Рішення № 34150905, 10.10.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р. Справа № 915/1320/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верола-Юг»

54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 75 - А/1, офіс 205

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон»

54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1

Поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б

Про: стягнення заборгованості в сумі 1 242 197,76 грн.

Суддя Смородінова О.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Чабанюк В.С., за довіреністю;

Від відповідача: Глушко Д.В., за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач 25.07.2013 року звернувся до суду з позовом стягнути з відповідача суму основного боргу за договором поставки № 403/2011 від 15.09.2011 р. у розмірі 1 242 197,76 грн., суму 3% річних від основного боргу в розмірі 4288,13 грн.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору поставки № 403/2011 від 15.09.2009 року, додатків до цього договору, рахунків - фактур, видаткових накладних, товаро-транспортних накладних, актів приймання-передачі документів, норм ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та мотивовані тим, що станом на час подання даного позову ТОВ СП «Нібулон» не виконало свої зобов'язання, що були передбачені умовами договору поставки № 403/2011 від 15.09.2012 р., а саме - товариство не оплатило поставлений товар на загальну суму 1 242 197,16 грн.

Відповідач у відзиві (вих. № 8295/3-13/27 від 16.08.13 р.) посилаючись на акти Переяслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Верола Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту при проведенні взаєморозрахунків з контрагентами-постачальниками та контрагентами - покупцями, норми ст. ст. 6, 627, 212, 538 Цивільного кодексу України просить суд в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі, оскільки, по-перше, в разі виявлення органами державної податкової служби будь-яких порушень податкового законодавства в ланцюгах поставки, виявлення фактів укладання нікчемних правочинів ТОВ СП «Нібулон», як покупець товару наділений правом затримати платіж за отриманий за договором товар; по-друге, наявність актів перевірки та відображення в них інформації стосовно нікчемності укладених угод (наявність відкладної обставини) надає право ТОВ СП «Нібулон» застосувати п. 5.4 договору та затримати платіж в повному (частковому) обсязі за товар поставлений з 22.06.12 р. по 01.07.12 р.; по-третє, оскільки продавцем не було виконано вимоги п.п. 10.1-10.3 договору поставки від 15.09.11 р., № 403/2011, то ТОВ СП «Нібулон» має право зупинити виконання свого обов'язку, а саме затримати оплату товару.

10.10.2013р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, суд -

встановив:

15 вересня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Верола-Юг" (надалі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН" (надалі-покупець) був укладений договір поставки сільськогосподарської продукції № 403/2011, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити і передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію в асортименті, за ціною, якістю, кількістю та умовах, узгоджених з відповідачем і вказаних у договорі та в додатках до договору, а покупець зобов'язався здійснити приймання та оплату товару.

