Ухвала суду № 34151116, 10.10.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

10.10.2013р. Справа № 20/69

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув

скаргу: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка

про

визнання: незаконною та такою, що не відповідає Закону України «Про виконавче провадження», бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області:

1) з не направлення на адресу стягувача постанов про відкриття виконавчих проваджень за наказами, виданими на виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69;

2) з не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69 в частині стягнення з ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька» боргу за активну та реактивну електроенергію, судових витрат;

3) з не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»;

4) з не звернення стягнення на майно ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька» шляхом його реалізації;

зобов'язання державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області:

1) здійснити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», для примусового виконання рішення господарського суду Донецької області в частині стягнення з ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька» боргу за активну та реактивну електроенергію, судових витрат на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» відносно боржника ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька»;

2) накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України«Про виконавче провадження»;

3) звернути стягнення на майно ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька» шляхом його реалізації

у справі №20/69

за позовом Публічного акціонерного товариства „ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка, в особі Кіровських електричних мереж, м.Донецьк

до Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядька", м.Донецьк

про стягнення 5886164,92грн.

за участю представників сторін:

від стягувача (скаржника): Велігорська М.О. - за дов. №557-13 «Д» від 11.04.2013р.,

від боржника: Пропастін В.М. - за дов. №48/юр від 21.03.2013р.,

від ВДВС: Шмаков Р.С. - за дов. №25-4/13П від 03.01.2012р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго", м.Горлівка в особі Кіровських електричних мереж, м.Донецьк до Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядька", м.Донецьк задоволені - стягнуто з Орендного підприємства „Шахта ім. О.Ф.Засядька" на користь позивача:

1) 5401777,72грн. боргу за спожиту у грудні 2008р., січні та лютому 2009р. активну електроенергію;

2) 179359,30грн. боргу за спожиту у грудні 2008р., січні та лютому 2009р. реактивну електроенергію, 184708,44грн. - суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, 23839,45грн. - 3% річних, 355297,05грн. пені, 25500грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення 09.06.2009р. видані накази.

07.05.2013р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м.Горлівка надійшла скарга №52юр-3239/13 від 30.04.2013р. про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (далі - ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області), а також про зобов'язання державного виконавця відділу ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області вчинити певні дії.

Скаржник також просив суд здійснити зміну найменувань позивача та відповідача у справі №20/69.

Ухвалою від 13.05.2013р. за клопотанням скаржника здійснено заміну найменування позивача (стягувача) у справі №20/69 з Відкритого акціонерного товариства «Донецькобленерго» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» (т.2, а.с.1-2).

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.09.2013р. розгляд скарги відкладено на 10.10.2013р.

Скаржник (стягувач) у судове засідання з'явився, просить суд задовольнити скаргу.

Боржник (відповідач) у судове засідання з'явився, просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Представник ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області у судове засідання з'явився, просить суд відмовити у задоволенні скарги.

Через канцелярію суду 10.10.2013р. надав супровідний лист б/н від 10.10.2013р. з додатками, який судом розглянутий та долучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні 10.10.2013р., керуючись вимогами статті 43 ГПК України, суд

В С Т А Н О В И В :

В поданій скарзі ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» посилається на те, що станом на 30.04.2013р. рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69 в частині стягнення активної та реактивної електроенергії, судових витрат залишається не виконаним у повному обсязі (т.2, а.с.3).

Суд зазначає, що заборгованість зі сплати судових витрат була повністю погашена відповідачем ще на початку 2010 року (т.2 а.с.21), а заборгованість за активну та реактивну електроенергію була частково погашена у 2012 році (т.2 а.с.24-26).

В задоволенні заявлених у скарзі вимог слід відмовити з огляду на таке.

Щодо вимоги, викладеної у п.3 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не направлення на адресу стягувача постанов про відкриття виконавчих проваджень за наказами, виданими на виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69.

Твердження скаржника про не направлення на його адресу постанов про відкриття виконавчих проваджень спростовується матеріалами справи.

Так, виконавчою службою надана копія стор.200 тому 1 Журналу реєстрації вихідної кореспонденції №04-01-35, з якої вбачається, що 03.03.2010р. копії постанови про відкриття виконавчого провадження було відправлено на адресу стягувача та боржника (т.2 а.с.164-165). Зазначений факт також підтверджується копією супровідного листа з відміткою працівника канцелярії про фактичне відправлення копій постанов 03.03.2010р. (т.2 а.с.186-187).

У зв'язку зі спливом трирічного строку зберігання журнал реєстрації вихідної кореспонденції як доказ направлення стягувачеві у 2009 році постанови про відкриття виконавчого провадження був знищений згідно з Номенклатурою справ №03.2-50 від 23.12.2012р. (т.2 а.с.147, 151).

Щодо вимоги, викладеної у п.4 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не проведення дій з примусового виконання рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69 в частині стягнення з ПАТ «Шахта ім.О.Ф.Засядька» боргу за активну та реактивну електроенергію, судових витрат.

Заборгованість зі сплати судових витрат була повністю погашена відповідачем ще 01.03.2010р. (платіжне доручення №4404 від 01.03.2010р. - т.2, а.с.21).

Згідно з ч.2 ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Останній виконавчий документ до зведеного виконавчого провадження №35358795, у складі якого перебуває наказ у справі №20/69, був приєднаний 22.03.2013р. (т.2, а.с.78, 79).

Серед наданих ВДВС копій матеріалів зведеного виконавчого провадження №35358795 містяться:

- адресований сторонам виконавчого провадження запит державного виконавця про залишок заборгованості, зокрема, за наказом №20/69 (т.2, а.с.72);

- постанова від 22.03.2013р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника у рамках зведеного виконавчого провадження №35358795 (т.2, а.с.81);

- постановою від 15.04.2013р. накладено арешт на кошти на 20-ти рахунках боржника у банківських установах та їх філіях (т.2, а.с.86-87);

- з супровідними листами №4/2-13П від 15.04.2013р. державним виконавцем на адреси банківських установ та їх філій (всього 19 адресатів) направлялась постанова про арешт коштів боржника (т.2, а.с.84, 85);

- з супровідним листом №4/2-13П від 15.04.2013р. державним виконавцем на адресу ПАТ «АКБ «Київ» направлялись платіжні вимоги та реєстр платіжних вимог (т.2, а.с.83).

З приводу заперечення скаржника про те, що в постановах про арешт майна та коштів боржника невірно зазначено його організаційну форму («ОП» замість «ПАТ») - тобто на момент вчинення перелічених виконавчих дій юридичної особи-боржника взагалі не існувало (т.2, а.с.108-109), суд зазначає наступне.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. У разі, якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування, державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження. (ч.5 ст.8 Закону). Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (ч.7 ст.12 Закону).

В додаткових поясненнях б/н, б/д (т.2, а.с.157) ВДВС зазначив, що на порушення приписів ст.ст.8,12 Закону його не було повідомлено про реорганізацію боржника, підтверджуючі документи з метою зміни сторони у виконавчому провадженні жодною зі сторін не надавались. Зазначене твердження не спростоване стягувачем чи боржником. Таким чином, помилкове зазначення організаційної форми боржника у документах виконавчого провадження відбулось не з вини державного виконавця та не може свідчити про його бездіяльність.

Скаргу на бездіяльність державного виконавця подано 07.05.2013р., а отже, на момент звернення зі скаргою до суду твердження про бездіяльність державного виконавця є таким, що не відповідає дійсності.

Крім того, після подання скарги державним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження складені Акти №35358795 від 22.05.2013р. опису та арешту майна боржника, яке знаходиться у м.Донецьку (т.2, а.с.92-95) та у м.Макіївці (т.2, а.с.96-99). В актах зазначено, що вартість описаного майна потребує оцінки експерта; описане майно передане представнику боржника на відповідальне зберігання. Для проведення оцінки арештованого майна з метою його подальшої реалізації 23.05.2013р. призначено експерта (т.2, а.с.101).

