило про збільшення (зменшення) активів та зобов'язань підприємства.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що податковий орган дійшов вірного висновку щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 511127грн., щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 579455грн. та щодо збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 152001,57грн., а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2013р. №0000222220, №0000212220 та №0000202220 є правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено правомірність прийнятих оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні адміністративного позову відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю «Криворізький завод «Універсал» до Криворізької південної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2013р. №0000222220, №0000212220 та №0000202220 - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова