ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.
Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.
УХВАЛА
іменем України
"14" жовтня 2013 р. Справа № 806/5035/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Бучик А.Ю.
суддів: Одемчука Є.В.
Шевчук С.М.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю
представника відповідача Гарькавого М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2013 р. у справі за позовом державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2013 року визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби від 01.07.2013 року №000015222.
В апеляційній скарзі Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Встановлено, в період з 10.06.2013 року по 11.06.2013 року Державною податковою інспекцією у м.Житомирі проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Ангстрем Континенталь" за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року за результатами якої складено акт від 11.06.2013 року №2902/522-2/00375504, що містить висновок про порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, ст. 188 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за червень 2012 року на загальну суму 2038,00 грн.
На підставі перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01 липня 2013 року №000015222, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2038 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію розмірі 1019 грн. (а.с.6).
З матеріалів справи вбачається, що між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (замовник) та ТОВ "Ангстем Континенталь" (постачальник) укладено усний договір поставки товару молотків з термообробкою. За умовами вказаного договору замовнику поставлено товарно - матеріальних цінностей, а саме: молотків ДДМ-5 (165х50х6,0) Ст.65 Г з термообробкою у кількості 520 штук та на підставі виставленого рахунку-фактури від 24.04.2012 року № 2404 підприємством постачальнику сплачено 12230,40 грн., в тому числі ПДВ 2038,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 756 від 03.05.2012 року.
Факт отримання зазначеного товару засвідчено видатковою накладною від 21.05.2012 року № 1147, виписаною позивачем (а.с. 43). Товар отримано працівником Момот В.Л. на підставі доручення від 18.05.2012 року № 785.
ТОВ "Ангстем Континенталь" виписано податкову накладну № 32 від 03.05.2012 року після проведення операції, яка надійшла на адресу позивача 25.06.2012 року, про що свідчить запис з вхідним №66 на ній (а.с. 42).
Так, в декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року позивачем включено до складу податкового кредиту податку на додану вартість у розмірі 2038 грн.
Встановлено, що будь-яких заперечень з приводу правильності оформлення первинних документів перевіряючим органом висунуто не було.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Підставою для нарахування податкового кредиту є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов'язкових реквізитів.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При цьому, відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця.
Надані ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності оформлені належним чином, за формою та змістом підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах.
На час здійснення господарських операцій ТОВ "Ангстем Континенталь" зареєстроване як платник податку на додану вартість.
Відсутність товарно-транспортної накладної не є безумовною підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування податкового кредиту.
Окремо слід зазначити, що підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, котре не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Відповідач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, така позиція не підкріплена належними доказами чи рішенням суду про визнання його таким.
Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "29" серпня 2013 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: судді: (підпис) (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик Є.В.Одемчук С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик
Повний текст cудового рішення виготовлено "14" жовтня 2013 р.
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вул. 1-го Травня , 38,м.Житомир,10008
3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
Судове рішення № 34151461, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.10.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/5035/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: