Рішення № 34160222, 07.10.2013, Кодимський районний суд Одеської області

Кодимський районний суду Одеської області

___________________

Справа № 503/1558/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.10.2013 року м. Кодима Одеської області

Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Сопільняка О.М.

при секретарі Вдовиченко В.О.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кодима Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Шершенецької сільської ради Кодимського району Одеської області про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права на спадщину,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 09 серпня 2013 року звернулась до суду з позовом до Шершенецької сільської ради Кодимського району Одеської області за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - відділу Держземагенства в Кодимському районі Одеської області, про поновлення строку позовної давності, встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування за законом права на спадкове майно у вигляді земельної частки (паю), яка залишились після смерті її батька ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі угоди про надання правової допомоги, позов підтримав та пояснив, що 04 квітня 2001 року помер батько позивача ОСОБА_4, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді земельної частки (паю) із земель, розташованих на території Шершенецької сільської ради Кодимського району Одеської області. Позивач є єдиним спадкоємцем спадщини батька за законом та у відповідності з вимогами ст.549 ЦК УРСР є такою, що прийняла спадщину, оскільки фактично вступила у володіння та користування належним йому майном. У звязку з цим просив позов задовольнити.

Представники відповідача - Шершенецької сільської ради Кодимського району Одеської області та третьої особи відділу Держземагенства в Кодимському районі в судове засідання не зявились, але надали до суду заяви про визнання позовних вимог ОСОБА_2 В цих же заявах просили розглянути справу без них (заява представника відповідача №242 від 30 серпня 2013 року та представника третьої особи - №12-12-05/1920 від 30 серпня 2013 року).

Згідно з ч.2 ст.158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У звязку з цим суд вважає можливим розглянути справу без участі представників відповідача та третьої особи.

Вислухавши представника позивача, дослідивши надані сторонами письмові докази, враховуючи визнання позову відповідачем, що не суперечить вимогам закону та не порушує законних прав і інтересів сторін і інших осіб, суд відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України вважає можливим позов задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 257 ЦК України, який набув чинності 01 січня 2004 року (ст.71 ЦК України в ред.1963 року) встановлений трирічний строк позовної давності для захисту порушеного права. Початок перебігу строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто коли особа дізналась про порушення свого права.

Батько позивача ОСОБА_3 помер 04 квітня 2001 року, з позовом до суду позивач звернулась лише у серпні місяці 2013 року, пропустивши, при цьому, строк позовної давності.

Порушене право підлягає захисту, якщо суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності.

Позивач є юридично неграмотною особою, постійно проживає у віддаленому сільському населеному пункті, з яким відсутнє регулярне транспортне сполучення і в якому відсутній нотаріус, тривалий час у судовому порядку доводила факт свого родинного звязку з померлим. Крім цього, позивач втратила оригінали правовстановлюючих документів, через, що тривалий час намагалась їх відновити. Ці обставини зашкодили їй своєчасно звернутись до суду з позовом про захист свого порушеного права, а тому причину пропуску нею строку позовної давності суд визнає поважною та поновлює цей строк.

Визначаючи якими правовими нормами слід керуватися при вирішенні зазначеного спору (зокрема, нормами ЦК Української РСР в ред.1963 року чи ЦК України в ред.2004 року), суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 01 січня 2004 року, норми цього кодексу застосовуються до правовідносин, які виникли після набуття ним чинності, тобто з 01 січня 2004 року. Правила Книги 6 цього кодексу застосовуються до спадщини, яка відкрилась, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання цим кодексом чинності.

Пленум Верховного Суду України в абз.3 п.1 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах по спадкування» розяснив, що у разі відкриття спадщини до 01 січня 2004 року застосуванню підлягає чинне на той час законодавство, зокрема Цивільний кодекс Української РСР, якщо строк на її прийняття закінчився до 01 січня 2004 року.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в абз.14 п.1 Інформаційного листа №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, вказав, що норми у відповідності з п.5 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила книги шостої ЦК можуть застосовуватись лише до спадщини, яка відкрилась після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким із спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм ст.ст.529-531 ЦК УРСР.