30.05.2013р. державним виконавцем на адресу стягувача направлений лист №2/4-13П з повідомленням про необхідність авансування витрат на провадження виконавчих дій в сумі 15000грн. на підставі ст.42 Закону (т.2, а.с.102).

Стягувач відповіді на лист №2/4-13П від 30.05.2013р. суду до відома не надав.

Щодо вимоги, викладеної у п.5 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не накладення арешту на майно та кошти боржника та не оголошення заборони на його відчуження відповідно до ст.19 Закону (тобто на підставі заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження).

Частинами першою та другою ст.25 Закону встановлені наступні обов'язки державного виконавця під час прийняття виконавчого документа до виконання:

- прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби;

- протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа винести постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказати про необхідність боржнику у семиденний строк самостійно виконати рішення та зазначити, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

При цьому згідно з абз.2 ч.2 ст.25 Закону за заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може (тобто має право) накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З наведених приписів вбачається, що під час відкриття виконавчого провадження державний виконавець не зобов'язаний Законом одночасно накладати арешт на майно та кошти боржника і оголошувати заборону на їх відчуження - а отже, з цього питання державний виконавець може діяти на власний розсуд в залежності від конкретних обставин.

Законом та Господарським процесуальним кодексом України не надано визначення терміну «бездіяльність органу виконавчої служби».

Зазначений термін можна тлумачити як форму поведінки державного виконавця, яка полягає у невиконанні ним дій, які він водночас і повинен був, і міг вчинити в силу покладених на нього Законом обов'язків.

Тому не накладення державним виконавцем арешту на майно та кошти боржника і не оголошення заборони на їх відчуження саме під час відкриття виконавчого провадження не можна вважати бездіяльністю.

Крім того, як вже було зазначено, у рамках зведеного виконавчого провадження ВП№35358795 виконавчою службою 22.03.2013р. накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону на його відчуження; 15.04.2013р. накладено арешт на кошти боржника.

Щодо вимоги, викладеної у п.6 прохальної частини скарги.

Скаржник просить визнати незаконною бездіяльність державного виконавця з не звернення стягнення на майно ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації.

Згідно з приписами частин другої та п'ятої ст.52 Закону стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. І лише в разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржнику інше майно.

З наведених приписів вбачається, що існує певна послідовність виконання рішення суду, дотримання якої є обов'язковим для державного виконавця, оскільки таку послідовність встановлено Законом.

Отже, звернення стягнення на майно ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації не може бути вчинене державним виконавцем до встановлення ним факту відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Скаргу подано після спливу лише третини строку, наданого Законом державному виконавцю для примусового виконання судового наказу.

З огляду на викладене не звернення державним виконавцем стягнення на майно ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації не є незаконним, оскільки не суперечить приписам Закону, і у державного виконавця залишалось достатньо часу для вчинення зазначеної виконавчої дії.

Дійсно, 22.05.2013р. (після подання скарги, проте в межах шестимісячного строку) державним виконавцем складені два Акти опису та арешту майна боржника, 23.05.2013р. для проведення оцінки арештованого майна призначено експерта, 30.05.2013р. стягувача повідомлено про необхідність авансування витрат на провадження виконавчих дій (т.2, а.с.92-99, 101, 102).

Щодо вимоги, викладеної у п.7 прохальної частини скарги.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області здійснити дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» для примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69 в частині стягнення активної та реактивної електроенергії, судових витрат - не посилаючись при цьому на приписи конкретної норми (норм) Закону та не зазначаючи чітко і недвозначно перелік дій, які суд має зобов'язати державного виконавця здійснити з метою виконання рішення Господарського суду Донецької області №20/69 від 25.05.2009р.

