Рішення № 34151724, 16.10.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/5625/13-ц

Провадження № 2/116/2608/13

16.10.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючої судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернувся до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Позовні вимоги мотивує тим, що він є власником домоволодіння АДРЕСА_1, у якому зареєстровані його рідний брат з дружиною та повнолітніми дітьми - відповідачі по справі, тоді як фактично вони проживають у власному домоволодінні за адресою АДРЕСА_1. Оскільки даний факт перешкоджає йому (ОСОБА_1) розпоряджатися своєю власністю, а відповідачі добровільно зняття з реєстраційного обліку відмовляються, просить визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 такими, що втратили право користування житловим приміщенням по АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному об'ємі.

Відповідачі у судове засідання не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, причин неявки суду не повідомили, заяв про відкладення слухання справи чи проведення судового засідання у їх відсутності не подавали.

На підставі ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України за згодою позивача суд вважає можливим винести рішення при заочному розгляді.

Вислухавши доводи позивача ОСОБА_1, пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, перевіривши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що на підставі договору дарування від 19.12.2003 року серія ВВА № 698303, посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського районного державного нотаріального округу та зареєстрованого за № 1446, витягу про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.10.2009 року № 24309402, наданого Сімферопольським районним бюро технічної інвентаризації, позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, в якому згідно довідки від 15.08.2013 року № 192, виданої Виконавчим комітетом Перовської сільської ради Сімферопольського району, домової книги значаться прописаними відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які як вбачається з акту від 15.08.2013 року, посвідченого Перовським сільським головою Корнєєвим О.А., за адресою: АДРЕСА_1, ніколи не проживали, а з 1989 року мешкають у будинку АДРЕСА_2 (а.с. 4-8).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, пояснили, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у будинку АДРЕСА_1 ніколи не проживали і ні яких особистих речей там не зберігають, комунальні послуги не сплачують, оскільки мешкають в окремому будинку по АДРЕСА_2.

Статтею 41 Конституції України регламентовано, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

В силу ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За ст. ст. 317, 321 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майно. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди. При цьому до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, а саме дружина, діти і батьки.

В силу ст. 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. У ст. ст. 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 не є членами сім'ї позивача, не проживають у будинку АДРЕСА_1 з 1989 року і в установленому законом порядку не набули права розпоряджатися та користуватися зазначеним нерухомим майном, суд вважає, що їх належить визнати такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь позивача ОСОБА_1 у рівних частках підлягає стягненню судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок, тобто по 28 гривень 60 копійок з кожного.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 317, 321, 391 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 209, 212, 214, 215, 218, 224-226, 228 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, повністю задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, 1957 року народження, ОСОБА_3, 1957 року народження, ОСОБА_4, 1989 року народження, ОСОБА_5, 1992 року народження, такими, що втратили право користування житловим будинком АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 28 гривень 60 копійок (двадцяти восьми гривень шістдесяти копійок) з кожного.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто Сімферопольським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 жовтня 2013 року.

Суддя М.Р. Пакула