Вирок № 34162684, 01.10.2013, Котелевський районний суд Полтавської області

Копія:

Справа № 535/276/13-к

Провадження № 1-кп/535/28/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого-судді Якименко Т.О.,

при секретарі Балала Л.В.,

з участю прокурора Скляренка Д.С.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

законного представника потерпілого ОСОБА_6,

та представника служби в справах дітей

Котелевської райдержадміністрації ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сидоряче Котелевського району Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, на момент скоєння злочину учня Котелевського ПТУ №54, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, працюючого трактористом-машиністом ФГ «Золота нива під покровом Богоматері спорітельниці, хлібов», раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 січня 2013 року, близько 18.00 год., на перехресті вулиць Островського та Берегова в смт Котельна Полтавської області, неповнолітній ОСОБА_3, умисно, на грунті неприязних відносин, які виникли внаслідок неодноразових образ неповнолітнім потерпілим ОСОБА_5, рідної сестри ОСОБА_3 - ОСОБА_4, кулаком правої руки, наніс один удар в обличчя неповнолітньому ОСОБА_5 внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді: переломів стінок лівої верхнещелепної порожнини, перелому лівої скулової кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми та синців голови та лівої верхньої кінцівки, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в скоєнні даного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши обставини його вчинення, та пояснив, що удар ОСОБА_5 він наніс в зв'язку з тим, що останній постійно ображав його сестру, яка навчається з потерпілим в одному класі. Перед цим, восени 2012 року, він попереджав ОСОБА_5 щоб він перестав глузувати над сестрою. Він не передбачав, що від його удару настане у потерпілого такий розлад здоров'я. Про незаконність своїх дій знає, у скоєному щиро розкаюється.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

- поясненнями потерпілого ОСОБА_5, про те, що 29 січня 2013 року, близько 18 години, він йшов зі своїм товаришем ОСОБА_8 на тренування. В цей час до нього підійшов підсудний ОСОБА_3 і вони відійшли на перехрестя вулиць Островського та Берегова. ОСОБА_3 зробив йому зауваження, що він не ображав його сестру ОСОБА_4, яка навчається з ним в одному класі. Він не визнав своєї провини і тоді ОСОБА_3 його злегка відштовхнув, а потім кулаком правої руки вдарив його в ліву частину обличчя, від чого він впав на землю та напевно втратив свідомість. Коли він піднявся на ноги, то відчув запаморочення і біль в області щелепи. До даного випадку між ними неприязних відносин не було;

- поясненнями свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що починаючи з дев`ятого класу вона з потерпілим ОСОБА_5 навчається в одному класі, після закінчення 8-ми класів в с. Сидоряче Котелевського району. Протягом всього періоду навчання, ОСОБА_5 постійно її ображав при однокласниках, говорячи що вона з села, погано одягається, що в неї дешевий та поганий мобільний телефон, смикав за одяг. Образи ОСОБА_5 призводили до моральних страждань і вона часто плакала вдома. Вона сказала про це братові та класному керівнику ОСОБА_9 Їй відомо, що брат неодноразово попереджував ОСОБА_5 про припинення недостойної поведінки відносно неї, однак ОСОБА_5 висновків не робив, а продовжував її ображати. Вважає, що брат вдарив потерпілого тільки тому, щоб захистити її честь та гідність, бо насправді брат спокійний та врівноважений;

- поясненнями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що бачив, як 29 січня 2013 року, у вечірній час, в районі перехрестя вулиць Островського та Берегової в смт Котельва, ОСОБА_3 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, після чого той присів, ніякого металевого предмету у нього в руках не було. Перед цим, зі слів ОСОБА_3 він знав, що ОСОБА_5 ображає його сестру і він неодноразово попереджував останнього про припинення такої поведінки. Сестра обвинуваченого ОСОБА_11, також говорила йому про те, що в школі ОСОБА_5 її постійно ображає;

- поясненнями свідка ОСОБА_8, про те, що 29 січня 2013 року, він бачив, як ОСОБА_3 наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_5, при цьому останній свідомість не втрачав. Потерпілий після удару упав і сказав, що він більше не буде;

- поясненнями свідка ОСОБА_12 про те, що він восени 2012 року, йшов разом з ОСОБА_3, з яким він знайомий по навчанню в Котелевському ПТУ №54. Вони зустріли ОСОБА_13 та ОСОБА_5. Він чув, що ОСОБА_3 попередив ОСОБА_5, щоб він не ображав її сестру. Йому відомо, що сестра ОСОБА_3 говорила брату, що її ображає ОСОБА_5;

- поясненнями свідка ОСОБА_13, який також підтвердив факт розмови восени 2012 року, ОСОБА_14 з ОСОБА_15;

- поясненнями свідка ОСОБА_9, яка пояснила, що вона є класним керівником класу в якому навчаються потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 В січня 2013 року, на уроці інформатики, ОСОБА_5 сміявся з ОСОБА_4 Про те, що він її ображав починаючи з 9 класу, ОСОБА_4 повідомила їй як класному керівнику вже після побиття ОСОБА_5 її братом ОСОБА_3 Повідомила також, що у ОСОБА_5 запальний характер, він може образити словом, не стримується в емоціях. ОСОБА_16, з приводу негативної поведінки ОСОБА_5 по відношенню до її доньки, не зверталась. Характеристика, яка мається в матеріалах справи на ОСОБА_5, повністю відповідає дійсності;

- поясненнями свідка ОСОБА_17, яка пояснила, що вона є класним керівником в групі Котелевського ПТУ №54, де навчався ОСОБА_3 У червні 2013 року, він закінчив вказане училище і отримав диплом тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва. За період навчання, ОСОБА_14 зарекомендував себе з виключно позитивної сторони, вихований, доброзичливий, з оточуючими ввічливий і тактовний. Мати постійно цікавилась його навчанням та поведінкою;

- поясненнями свідка ОСОБА_4, яка є законним представником неповнолітнього обвинуваченого та яка пояснила, що її донька ОСОБА_4, після закінчення Сидоряченської школи, перейшла до дев`ятого класу Котелевської школи-гімназії №1. Навчалася в одному класі з ОСОБА_18 Через деякий час після початку навчання, донька просила перевести її в другу школу і жалілась, що її ображав ОСОБА_5, обзивав «бомжихою», штурляв. У 10-му класі донька їй продовжувала жалітися на образи ОСОБА_5;

- висновком судово-медичної експертизи №218 від 01 лютого 2013 року, відповідно до якої у потерпілого ОСОБА_5 з урахуванням медичної документації, виявлені тілесні ушкодження у вигляді: переломів стінок лівої верхнещелепної порожнини, перелому лівої скулової кістки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, гематоми та синців голови та лівої верхньої кінцівки, які утворились не менш ніж від однократної дії травмуючого (-их), фактору (-ів), якими могли бути тупі предмети з обмеженими контактуючими поверхнями - пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті, або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та при обставинах, вказаних вище, кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я. Враховуючи кількість, анатомічну та морфологічну характеристику тілесних ушкоджень у підеспертного, в момент отримання тілесних ушкоджень останній міг перебувати у вертикальному положенні або в близькому до нього і вірогідніше за все був обернений до нападника передньою чи передньо-лівою поверхнею голови;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2013 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_5 розказав та показав про обставини та механізм спричинення йому тілесних ушкоджень ОСОБА_3;

- додатковим висновком судово-медичної експертизи №596 від 22.03.2013 року, відповідно до якого покази потерпілого ОСОБА_5 загалом не протирічать механізму утворення тілесних ушкоджень у останнього;

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 слід кваліфікувати по ч.1 ст.122 КК України, бо він заподіяв потерпілому умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, активне сприяння розкриттю злочину, те що він скоїв злочин будучи неповнолітнім, виключно позитивні характеристики з місця навчання та проживання.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, в ході судового розгляду не виявлено.

При обранні міри покарання суд враховує також віктимність поведінки самого потерпілого ОСОБА_5, який вкрай негативно характеризується по місцю навчання і тривалий час ображав сестру обвинуваченого, що і спровокувало вчинення злочину останнім, щодо потерпілого.