Позивач зобов'язався передати (поставити) товар відповідачу на умовах DAТ на термінал в місці призначення, що вказується у додатках до договору. Умови поставки визначаються й розуміються відповідно до "Інкотермс" 2010 р. за винятком положень, пов'язаних з міжнародним перевезенням (п. 2.1 договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивач згідно додатків до договору №ПТ_218 від 22.06.2012р., №ПТ_218/1 від 22.06.2012р., №ГР_24 від 22.06.2012р., №ПТ_219 від 23.06.2012р., №ПТ_219/1 від 23.06.2012р., №ПТ_219/2 від 23.06.2012р., №ПТ_219/3 від 23.06.2012р., №ПТ_219/4 від 23.06.2012р., №ПТ_220 від 24.06.2012р., №ПТ_220/1 від 24.06.2012р., №ПТ_220/2 від 24.06.2012р., №ГР_25 від 25.06.2012р., №ПТ_221 від 26.06.2012р., №ПТ_221/1 від 26.06.2012р., №ПТ_221/2 від 26.06.2012р., №ПТ_221/3 від 26.06.2012р., №ПТ_222 від 27.06.2012р., №ПТ_222/1 від 27.06.2012р., №ПТ_222/2 від 27.06.2012р., №ПТ_222/3 від 27.06.2012р., №ПТ_223 від 29.06.2012р., №ПТ_223/1 від 29.06.2012р., №ГР_26 від 30.06.2012р., №ГР_26/1 від 30.06.2012р., №ГР_26/2 від 30.06.2012р., №ПТ_224 від 01.07.2012р. з 22 червня 2012 року по 01 липня 2012 року здійснив поставку сільськогосподарської продукції (кукурудза, соняшник, соя) на перевантажувальний термінал ТОВ СП "НІБУЛОН" у м. Миколаєві та на філію "Градизьк" ТОВ СП "НІБУЛОН" на загальну суму 1242197,76 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000275 від 22.06.2012 року, №РН-0000276 від 22.06.2012 року, №РН-0000243 від 22.06.2012 року, №РН-0000277 від 23.06.2012 року, №РН-0000278 від 23.06.2012 року, №РН-0000279 від 23.06.2012 року, №РН-0000280 від 23.06.2012 року, №РН-0000281 від 23.06.2012 року, №РН-0000282 від 24.06.2012 року, №РН-0000283 від 24.06.2012 року, №РН-0000284 від 24.06.2012 року, №РН-0000245 від 25.06.2012 року, №РН-0000285 від 26.06.2012 року, №РН-0000286 від 26.06.2012 року, №РН-0000287 від 26.06.2012 року, №РН-0000288 від 26.06.2012 року, №РН-0000289 від 27.06.2012 року, №РН-0000290 від 27.06.2012 року, №РН-0000291 від 27.06.2012 року, №РН-0000292 від 27.06.2012 року, №РН-0000293 від 29.06.2012 року, №РН-0000294 від 29.06.2012 року, №РН-0000295 від 30.06.2012 року, №РН-0000296 від 30.06.2012 року, №РН-0000297 від 30.06.2012 року, №РН-0000246 від 01.07.2012 року та податковими накладними №53 від 22.06.2012 року, №54 від 22.06.2012 року, №25 від 22.06.2012 року, №55 від 23.06.2012 року, №56 від 23.06.2012 року, №57 від 23.06.2012 року, №58 від 23.06.2012 року, №75 від 23.06.2012 року, №59 від 24.06.2012 року, №60 від 24.06.2012 року, №61 від 24.06.2012 року, №27 від 25.06.2012 року, №62 від 26.06.2012 року, №63 від 26.06.2012 року, №64 від 26.06.2012 року, №65 від 26.06.2012 року, №66 від 27.06.2012 року, №67 від 27.06.2012 року, №68 від 27.06.2012 року, №69 від 27.06.2012 року, №70 від 29.06.2012 року, №71 від 29.06.2012 року, №72 від 30.06.2012 року, №73 від 30.06.2012 року, №74 від 30.06.2012 року, №1 від 01.07.2012 року.

В пункті 5.1 договору № 403/2011 від 15.09.2011 року сторони обумовили, що відповідач сплачує за поставлений товар за кожним додатком до договору окремо у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника протягом 3-х банківських днів, починаючи від дня наступного за днем надання постачальником оригіналів додатків з підписами та відбитками печаток сторін, оригіналів належним чином оформлених видаткових та податкових накладних, рахунку - фактури у відділ закупок покупця, що знаходиться за адресою: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б.

Пунктом 5.3 договору сторони дійшли згоди, що у разі порушення (часткового або повного невиконання та/або неналежного виконання) постачальником умов п.п. 10.1-10.3, 10.10 договору покупець має право затримати оплату товару до моменту належного виконання в повному обсязі постачальником умов п.п. 10.1-10.3, 10.10 договору.

