Рішення № 34161327, 17.10.2013, Київський районний суд м. Одеси

Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/9828/13-ц

Провадження № 2/520/4869/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

Головуючого - судді Куриленко О.М.

за участю секретаря - Баранової Ю.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, управління Державного агентства земельних ресурсів у м.Одесі про визнання договору дарування недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ:

30.07.2013 року прокурор Київського району м. Одеси звернувся з позовом до суду та просив ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 09 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2669; витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:23:027:0027 на користь територіальної громади міста Одеси. Визначити порядок виконання судового рішення, вказавши що воно є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:23:027:0027 та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області відповідних змін у Поземельну книгу.

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 28.09.2007 по справі №2-2966/2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи Одеське міське управління земельних ресурсів, ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» в особі Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 699 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 699кв.м. для обслуговування будівель та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім`ї «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (ділянка 8) кадастровий номер: 5110136900:23:027:0027.

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.12.2007 серії ЯД №776050, яку згодом передала ОСОБА_2 безкоштовно у дар.

Однак, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2011 по справі №22ц-7425/2011 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м.Одеси, скасовано рішення Київського районного суду м.Одеси від 28.09.2007 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено у повному обсязі.

Крім того, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 05.06.2012 по справі №1512/4431/2012 частково задоволено позовні вимоги заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, Управління Державного комітету України з земельних ресурсів у м.Одесі про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на земельну ділянку, визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯД №776050 від 21.12.2007, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, скасовано державну реєстрацію вказаного державного акту.

Таким чином, позивач вказує на те, що на теперішній час скасоване рішення суду, яке стало підставою для незаконного відчуження спірної земельної ділянки у територіальної громади міста Одеси та видачі державного акта на право власності на вказану земельну ділянку ОСОБА_1, а також скасовано державний акт на право власності серії ЯД №776050.

Все вищевказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.74, 76, 77 ЦПК України.

В судовому засіданні представник прокуратури позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник Одеської міської ради у судове засідання з'явилась, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладання не заявляв.

Представники третіх осіб Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції та Управління Держземагенства у місті Одесі Одеської області у судове засідання не з'явились, про час дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою представника позивача, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд, вислухавши представників сторін, оглянувши матеріали по справі, вважає що поданий позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.158 Земельного Кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами і державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право приватної власності є непорушним, примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

У судовому засіданні встановлено, що рішенням Київського районного суду м.Одеси від 28.09.2007 по справі №2-2966/2007 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, треті особи: Одеське міське управління земельних ресурсів, ДП «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельним ресурсам» в особі Одеської регіональної філії про визнання права власності на земельну ділянку, загальною площею 699кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 699кв.м., для обслуговування будівель'та споруд культурно-оздоровчого центру дозвілля і сім ї «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (ділянка 8) кадастровий номер: 5110136900:23:027:0027.

На підставі вищевказаного судового рішення ОСОБА_1 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку від 21.12.2007 серії ЯД №776050.

Підстави набуття права на землю визначені в статті 116 Земельного кодексу України, де зазначено, що громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органу місцевого самоврядування в межах повноважень або за результатами аукціону. Рішення щодо надання земельних ділянок у власність та користування приймаються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. В даному випадку таким документом є державний акт на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. г) ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 5 ст. 158 Земельного кодексу України у разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

Відповідно до ст. 125 ЗК право власності на земельну ділянку виникає із моменту державної реєстрації цих прав.

Вказаний державний акт зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010750502233.

Відповідно до п. 22 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року № 1021, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів скасовується (поновлюється) посадовою особою на підставі рішення суду.

Згодом, 09 грудня 2009 року згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за №2669, ОСОБА_1 передала ОСОБА_2 безкоштовно у дар земельну ділянку площею 0,0699га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:23:027:0027.

Таким чином, ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 09.12.2009 отримав у приватну власність земельну ділянку №8 площею 0,0699га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 5110136900:23:027:0027, та на даний час є власником спірної земельної ділянки.

Не погодившись з таким рішенням суду, прокуратура Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державного комітету України із земельних ресурсів в Одеській області оскаржила його в апеляційному порядку.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2011 по справі №22ц-7425/2011 задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора Київського району м.Одеси, скасовано рішення Київського районного суду м.Одеси від 28.09.2007 та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, відмовлено у повному обсязі.

