Рішення № 34156829, 26.09.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10431/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

26 вересня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся до суду з позовом до комунального підприємства «Київпастранс» (надалі за текстом - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 (надалі за тестом - ОСОБА_2), про відшкодування матеріальної.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2013 року близько 15 год. 30 хв. на перехресті вул. Автозаводська - вул. Полупанова в м. Києві позивач керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero», д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2 потрапив у дорожньо - транспортну пригоду (надалі за текстом - ДТП) за участю трамваю НОМЕР_3 маршруту № 19. Зіткнення сталось з вини ОСОБА_2, яка працює водієм трамваю у Подільському трамвайному ремонтно - експлуатаційному депо КП «Київпастранс», виходячи з трудових відносин керувала трамваєм. В результаті ДТП було пошкоджено автомобіль позивача, а оскільки автомобіль зазнав конструктивних пошкоджень, з місця ДТП його транспортували на евакуаторі, у зв'язку з чим позивач поніс додаткові витрати у розмірі 205 грн. та 315 грн. 28.05.2013 року позивач та представник відповідача прибули до оцінювача для огляду автомобіля позивача, після огляду було складено акт, який був підписаний сторонами та оцінювачем. На підставі звіту № 40/05/13 від 29.05.2013 року про оцінку автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2, щодо вартості збитку встановлено, що матеріальна шкода складає 57 842 грн. 12 коп. За складення звіту позивачем було понесені додаткові витрати у розмірі 880 грн. 80 коп. 10.06.2013 року позивач звернувся з заявою до МТСБУ в якій просив відшкодувати матеріальну шкоду. Листом МТСБУ № 3/1-05/15461 від 31.06.2013 року у відшкодуванні шкоди позивачу було відмовлено. Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.2013 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні ДТП. В зв'язку з відмовою відповідача в добровільному порядку відшкодувати спричиненні збитки, позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих же підстав, що викладені у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що проведена оцінка пошкодженого автомобіля є не належним доказом по справі, оскільки проведена по фактичним пошкодженням, а не по тим, що зазначені у довідці ДАІ, оскільки пошкодження могли бути здобуті будь-де, а не на місці ДТП, крім того, позивачем не враховано вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійно оціночну діяльність в Україні».

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивач є власником автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с. 9).

17.05.2013 року близько 15 год. 30 хв. на перехресті вул. Автозаводська - вул. Полупанова в м. Києві позивач керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero», д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2 потрапив у ДТП за участю трамваю НОМЕР_3 маршруту № 19, що підтверджено копією протоколу про адміністративне правопорушення серії АГ2 № 215555, схемою місця ДТП та не заперечувалось сторонами (а.с. 15 - 17).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 12.06.2013 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні ДТП (а.с. 45).

Відповідно до ч. ч. 3 - 4 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається зі звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу № 40/05/13 від 29.05.2013 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mitsubishi Pajero», д.н.з. ІНФОРМАЦІЯ_2 становить 57 842 грн. 12 коп. (а.с. 18 - 40).

Витрати позивача на проведення незалежної оцінки майна з визначення вартості матеріального збитку склали 880 грн., що підтверджено товарним чеком (а.с. 41).

Витрати позивача за транспортування автомобіля на евакуаторі склали 520 грн., що підтверджено квитанціями (а.с. 42).

Позивач 10.06.2013 року звернувся з заявою до МТСБУ в якій просив відшкодувати матеріальну шкоду (а.с. 44).

Листом МТСБУ № 3/1-05/15461 від 31.06.2013 року у відшкодуванні шкоди позивачу було відмовлено (а.с. 43).

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року визначено шкоду, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, як шкоду, пов'язану: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно ст. 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У відповідності до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до положень ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Стаття 1192 ЦК України передбачає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої заподіяно шкоду, перебуває з даною організацією в трудових відносинах і шкоду заподіяно нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, тимчасовим, сезонним, за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації».

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про Практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» відшкодування збитків повинно здійснюватись винною особою відповідно до реальної вартості втраченого майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 на час вчинення ДТП перебувала в трудових відносинах з КП «Київпастранс», що, також не заперечувалось сторонами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що КП «Київпастранс» є особою відповідальною за заподіяну позивачу матеріальну шкоду.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову зазначив про те, що оцінка автомобіля проведена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки як передбачено ст. 10 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійно оціночну діяльність в Україні», підставою для проведення оцінки майна є договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, а такий договір між позивачем та суб'єктом оціночної діяльності не укладався, тому наданий суду звіт є неналежним доказом.

Вказані пояснення суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами, зокрема звітом про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого колісного транспортного засобу № 40/05/13 від 29.05.2013 року. Будь-яких доказів того, що позивачу завдано матеріальний збиток в іншому розмірі представником відповідача суду не надано. Від сторін, клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, не надходило. Розрахунки позивача відповідачем спростовані не були.

Судом встановлено, що сума матеріальної шкоди, заподіяної позивачу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, становить 57 842 грн. 12 коп.

Експертне дослідження було проведено за участю представника відповідача суб'єктом оціночної діяльності, право на оцінку колісних транспортних засобів підтверджено Сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів, сертифікатом аварійного комісара, кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача.

Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 22 ЦК України особа, якій заподіяно збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на її відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

А відтак, з урахуванням не можливості для позивача іншим чином довести розмір спричинених збитків та необхідністю, в зв'язку з цим, проведення автотоварознавчого дослідження, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача понесених позивачем витрат пов'язаних з проведенням звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 880 гривень та витрати понесені в зв'язку з евакуацією транспортного засобу у розмірі 520 гривень.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 592 гривні 43 копійки.

На підставі викладеного, керуючись положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 16, 22, 23, 395, 396, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6, ст. ст. 10, 11, 59, 60 - 61, 88, 208, 209, 213 - 215, 217 - 218, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити;

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (Код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суму спричиненого матеріально збитку у розмірі - 57 842 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сорок дві) гривні 12 копійок та витрати, понесені на проведення автотоварознавчого дослідження та евакуацію транспортного засобу у розмір - 1 400 (одна тисяча чотириста) гривень;

Стягнути з комунального підприємства «Київпастранс» (Код ЄДРПОУ 31725604) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) гривні 43 копійки;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В. В. Гребенюк