Пунктом 5.4 договору сторони встановили, що у випадку виявлення органами державної податкової служби у ланцюгах поставки сільськогосподарської продукції до виробника, фактів наявності суб'єктів господарювання з ознаками фіктивності, фактів недекларування податкових зобов'язань з ПДВ, завищення сум податкового кредиту, заниження сум податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток, в уточнюючих розрахунках до даних декларацій, несплати ПДВ та податку на прибуток до бюджету, а також нікчемності укладених угод покупець має право затримати платіж в повному (частковому) обсязі за будь-який інший товар, поставлений постачальником в майбутніх періодах.

Пунктом 10.2 договору сторони визначили, що при укладанні договору постачальник зобов'язаний надати покупцю документи (копії завіряються підписом керівника та печаткою підприємства): завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (для підприємств, зареєстрованих до 19 червня 2011 року); завірену копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ; завірену копію довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП; завірену копію довідки про включення постачальника в ЄДРПОУ; копії паспортів директора та головного бухгалтера постачальника, завірених власноручно кожним з них відповідно, та накази на їх призначення; завірену копію останньої зареєстрованої редакції Статуту постачальника зі змінами (якщо такі є); документ (довіреність або статут постачальника, або статут постачальника і наказ про призначення виконуючим обов'язки керівника, тощо), що свідчить про наявність у представника постачальника повноважень на укладання та підписання договору, а також на оформлення, у тому числі підписання, будь-яких документів, пов'язаних з укладанням і виконанням договору (оригінал та завірена копія); довіреність на прийом-передачу первинної документації та додатків до договору (оригінал та завірена копія).

Крім того, умовами п. 10.10 договору сторони дійшли згоди, що особа, що укладає договір від імені постачальника, зобов'язана надати за власноручним підписом розписку за типовою формою про ознайомлення про відповідальність за злочини, що передбачені ст. ст. 190, 191, 192, 205, 212, 218, 219, 220,221,222,358,364 та 366 Кримінального кодексу України, а також розписку власника або засновника про відсутність наміру звертатися в господарський суд із заявою про визнання підприємства банкрутом, відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Матеріали справи свідчать, що позивач зобов'язання по передачі первинних документів перелік яких встановлений пунктом 5.1 договору, виконав лише 31.05.2013 року, про що свідчать дата та підпис представника відповідача на актах приймання-передачі документів за договором поставки №12 від 22.06.2012 року, №13 від 22.06.2012 року, №14 від 23.06.2012 року, №15 від 23.06.2012 року, №16 від 24.06.2012 року, №17 від 24.06.2012 року, №18 від 25.06.2012 року, №19 від 25.06.2012 року, №20 від 26.06.2012 року, №21 від 26.06.2012 року, №22 від 27.06.2012 року, №23 від 27.06.2012 року, №24 від 29.06.2012 року, №25 від 29.06.2012 року, №26 від 30.06.2012 року, №27 від 30.06.2012 року.

Отже, відповідно до змісту п. 5.1 договору право вимагати оплату за поставлений товар у постачальника виникло лише після спливу 3-х банківських днів від дня наступного за днем передачі первинних документів покупцю.

У відповідності до вимог чинного законодавства позивач та відповідач на власний розсуд узгодили умови договору, в тому числі умови платежу за даним договором, які містяться у розділі 5 договору поставки від 15.09.2011р. № 403/2011.

Позивачем на підтвердження виконання ним своїх зобов'язань відповідно до п. 10.2 та п. 10.10 договору, в період розгляду справи, було надано лист від 14.09.2011 року за № 28, який на думку позивача свідчить про виконання ним вимог пункту 10.2 договору. Але, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача та отримання останнім зазначеного листа. Крім того, лист №28 від 14.09.2011 року не містить переліку, які саме копії документів, завірених печаткою підприємства були надані покупцю з цим листом.

