Постанова № 34155353, 16.09.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 року Справа №810/4362/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання- Луценко К.Ю.;

за участю:

позивача- Олійника Ю.В.;

представника відповідача- Березюк Є.О. (довіреність №9435 від 05.09.13 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного

управління юстиції Київської області

про скасування постанови,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернувся із позовом ОСОБА_1, пред'явивши вимоги до відділу державної виконавчої служби Білоцерківського МРУЮ Київської області про скасування постанови ВП №38707854 про стягнення виконавчого збору у розмірі 9221,78 грн. у зв' язку із непроведенням відповідачем виконавчих дій.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та пояснив, що постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.12 р. у справі №2а-5794/12/1070 за його позовом до даного відповідача було повністю задоволено позовні вимоги, зобов'язано районний відділ державної виконавчої служби Білоцепківського МУЮ у Київській області винести постанову про поверненння стягувачу- ПАТ «Укрсоцбанк» виконавчий документ у виконавчому провадженні АК №724422 про стягнення з ОСОБА_1 92217,87 грн.

Фактично відповідачем після відкриття виконавчого провадження будь-які дії не проводились, а тому вважає, що стягнення з нього збору є безпідставним.

Представник відповідача заявлені вимоги не визнала та пояснила, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайнного управління юстиції Київської області знаходився виконавчий напис №3244, вчинений, 11.05.2010 р., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 боргу у розмірі 92217,87 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна- автомобіля марки «Мазда».

04.06.2010 р., державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови направлені сторонам для відома. У постанові про відкриття провадження державним виконавцем було надано боржнику термін для добровільної сплати боргу. Як слідує із матеріалів справи, у визначений строк сума боргу погашена не була, у зв'язку з чим, для забезпечення виконання напису, постановою від 16.06.2010 р. №7433 транспортний засіб належний позивачу було оголошено у розшук, а також у РВ ГУ МВС України направлено постанову про примусовий привід боржника.

З посиланням на ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-XIV, просила у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши подані документи та матеріали, надавши їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне:

на примусовому виконанні в районному відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходився виконавчий напис №3244, вчинений 11.05.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь АКБ "Укрсоцбанк" боргу в сумі 92912,98 грн. за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, а саме автомобіля марки "Мазда", модель 3, 2008 р. в., д.н.з. НОМЕР_1, що належав на праві власності позивачу.

04.06.2010 р., відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено сторонам для відома.

10.06.2010 р., було винесено постанову про арешт майна боржника в межах суми боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій та оголошення заборони на його відчуження.

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, факт обтяження автомобіля та нерухомого майна, належного позивачеві підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 10.06.2010 року № 27424253 та з Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна від 10.06.2010 року №27422130.

13.01.2011 р., позивач добровільно передав ПАТ "Укрсоцбанк" для реалізації заставний автомобіль.

28.01.2011 р., ПАТ "Укрсоцбанк" звернулось до відповідача із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу без виконання.

04.03.2011 р., відповідачем була надана відповідь, що оскільки представник банку не мав права згідно довіреності подавати заяви про повернення чи закінчення виконавчого провадження, підпис особи від якої здійснено звернення не затверджений печаткою юридичної особи, підстави для повернення виконавчого документу відсутні.

12.07.2012 р., ПАТ "Укрсоцбанк" звернулося до відповідача із заявою, в якій просило закрити виконавче провадження та повернути виконавчий документ, а також зняти арешт з майна боржника, оскільки боржник погасив 3000 грн.добровільно.

Листом від 24.07.2012 р., відповідач надав відповідь, що довіреність на вчинення процесуальних дій не завірена належним чином.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторнами, суд зважає на таке:

преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV передбачено, що він визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ч.1 статті 1 Закону України №606-XIV, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Державний виконавець відкриває провадження на підставі виконавчого документу. Відповідно до положень ч.1-2 статті 25 Закону України №606-XIV зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання і він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, пред'явлений до виконання до належного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи наявність виконавчого напису, а також, що виконавчий документ подано у передбачені законом строки, дії державного виконавця відповідали вимогам встановленим Законом України "Про виконавче провадження" та підлягали виконанню відповідачем.

Як зазначалося вище, боржнику було надано семиденний строк для добровільного виконання судового рішення, який з урахуванням моменту отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, сплинув 19.06.2010 р.

28.01.2011 р. та 12.07.2013 р. ПАТ"Укрсоцбанк"звертався до відділу державної виконавчої служби із заявами про повернення виконавчих документів без виконання.

Статтею 28 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що в разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, визначений для самостійного виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від суми, що підлягає стягненню. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача.

Частиною 3 статті 28 Закону України №606-XIV визначено, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України №606-XIV у разі ненадання боржником у строки, встановлені ч.2 другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Заходами примусового виконання є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), дохід, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні суду; інші заходи, передбачені рішенням суду або Законом.

Для проведення виконавчих дій державним виконавцем у необхідних випадках залучаються поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ у порядку, встановленому законом.

Якщо необхідне примусове проникнення до житла або іншого володіння боржника, то це питання вирішується судом за місцезнаходженням такого житла або володіння за поданням державного виконавця, про що виноситься ухвала.

Судом було встановлено, що з моменту відкриття виконавчого провадження відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання напису №3244 у розумінні поняття «заходів примусового виконання», відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", тому останній не набув права на винесення постанови про стягнення з позивача виконавчого збору, так як виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Згідно п. 1 ч.1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2012 р. відповідача було зобов'язано винести постанову про повернення стягувачеві виконавчого документу.

06.06.2013 р., відповідачем була винесена постанова про стягнення виконавчого збору.

Статтею 46 Закону № 606-XIV слідує, що у разі невиконання рішення у строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 % від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Із аналізу наведеної норми слідує, що набуттю права на винесення постанови про стягнення виконавчого збору передує елемент примусового впливу на боржника та отримання коштів або майна саме завдяки примусовим заходам.

Позивач сплатив борг у добровільному порядку, про що неодноразово було повідомлено відповідача представниками стягувача.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

В даному випадку рішення було виконано добровільно, про що державного виконавця неодноразово ставили до відома представники банку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядом справи встановлено, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також ним не доведено правомірність винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Білоцерківського

міськрайонного управління юстиції Київської області ВП№38707854.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 вересня 2013 р.