Рішення № 34162369, 15.10.2013, Новоазовський районний суд Донецької області

15.10.2013 238/1498/13-ц

2/238/653/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

15 жовтня 2013 року Новоазовський районний суд Донецької області в складі:

судді Бєльченко Л.А.

при секретарі Межняковій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоазовську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування житлового будинку недійсним,

в с т а н о в и в :

11.06.2013 року позивач звернувся до суду з вказаною заявою. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він, ОСОБА_1 йому належав житловий будинок АДРЕСА_1 В цьому будинку він проживає і в даний час разом із дружиною, ОСОБА_3. У виду свого похилого віку, вони з дружиною потребують постійного догляду та допомоги як матеріальної, так і фізичної. У зв'язку з цим, вони домовились зі своїм сином, ОСОБА_2, про здійснення за ними довічного догляду та 02.08.1997 року уклали з ним договір дарування, посвідчений державною нотаріальною конторою Новоазовського району. Проте він, позивач, помилково вважав, що цей договір зобов'язує відповідача здійснювати довічне утримання позивача та його дружини.

З моменту укладання договору дарування, відповідач сумлінно виконував покладені на нього зобов'язання по догляду та наданню допомоги як позивачу, ОСОБА_1, так і його дружині, ОСОБА_3.

Починаючи приблизно з січня 2012 року, відповідач припинив надавати допомогу, крім того, неодноразово у стані алкогольного сп'яніння чинив насилля в їхній родині, неодноразово заявляв про те, що будинок, в якому проживає позивач з дружиною, належить йому на праві приватної власності та в будь-який час він може виставити останніх на вулицю.

Побоюючись за своє подальше життя, він, позивач, звернувся за юридичною допомогою до адвоката та з його заяви йому стало відомо, що 02.08.1997 року він, позивач, оформив не договір довічного утримання як планувалося спочатку, а договір дарування, згідно якого він подарував свій єдиний житловий будинок АДРЕСА_1 відповідачу, ОСОБА_2, право власності якого було оформлено та зареєстровано в БТІ м. Новоазовська 12 травня 2008 року.

Проте житловий будинок АДРЕСА_1 є його єдиним житловим приміщенням, в якому він проживає разом зі своєю дружиною, ОСОБА_3 Тому позивач просив визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 від 02.08.1997 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченим державною нотаріальною конторою Новоазовського району.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 36 ).

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав повному обсязі. не заперечує проти їх задоволення (а.с. 38 ).

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 02.08.1997 року між сторонами був укладений договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, посвідчений державною нотаріальною конторою Новоазовського району .

Судом встановлено, що після оформлення договору дарування спірного житлового будинку на ім*я відповідача, позивач продовжував проживати в ньому.

Позивач вважав, що цей договір зобов'язує відповідача здійснювати довічне утримання його та його дружини.

Відповідно до ч.1 ст..229 ЦК України , якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнано судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов*язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Приймаючи до уваги твердження позивача відносно того, що він при укладанні договору дарування спірного житлового будинку на ім*я відповідача, помилявся щодо обставин, які мають істотне значення, а саме вважав, що ОСОБА_2, укладаючи цей договір, взяв на себе обов*язок доглядати його,позивача , і ОСОБА_3, а відповідач своєю письмовою заявою ( а.с. 38) визнав ці обставини, суд вважає , що договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Керуючись ст.ст. 3,10, 11, 61, 213-215 ЦПК України, ст. 229 ч.1 ЦК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування житлового будинку недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 02 .08. 1997 року, посвідчений державною нотаріальною конторою Новоазовского району.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 грн.

На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Донецької області через Новоазовський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - Бєльченко Л.А.