Крім того, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 05.06.2012 по справі №1512/4431/2012 частково задоволено позовні вимоги заступника прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, Управління Державного комітету України з земельних ресурсів у м.Одесі про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та скасування державного акту на земельну ділянку, визнано недійсним та скасовано державний акт серії ЯД №776050 від 21.12.2007, виданий ОСОБА_1 на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, скасовано державну реєстрацію вказаного державного акту.

Згідно ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною першою ст.203 Цивільного кодексу України.

Недійсний правочин - це правочин, що не відповідає вимогам Закону, отже, умови чинності правочину одночасно є умовами його дійсності.

Відповідно до ч.І ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані умови законності змісту правочину.

Зміст правочинів, відповідно до ч.І ст.203 Цивільного кодексу України, не повинен порушувати положень як законів, так і інших нормативно-правових актів, прийнятих на основі Конституції України.

Згідно ст.717 Цивільного кодексу України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Відповідно до ст.718 Цивільного кодексу України дарунком можуть бути рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери, а також нерухомі речі. Дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Таким чином, договір дарування спірної земельної ділянки укладено з порушенням вимог законодавства, так як ОСОБА_1 не була належним власником земельної ділянки та не мала права відчужувати земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.

Виходячи з наведеного, договір дарування земельної ділянки від 09.12.2009, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2669 має бути визнаний недійсним.

Згідно приписів ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, та відшкодування збитків.

Згідно ч.2 ст.90 Земельного кодексу України - порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи те, що право власності на земельну ділянку площею 0,0699га, розташовану по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 набуто неправомірно, що підтверджується рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21.12.2011, а також в подальшому незаконно відчужено, таким чином спірна земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1, підлягає вилученню з незаконного володіння

Згідно інформації наданої Управлінням Держземагенства у м.Одесі нормативна вартість 1 кв.м. спірної земельної ділянки станом на 01 січня 2013 року складає 635,84грн.

Таким чином нормативна вартість спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 площею 699кв.м. складає: 635,84 х 699 = 444 452,16грн.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

У відповідності до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міста, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно вимог абзацу першого пункту 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка, що розташована по АДРЕСА_1 знаходиться в межах м. Одеси, розпорядження нею відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України належить Одеській міській раді.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Враховуючи, що земельна ділянка перейшла у власність відповідача на підставі скасованого рішення суду, тому слід вважати, що право власності на земельну ділянку відповідач набув без правової підстави, а вказана земельна ділянка підлягає вилученню з його власності та повернута у власність територіальної громади, у власності якої вона перебувала.

У відповідності до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно до ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно проводиться органом державної реєстрації прав, а саме Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції.

Відповідно до ст.8 Закону до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Згідно ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про державний земельний кадастр» поземельна книга є документом Державного земельного кадастру, який містить, зокрема інформацію про власників (землекористувачів) земельної ділянки відповідно до даних про зареєстровані речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення.

Згідно п.60 Порядку запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Згідно п.61 вказаної постанови скасування запису в Поземельній книзі здійснюється шляхом внесення до Державного земельного кадастру відомостей про його скасування із зазначенням дати та підстави для скасування, посади, прізвища та ініціалів Державного кадастрового реєстратора, який скасував запис, та формування з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру нових аркушів Поземельної книги.

Відповідно до ст.121 Конституції України, ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі державних інтересів є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на охорону землі, як національного багатства.

Згідно ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Як вбачається з матеріалів справи прокуратурі Київського району м.Одеси стало відомо про існування договору дарування від 09.12.2009, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 лише 30.04.2013 з листа Управління Держземагентства у м.Одесі Одеської області №01-1-04/2012.

З урахуванням вищевказаних норм законодавства суд дійшов до висновку, що позов зпрокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради обгрунтований, заявлений відповідно до чинного законодавства, а від так підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.16, 328, 330, 388, ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов прокурора Київського району м.Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції, управління Державного агентства земельних ресурсів у м.Одесі про визнання договору дарування недійсним та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити.

Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки від 09 грудня 2009 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №2669.

Витребувати у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:23:027:0027, на користь територіальної громади міста Одеси.

Визначити порядок виконання судового рішення, вказавши що воно є підставою для скасування Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції реєстрації права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0699 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5110136900:23:027:0027 та для внесення Управлінням Державного агентства земельних ресурсів у м. Одесі Одеської області відповідних змін у Поземельну книгу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Куриленко О. М.