Таким чином, строк прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 закінчився 04 жовтня 2001 року, тобто до набуття чинності Цивільним кодексом України, а тому, з врахуванням абз.3 п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року та абз.13 і 14 п.1 та п.2 інформаційного листа Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року, застосуванню для вирішення заявленого позову підлягають норми Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність з 01 січня 2004 року, але був чинним на момент виникнення та існування спірних правових відносин.

Відповідно до ст.ст.525 та 526 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а місцем її відкриття останнє постійне місце проживання спадкодавця.

Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв (ч.1 ст.548 ЦК УРСР).

Підставою для задоволення свого позову ОСОБА_2 вказала фактичний вступ нею у володіння та управління спадковим майном, здійснений одразу після смерті матері.

За змістом п.1 ч.1 ст.549 ЦК УРСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. При цьому, такі дії мають бути вчинені протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця (ч.2 ст.549 ЦК УРСР).

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 04 квітня 2001 року (свідоцтво про смерть І-ЖД №255376, видане 05 квітня 2001 року Шершенецькою сільською радою Кодимського району Одеської області, актовий запис про смерть №04 від 05 квітня 2001 року).

За життя померлий ОСОБА_3 отримав право на земельну частку (пай) із земель, що перебували у колективній власності КСП «Маяк» с.Шершенці Кодимського району Одеської області. Зазначене паво ОСОБА_3 посвідчене сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0191396, виданим 26 березня 1997 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області. Крім цього, ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП серії ОД-ХІІ-ХІХ №000211, виданого Шершенецькою сільською радою Кодимського району, мав право на частку в пайовому фонді КСП «Маяк» (майновий пай) у розмірі 0.001 % вартістю 4268 грн.

До своєї смерті ОСОБА_3 державних актів на право власності на ці земельні ділянки не отримав, відтак, до складу його спадщини ввійшло право на цю земельну частку (пай).

Факт родинних відносин між позивачем ОСОБА_2 та померлим ОСОБА_3, як між донькою та матірю, підтверджено рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 11 вересня 2013 року (справа №503/1766/13-ц).

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 здійснювала постійний догляд за померлим батьком, провела їх поховання, після смерті доглядає та утримує належне їм майно, всі належні померлому правовстановлюючі документи знаходяться у неї, що за змістом п.1 ч.1 та ч.2 ст.549 ЦК України є свідченням прийняття нею спадщини.

Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» №4 від 24 червня 1983 року, (втратила чинність, але розяснювала спірні правові відносини на момент їх виникнення та існування), якщо позивач протягом встановленого строку для прийняття спадщини вступив в управління та володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права власності на спадкове майно.

Отже, встановивши факт прийняття позивачем спадщини після смерті батька ОСОБА_3, суд вважає необхідним в порядку спадкування за законом визнати за нею право на належне померлому спадкове майно, оскільки втрата нею оригіналів правовстановлюючих документів на спадщину свідчить про неможливість захисту її порушеного права в позасудовому порядку, а обраний нею спосіб захисту цього порушеного права відповідає вимогам закону, тому її позов підлягає задоволенню, позаяк за нормами ст.549 ЦК України в ред.1963 року вона є такою, що прийняла спадщину.

Ціна позову у справі складає 38926 грн.09 коп., з яких 34658 грн.09 коп. вартість земельної частки (паю) та 4268 грн. вартість майнового паю. У звязку з цим, відповідно до п/п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, розмір судового збору складає 389 грн.26 коп., які підлягають стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.174, 213-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати поважною причину пропуску ОСОБА_2 строку позовної давності та поновити цей строк.

Встановити факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті батька ОСОБА_3, померлого 04 квітня 2001 року.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом право:

- на земельну частку (пай), розміром 3.37 умовних кадастрових гектарів із земель, розташованих на території Шершенецької сільської ради Кодимського району Одеської області, яка відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ОД-12 №0191396, виданого 26 березня 1997 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області, належала ОСОБА_3, померлому 04 квітня 2001 року;

- на частку в пайовому фонді колективного сільськогосподарського підприємства "Маяк" с.Шершенці Кодимського району Одеської обалсті (майновий пай) у розмірі 0.001% вартістю 4268 грн., яка відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай серії ОД-ХІІ-ХІХ №000211, виданого 26 литпня 2013 року Шершенецькою сільською радою Кодимського району Одеської області, належала ОСОБА_3, померлому 04 квітня 2001 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 389 грн.26 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Сопільняк О.М.