Враховуючи декілька обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, віктимної поведінки потерпілого, суд вважає за можливе, на підставі ст. 69 КК України, перейти до іншого більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1 ст. 122КК України та призначити йому покарання у вигляді громадських робіт.

В судовому засіданні прокурором в інтересах держави був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_3 про відшкодування збитків затрачених на стаціонарне лікування особи, що потерпіла від злочину на суму 3393,40 грн., який підлягає до повного задоволення, оскільки відповідно до ст.. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Законним представником потерпілого ОСОБА_6 був пред'явлений цивільний позов до законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на загальну суму38583,14 грн., з яких 3582,14 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на свою користь та 20000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди в інтересах сина - ОСОБА_5

В зв'язку з тим за час розгляду справи, обвинувачений ОСОБА_3 досягнув повноліття, тому шкода заподіяна його злочинними діями, відповідно до ст. 1180 ЦК України, відшкодовується ним самостійно на загальних підставах.

З урахуванням доказів, які були надані потерпілим та його законним представником на обґрунтування вказаного позову, суд приходить до висновку, що цивільний позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Позов про відшкодування матеріальних збитків складається з витрат на харчування в сумі 2100 грн. та на придбання медикаментів за час лікування в сумі 1482 грн.14 коп.

Однак, суду не надано будь-якого висновку лікаря з приводу того, яке саме харчування необхідно було для лікування. Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»із внесеними змінами, додаткове харчування, яке неможливо забезпечити в лікувальному закладі, визначається за раціоном, складеним дієтологом чи лікарем, який лікує, та затвердженим МСЕК (у відповідних випадках-судово-медичною експертизою) на підставі даних статистики про середні ціни. Такого висновку суду також не надано. Тому, суд задовольняє вказаний позов частково на суму 1482 грн.14 коп., оскільки придбання медикаментів на вказану суму підтверджено відповідними документами.

Що стосується моральної шкоди спричиненої потерпілому ОСОБА_5, то суд враховує тяжкість спричинених йому тілесних ушкоджень, а саме: переломи стінок лівої верхнещелепної порожнини, перелом лівої скулової кістки, закриту черепно-мозкової травми, струс головного мозку, гематоми та синці голови та лівої верхньої кінцівки. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Відповідно до роз'яснень п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», із внесеними змінами, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить з тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, фізичних і душевних страждань потерпілого, яких він зазнав, їх тривалості, можливості відновлення і змін у його життєвих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Разом з тим, суд враховує вимоги розумності та справедливості, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж. Тому, на думку суду, підлягає стягненню в рахунок відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

З урахуванням моральних страждань, які зазнав законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6, суд вважає достатньою для відшкодування йому моральної шкоди, сумі в розмірі 1000 грн.

Представник потерпілого адвокат ОСОБА_2 просив стягти з обвинуваченого витрати на правову допомогу в сумі 3600 грн., надавши суду на підтвердження даної суми акт приймання-передачі виконаних робіт на суму 2000 грн. та квитанцію на суму 3600 грн. та додаток до договору про надання правових послуг адвоката від 05.02.2013 року, відповідно до якого година роботи адвоката ОСОБА_2 коштує 400 грн.

Із вказаних документів взагалі не зрозуміло з яких міркувань виходив адвокат визначаючи розмір витрат на правову допомогу, тому відмовляє в задоволенні вказаних вимог, в зв'язку з їх недоведеністю.

Речових доказів по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 128, 129, 370, 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді 100 годин громадських робіт.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.

Стягти з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Котелевської райдержадміністрації в Полтавській області (р/р 35417001001522 в ГУДКС України в Полтавській області, код МФО831019, код 01999336) кошти в сумі 3393,40 грн.

Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 1482 грн. 14 коп. та 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягти з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 5000,00 грн.

В решті цивільного позову відмовити.

В стягненні витрат на правову допомогу відмовити повністю.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя (підпис)

З оригіналом згідно:

Суддя

Котелевського районного суду

Полтавської області Т.О.Якименко