Отже, доказів належного виконання позивачем своїх договірних зобов'язань щодо передачі відповідачу документів (завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності, завірену копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, завірену копію довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП, завірену копію довідки про включення позивача в ЄДРПОУ, копії паспортів директора та головного бухгалтера позивача, завірених власноручно кожним з них відповідно, та накази на їх призначення, завірену копію останньої зареєстрованої редакції Статуту позивача зі змінами, документ (довіреність або статут позивача, або статут постачальника і наказ про призначення виконуючим обов'язки керівника позивача, тощо), що свідчить про наявність у представника позивача повноважень на укладання та підписання договору, а також на оформлення, у тому числі підписання, будь-яких документів, пов'язаних з укладанням і виконанням договору (оригінал та завірена копія), довіреність на прийом-передачу первинної документації та додатків до договору (оригінал та завірена копія) розписку за типовою формою про ознайомлення про відповідальність за злочини, що передбачені ст. ст. 190, 191, 192, 205, 212, 218, 219, 220,221,222,358,364 та 366 Кримінального кодексу України, та розписку власника або засновника про відсутність наміру звертатися в господарський суд із заявою про визнання підприємства банкрутом, відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") суду не надано.

Крім того, отримання цих документів заперечується відповідачем.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до положень статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Всі умови договору - суттєві, звичайні та випадкові - з моменту укладення договору стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до п.1. ст. 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Відповідно до п. 1. ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

Підпунктом 2 цієї статті визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно зі ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.

Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом або умовах договору підставах.

Отже, з урахуванням вищенаведених норм, обставин та положень п. 5.3 договору, суд дійшов висновку, що строк виконання зустрічного обов'язку відповідача по оплаті товару ще не настав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

У зв?язку з цим судом взято до уваги те, що Переслав-Хмельницька об'єднана державна податкова інспекція Київської області Державної податкової служби України в 2012 року провела декілька перевірок позивача за результатами яких було складено наступні акти: - акт №88/23-1/37340856 від 06.07.2012 року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Верола Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту при проведенні взаєморозрахунків з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.03.2012р. по 31.03.2012р."; акт №103/23-1/37340856 від 26.07.2012 року "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Верола Юг" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правильності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Велес Корм" за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року"; акт №31/23-1/37340856 від 06.08.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Верола Юг" про проведені взаєморозрахунків з ПП "Велес Корм" за період грудень 2011 року, лютий, травень 2012 року"; акт №58/23-1/37340856 від 16.10.2012 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Верола Юг" про проведені взаєморозрахунків з СФГ "Іва" за червень 2012 року".

Як вбачається з вищевказаних актів, Переслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби України виявлено ознаки нікчемності правочинів укладених між ТОВ "Верола Юг" та певними суб'єктами господарювання (серед суб'єктів зазначено і відповідача).

Позивач по двом вищенаведеним актам оскаржив дії Переслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України щодо проведення перевірок ТОВ "Верола-Юг" та визнання нікчемними та фіктивними поставок товарів ТОВ "Верола-Юг" та надав копії рішень (постанова Київського окружного адміністративного суду від 08.01.2013 року по справі №2а-5502/12/1070, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2013 року по справі №2а-5502/12/1070, постанова Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2013 року по справі №2а-6324/12/1070, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 року по справі №2а-6324/12/1070), якими дії Переслав-Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби України визнано протиправними.

Крім того, відповідачем в якості обґрунтування правомірності затримки платежу було надано вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 14.05.2013 року по справі №755/9940/13-К, яким затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 24 квітня 2013 року між старшим прокурором Лубіним О.О. та Бондарем Сергієм Васильовичем (директором ПП «Велес-Корм») підозрюваним у кримінальному провадженні № 32013110040000037. Бондаря С.В. визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України. Доказів скасування вироку суду позивач не надав.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин та умов п. 5.4 договору строк виконання відповідачем зобов'язань по оплаті за товар на дату звернення до суду також не настав, а тому право позивача не є таким, що порушується відповідачем та потребує судового захисту, що є підставою для відмови в позові.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 15 жовтня 2013 року.

Суддя О.Г.Смородінова