Перелік повноважень державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, який міститься в частині третій ст.11 Закону, не є вичерпним. Стаття 32 Закону «Заходи примусового виконання рішень» також не містить вичерпного переліку відповідних заходів. Закон не містить переліку дій, передбачених саме «для примусового виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.05.2009р. у справі №20/69 в частині стягнення активної та реактивної електроенергії, судових витрат».

Зазначене виключає задоволення даної вимоги.

Щодо вимоги, викладеної у п.8 прохальної частини скарги.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження відповідно до ст.19 Закону України«Про виконавче провадження».

Суд зазначає, що стаття 19 Закону «Підстави для відкриття виконавчого провадження» містить лише перелік відповідних підстав та не зобов'язує державного виконавця накладати арешт на майно та кошти боржника та/або оголошувати заборону на їх відчуження; частина третя зазначеної статті лише передбачає, що в заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Згідно з п.5, п.6 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

З наведеного припису вбачається, що накладення арешту на майно, кошти боржника та оголошення заборони на його відчуження є правом державного виконавця, а не його обов'язком - а отже, з цього питання державний виконавець може діяти на власний розсуд в залежності від конкретних обставин. Тому у суду відсутні підстави для зобов'язання державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника і оголосити заборону на їх відчуження.

До того ж судом встановлено, що правом накласти арешт на все майно боржника державний виконавець скористався ще 22.03.2013р., а правом накласти арешт на кошти боржника - 15.04.2013р., тобто до моменту звернення до суду з даною скаргою (т.2, а.с.81, 86-87).

Щодо вимоги, викладеної у п.9 прохальної частини скарги.

Скаржник просить суд зобов'язати державного виконавця звернути стягнення на майно ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації.

Як вже зазначалось вище, відповідно до приписів частин другої та п'ятої ст.52 Закону звернення стягнення на майно ПАТ «Шахта ім. О.Ф. Засядька» шляхом його реалізації не може бути вчинене державним виконавцем до встановлення ним факту відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Скаржником не доведено, що державним виконавцем під час виконання рішення Господарського суду Донецької області №20/69 від 25.05.2009р. було встановлено відсутність у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Звернення стягнення на майно боржника до звернення стягнення на грошові кошти та інші цінності є порушенням встановленого Законом порядку звернення стягнення на майно боржника.

Зазначене виключає задоволення даної вимоги.

Щодо клопотання здійснити зміну найменування відповідача у справі №20/69 з Орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» на Публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф.Засядька».

З наданої боржником копії Статуту ПАТ «Шахта імені О.Ф.Засядька» (т.2 а.с.27) вбачається:

- Публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф.Засядька» засновано у процесі приватизації державного майна Орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» (ідентифікаційний код 00174846) на підставі наказу Фонду державного майна України від 19.05.2011р. №744 (п.1.2. Статуту);

- Публічне акціонерне товариство «Шахта імені О.Ф.Засядька» з дати його державної реєстрації є правонаступником прав та обов'язків Орендного підприємства «Шахта імені О.Ф.Засядька» (абз.2 п.3.1. Статуту).

Таким чином, відповідно до вимог ст.25 Господарського процесуального кодексу України Орендне підприємство «Шахта імені О.Ф.Засядька», відповідач (боржник) у справі №20/69, підлягає заміні його правонаступником - Публічним акціонерним товариством «Шахта імені О.Ф.Засядька».

Керуючись ст.ст.8, 11, 12 19, 25, 30, 32, 52 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин); ст.ст.22, 25, 33, 34, 43, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області та про спонукання вчинити певні дії - відмовити повністю.

2. Замінити відповідача (боржника) у справі №20/69 - Орендне підприємство „Шахта ім. О.Ф.Засядька" (ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00174846) його правонаступником - Публічним акціонерним товариством „Шахта ім. О.Ф.Засядька" (код ЄДРПОУ 00174846).

Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.

Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 прим.: 1 - до справи,

2 - сторонам, 1 - ВДВС

вик. Табачніков В.Г., тел.: 311-94-80