Рішення № 34158640, 09.10.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/4371/13-ц

Провадження № 2/116/2120/13

09.10.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого, суддіСердюка О.С.при секретаріСтрельцовій Н.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» про стягнення суми страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до ПрАТ «СК «Дніпроінмед», в якому просить визнати подію, що мала місце 02.09.2012 року страховим випадком, стягнути з відповідача на його користь 36713,88 грн. страхового відшкодування та моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02.09.2012 року у м. Сімферополь АР Крим відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій було пошкоджено автомобіль Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_2, за кермом якого він знаходився.

Відповідальність власника транспортного засобу «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, другого учасника пригоди, була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед».

05.09.2012 року він надав до страхової компанії заяву про виплату страхового відшкодування, однак йому було відмовлено на тих підставах, що водій автомобіля ВАЗ 21101 керував останнім без належних правових підстав, а саме був позбавлений права керування усіма видами транспортних засобів.

Моральну шкоду обґрунтовує тим, що він неодноразово здійснював візити до ДАІ, до експертів, до суду, внаслідок ДТП був позбавлений можливості пересуватися на автомобілі, вимушений витрачати значний час на дорогу у громадському транспорті, відвідування установ з приводу ремонту автомобіля, нервувати.

Позивач у судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити. Не заперечував проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст.197 ЦПК України за відсутністю осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Так, судом встановлено, що 02.09.2012 року о 18 год. 35 хв. ОСОБА_4, керуючи транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, на перехресті вул. Шмідта та вул. Леніна не переконався у безпечності руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_2, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік (а.с.28,29).

Цивільно-правова відповідальність власника автотранспортного засобу ВАЗ-21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПрАТ «СК «Дніпроінмед». Згідно полісу №АВ/6270438 ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, завдану майну, становить 50000 грн., розмір франшизи встановлено в сумі 1000 грн (а.с.6).

05.09.2012 року ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «СК «Дніпроінмед» із повідомленням потерпілої особи про подію з транспортним засобом (а.с.31), на яку йому було відмовлено у зв'язку з тим, що водій автомобіля ВАЗ-21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, керував транспортним засобом не маючи права керування ним (а.с.32, 38-39).

Частиною 1 статті 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За договором страхування відповідно до ст.979 ЦК України одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Як передбачено п.3 ч.1 ст.988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно п.1.6 ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів України є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують транспортний засіб на інших законних підставах;

Відповідно до ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції, що діяла на момент події дорожньо-транспортної пригоди, об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст.6 зазначеного закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.

Згідно до п.22.1 ст.22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За ч.1 ст.9 ЗУ «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик відшкодовує витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статті 32, 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає вичерпний перелік випадків, коли шкода не відшкодовується та коли страховик має право відмовити у здійсненні страхового відшкодування, в якому зазначеної відповідачем у відповіді на скаргу №2440 від 08.01.2013 року (а.с.38-39) підстави немає.

Згідно висновку щодо розміру матеріальних збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_2, розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику транспортного засобу складає 34965,60 грн (а.с.7-27).

Суд бере до уваги зазначений висновок, як письмовий доказ на підтвердження позовних вимог, оскільки відповідачем будь-яких заперечень не надано, клопотань про проведення судової автотоварознавчої експертизи не заявлено.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.989 ЦК України у страховика з моменту настання страхового випадку виникло зобов'язання по сплаті страхової виплати, яке він не виконав.

Відповідно до ст.9 ЗУ «Про страхування» страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Договором страхування встановлено розмір франшизи в сумі 1000 грн. Таким чином, оцінивши докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода за вирахуванням франшизи, у розмірі 33965,60 грн.

Щодо посилань відповідача на те, що ОСОБА_4 на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди був позбавлений права керування транспортними засобами, то вони не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Так, відповідно до постанови Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим ОСОБА_4 19.04.2011 року був позбавлений права керування транспортними засобами строком на 10 місяців, тобто строк адміністративного стягнення скінчився 19.02.2012 року.

Крім того, відсутність у водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, права на керування транспортним засобом відповідної категорії не звільняє страховика від обов'язку виплатити страхове відшкодування.

Зазначена обставина лише надає страховику право на регресну вимогу до страхувальника або до водія забезпеченого транспортного засобу відповідно до ст.38 ЗУ «Про загальнообов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів».

Стосовно позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, то вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Також згідно ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено відшкодування моральної шкоди, яка полягає тільки у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

У відповідності до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд пропорційно задоволеним вимогам стягує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 339,66 грн.

На підставі ст.ст.22, 23, 979, 988, 1167, 1187-1188 ЦК України, ст. 9 ЗУ «Про страхування», ст.ст. 1,5-6, 22, 29. 32, 37-38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись статтями 10, 60, 61, 88, 212, 215, 224-225 Цивільного процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» про стягнення суми страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 33965,60 гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 339,66 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Сімферопольським районним судом АР Крим за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя