Постанова № 34149168, 09.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2013 р. Справа №805/11151/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13год.55хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зеленова А.С.,

при секретарі Афанасьєві Д.Б.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гац Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанови від 15.07.2013 №93р про накладення штрафу у розмірі 25500грн., рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11 липня 2013 року №02/70,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - Позивачі) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області (далі - Відповідач або Інспекція) про визнання незаконними та скасування постанови від 15.07.2013 №93р про накладення штрафу у розмірі 25500грн., рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11 липня 2013 року №02/70 /а.с.2/.

25.09.2013 до початку розгляду справи по суті, представником позивача надано уточнення адміністративного позову /а.с.86-88/. Ухвалою суду від25.09.2013 прийнято уточнення адміністративного позову /а.с.103/.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.07.2013 Відповідачем прийнято постанову про накладення на фізичну особу-підприємця штрафу у розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 25500,00 грн. Даною постановою встановлено порушення вимог: п.1 ч.2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» - введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик.

Із зазначеною постановою не погоджується та вважає її незаконною з тих підстав, що постанова не містить посилань та обґрунтувань - як саме Інспекція дійшла висновку, що продукція несе серйозний ризик та в чому саме він полягає.

Крім того, зазначає, що Відповідачем грубо порушені строки повідомлення Позивача про початок проведення перевірки, встановлені частиною 4 статті 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено обов'язок суб'єктів господарювання надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Позивачем було надано наступні документи: декларацію про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту "ОАО «Нзфис Косметикс»" (м. Казань, Росія), щодо відповідності вимогам Технічного регламенту мийних засобів (асортимент згідно додатку, 22 позиції);додаток до Декларації про відповідність мийного засобу вимогам Технічного регламенту, зокрема - мийного засобу для посуду «Sorti лимон»;висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02 листопада 2011 року №05.03.02-03/106113, щодо відповідності засобів для прання, миючих та чистячи засобів в асортименті, згідно з додатком;додаток до висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи, зокрема щодо відповідності миючого засобу «Sorti лимон»; декларацію про відповідність мийних засобів вимогам Технічного регламенту, що виробляються ТОВ «Проктер енд Гембл Україна»;лист ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» №ER-894 від 13 грудня 2012 року;лист-відповідь Держспоживінспекції України від 11 грудня 2012 року №5900-3-11/6.

Проте, Інспекція проігнорувала Декларації з додатками про відповідність мийного засобу «Sorti лимон» виробництва "ОАО «Нзфис Косметикс»" та інших мийних засобів ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» вимогам Технічного регламенту.

Вважає, що відповідач помилково дійшов висновку, що мийний засіб «Sorti лимон» виробництва "ОАО «Нзфис Косметикс»", й інші мийні засоби виробництва ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» становлять серйозний рівень загрози, в зв'язку із чим Рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11 липня 2013 року №02/70 безпідставно встановлено невідповідність зазначеної продукції пункту 14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого постановою КМУ від 20 серпня 2008 року №717.

Видатковою накладною від 25 березня 2013 року №3785 підтверджується факт отримання Позивачем мийного засобу для посуду «Sorti лимон» від постачальника ТОВ «АНФЕЯ ФІНАНС», що спростовує зазначені у оскаржуваній постанові про накладення штрафних санкцій від 15.07.2013 №93р висновки Відповідача про те, що Позивач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.

Відповідно до Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.07. 2013 №02/70 встановлено факт: «...розповсюдження вказаної продукції (рідких мийних засобів), маркування, пакування яких містить зображення фруктів...». Однак, як зазначається у Постанові про накладення штрафних санкцій від 15.07.2013 №93р., навпаки: «...введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик». Таким чином, Постанова, щодо встановлення факту введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик, спростовується змістом Рішення, в якому відсутня така обставина.

З урахуванням уточнень до адміністративного позову просить суд визнати незаконними та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області від 15.07.2013 №93р про накладення штрафних санкцій та рішення про вжиття обмежувальних заходів від 11.07.2013 №02/70, прийняте на підставі акту перевірки №02/92 від 10.07.2013 /а.с.86-88/.

Позивач в судовому засіданні 02.10.2013 підтримав позовні вимоги, надав пояснення, що ним дійсно під час перевірки на вимогу перевіряючих не було надано документів, щодо придбання реалізованої продукції (миючих засобів), оскільки вона містить комерційну таємницю. Крім того, інспекторами Відповідача не було йому надано письмового запиту на отримання даної інформації.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та в уточненнях до позову. Крім того пояснив, що Позивач не відмовлявся від надання документів на продукцію, більш того висловив намір їх надання, та з метою узгодження строків і переліку необхідних документів запропонував відповідачу звернутися з письмовою угодою, однак таку пропозицію було проігноровано Відповідачем. Позивач діяв в межах пункту 6.6 Договору поставки №104/5/2 від 26.02.2013.

Вважає, що надані у судове засіданні документи підтверджують факт розповсюдження продукції (миючих засобів), а не введення її в обіг, що є умовами для звільнення позивача від відповідальності, відповідно до п.1 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення /а.с.34-36,111-113,154-157/, в яких зазначила, що в ході перевірки було виявлено та зафіксовано факт реалізації продукції, що розповсюджувалась Позивачем з порушенням п.14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 №717, а саме:маркування , пакування рідких мийних засобів містили графічне зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, які можуть ввести споживача в оману стосовно його застосування. Маркування, пакування рідкого мийного засобу не повинне містити графічне зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, які можуть ввести споживача в оману стосовно його застосування. Крім зазначеного порушення, було виявлено порушення п.8 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 №717, а саме: в період проведення перевірки було також виявлено розповсюдження продукції, яка не містила інформації стосовно найменування, місцезнаходження та номеру телефону уповноваженого представника виробника в Україні.

Враховуючи ту обставину, що протягом перевірки Позивачем не було надано документів необхідних для встановлення ланцюгу постачання продукції, Інспекцією було складено протокол про виявлені порушення вимог ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а саме: за введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик.

Висновок Інспекції про небезпечність реалізованої продукції, зроблено на підставі сценарних планів, розроблених відповідно до Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затверджених Постановою КМУ від 26.12.2011 №1407.

Акт та протокол підписані ФО-П ОСОБА_3 без зауважень.

Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, допитавши свідків, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами наявними в матеріалах справи, в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_3, зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Донецької міської ради 14.10.2009, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, серії НОМЕР_1 /а.с.89/.

Відповідач - Інспекція з питань захисту прав споживачів у Донецькій області зареєстровано в якості юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №471011 від 02.12.2011 /а.с.37-38/, діє в складі Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів, здійснює нагляд за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, є суб'єктом владних повноважень.

Згідно ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

На виконання вимог ч.4 ст.5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 19.06.2013 Інспекцією з питань захисту прав споживачі у Донецькій області на адресу здійснення господарської діяльності ФО-П ОСОБА_3 9АДРЕСА_1) направлено повідомлення про проведення планової перевірки характеристик продукції, яка відбудеться в період з 09.07.2013 по 10.07.2013. Повідомлення отримано адміністратором ОСОБА_6 19.06.2013 /а.с.70/. Тобто, ФО-П ОСОБА_3 був повідомлений про проведення планової перевірки не пізніше ніж за 10 днів.

08.07.2013 відповідно до ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», згідно плану перевірок з ринкового нагляду на ІІІ квартал 2013 року, начальником Інспекції прийнято наказ №352 про проведення перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 /а.с.71/.

Перевірку суб'єкта господарювання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до направлення від 08.07.2013 на проведення перевірки, доручено головному спеціалісту відділу ринкового нагляду ОСОБА_4 та головному спеціалісту відділу ринкового нагляду ОСОБА_5 /а.с.68/.

ФО-П ОСОБА_3 09.07.2013 надав свою згоду на проведення планової перевірки фахівцями Інспекції та зобов'язався надати необхідну інформацію та документи перевіряючим /а.с.69/.

10.07.2013 за результатами перевірки ФО-П ОСОБА_3 складено акт перевірки характеристик продукції №02/92, яким встановлено:

- розповсюдження засобів миття для посуду «Sjorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко» які невідповідають вимогам п.14 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 №717;

- невідповідність маркування пакування засобу для миття посуду «Sjorti-лимон» вимогам п.8 Технічного регламенту мийних засобів, затвердженого Постановою КМУ від 20.08.2008 №717. Акт перевірки підписаний Позивачем без зауважень /а.с.7-12,44-49/.

10.07.2013 Інспекцією складено сценарні плани до акту перевірки характеристик продукції №02/92 від 10.07.2013 ймовірності виникнення ризику, що може становити продукція , а саме: щодо засобів миття для посуду «Sjorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко» /а.с.50-57/.

10.07.2013 перевіряючими складено протокол №02/86П про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», яким встановлення введення ФО-П ОСОБА_3 в обіг продукції, що становить серйозний ризик. Протокол підписано Позивачем без зауважень та пояснень /а.с.13,42-43/.

11 липня 2013 року за результатами перевірки характеристик продукції-мийних засобів, які реалізовувались ФО-П ОСОБА_3, прийнято рішення №02/70 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у вигляді вилучення продукції з обігу, приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку/а.с.14,75-76/.

15 липня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області прийнято постанову №93р про накладення штрафних санкцій на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 за порушення вимог п.1 ч.2 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик) у розмірі 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 25500грн./а.с.16,39/.

Позивач, не погоджуючись із прийнятою постановою та рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом /а.с.2,124-126/.

Суд вважає оскаржувану постанову №93р від 15.07.2013 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.07.2013 №02/70 законними та обґрунтованими виходячи з наступних підстав.

Посилання представника відповідача на те, що представником позивача

До подання адміністративного позову позивач звертався зі скаргою на дії відповідача до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України /а.с.112/.

Суд не може погоджується із представником відповідача про неправомірність зміни позовних вимог представником позивача.

Згідно ч.1, ч.2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Так, ч.3 ст. 49 КАС України визначено, що ч особи, які беруть участь у справі, мають право:1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;2) знайомитися з матеріалами справи;3) заявляти клопотання і відводи;4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них;9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви(ч.1 ст.51КАС України).

Частиною 1 ст.137 КАС позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

До початку судового розгляду справи по суті, 25.09.2013 представником позивача уточнено підстави позову та збільшено позовні вимоги /а.с.86-88/. Заяву про уточнення позовних вимог прийнято до розгляду відповідно до вимог ст.137 КАС України, про що судом постановлено відповідну ухвалу від 25.09.2013 /а.с.103/.

Технічний регламент мийних засобів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717 (далі - Технічний регламент) визначає основні вимоги до мийних засобів та поверхнево-активних речовин, що входять до їх складу (далі - мийні засоби).

Відповідно до п.8 Технічного регламенту мийний засіб підлягає маркуванню шляхом нанесення на зовнішню поверхню паковання, етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням:найменування та інформації про призначення мийного засобу;торговельної марки, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або уповноваженого представника;інформації про склад мийного засобу;адреси, зокрема електронної (за наявності), та номера телефону, за якими можна отримати технічний опис речовин, що входять до складу мийного засобу;правил та умов використання і спеціальних застережних заходів у разі потреби;інформації про підтвердження відповідності;маси нетто;дати виготовлення;строку придатності;нормативного документа, згідно з яким виробляється мийний засіб;штрихового коду Асоціації товарної нумерації України (ЄАН - Україна).

Інформація, зазначена в абзацах другому, третьому і п'ятому цього пункту, повинна міститися також у супровідних документах у разі, коли мийний засіб постачається оптом.

Пунктом 14 Технічного регламенту визначено, що маркування паковання рідкого мийного засобу не повинне містити графічне зображення продуктів харчування, зокрема фруктів, які можуть ввести споживача в оману стосовно його застосування.

З додатку №3 «фотознімки маркування продукції, яка перевірялась» до акту перевірки характеристик продукції №02/92 від 10.07.2013, вбачається, що фізичною особою ОСОБА_3, здійснювалася реалізація мийних засобів «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко» на яких містяться графічні зображення фруктів,що є порушенням п.14 Технічного регламенту. Крім того, маркування пакування засобу для миття посуду «Sorti-лимон», 1уп./1000гр., виробник ОАО «Нефіс Косметікс», Росія, м. Казань, вул. Г.Тукая, не містить інформації стосовно найменування, місцезнаходження та номеру телефону уповноваженого представника в Україні, що є порушенням п.8 Технічного регламенту.

Фотознімки маркування пакування продукції, яка перевірялась Інспекцією, завірені особистим підписом позивача.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»,серйозний ризик - будь-яка загроза суспільним інтересам, що потребує оперативного втручання державних органів, у тому числі така, наслідки якої не виявляються негайно.

Виробники зобов'язані вводити в обіг лише безпечну продукцію (визначено ст.4 цього ж Закону).

Позивач, в уточненнях до позову посилався на положення ч.2 ст.5 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», в якій зазначено, що у разі відсутності вимог щодо забезпечення безпечності продукції, визначених частиною першою цієї статті, відповідна продукція вважається безпечною, якщо орган державного ринкового нагляду не доведе, що така продукція є небезпечною. З огляду на що, суд звертає увагу на наступне.

На продукцію, що перевірялась в ході планової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 встановлені спеціальні вимоги щодо її безпечності, а саме: Технічним регламентом мийних засобів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2008 №717.

Висновок,що вказана в акті перевірки продукція становить серйозний ризик Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області зроблено на підставі складених сценарних планів /а.с.50-57/ відповідно до Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2011 №1407.

Надані Позивачем до суду листи ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» від 13.12.2012 вих.№ЕR-894 /а.с.4/, Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 11.12.2012 №5900-3-11/6/а.с.5/, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 02.11.2011 №05.03.02-03/106113/а.с.94-96/, декларація про відповідність мийного засобу з додатком ОАО «Нефіс Косметікс»/а.с.92-93/, видаткова накладна №3785 від 25.03.2013 /а.с.97/, декларація про відповідність мийного засобу ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» /а.с.101/ не спростовують факту виявленого порушення.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

У судовому засіданні допитані як свідки, головні спеціалісти відділу ринкового нагляду Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

ОСОБА_5 пояснила, що нею та ОСОБА_4 під час проведення перевірки вимагалися документи, щодо руху товарно-матеріальних цінностей (миючих засобів), на підтвердження того, що ФО-П ОСОБА_3 розповсюджував продукцію, яка становить серйозний ризик, а не вводив її у обіг. Проте Позивач відмовився надавати будь які документи (зокрема договір поставки, податкові накладні на придбаний товар) мотивуючи свою відмову тим, що дана інформація становить комерційну таємницю і вона не може бути розголошена. Також зазначила, що Позивач строк надання документів на придбання миючих засобів з ними не погоджував, хоча міг їх надати до винесення постанови про накладення штрафних санкцій.

ОСОБА_4 пояснила, що Позивачу під час проведення перевірки було роз'яснено, що він має право надати документи витребувані під час перевірки, протягом всього терміну проведення перевірки і до винесення рішень за результатами даної перевірки. До того ж позивач ознайомлювався із проектами акту перевірки, протоколу про встановлення порушення і не висловив жодних заперечень. Крім того Позивач не звертався до них із проханням узгодити який не будь термін для надання витребуваних документів, він в категоричній формі відмовився надати необхідні документи із посиланням на комерційну таємницю.

Надані свідчення, також підтверджуються доповідною запискою головного спеціаліста відділу ринкового нагляду ОСОБА_5 на ім'я в.о. начальника Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області Г.В. Корх за вх.№4908 від 15.07.2013/а.с.41/.

Крім того, позивач - ФО-П ОСОБА_3 у судовому засіданні 02.10.2013 підтвердив свідчення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, зазначивши, що він дійсно відмовився надавати товарно-супровідні документи на миючі засоби «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко», оскільки перевіряючими не було надано йому письмового запити, а надати самостійно він не може бо за договором поставки дана інформація віднесена до комерційної таємниці.

Частиною 3 ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг. Під час перевірки характеристик продукції на підставі, визначеній в абзаці третьому підпункту "б" пункту 2 частини першої цієї статті, орган ринкового нагляду також проводить перевірку умов зберігання відповідної продукції.

Під час проведення перевірки Позивачем у зв'язку із його відмовою, не надано посадовим особам Відповідача, документи, що містять інформацію про походження мийних засобів «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко» (договори, товарно-супровідні документи, накладні тощо). На підставі чого, відповідно до ч.3ст.24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» фізична особа-підприємець ОСОБА_3 розповсюджувач мийних засобів «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко»,вважається особою що ввела у обіг цю продукцію.

Наданий Позивачем у судове засідання 09.10.2013 договір поставки з ТОВ «АНАФЕЯ ФІНАНС» від 26.02.2013 №104/5/2/а.с.148-151/ не може бути прийняти судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно п.7 ст.8 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

Пунктом 5 ст.8 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» визначено, що суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

На виконання даної норми Закону перевіряючими під час здійснення перевірки було висунуто вимогу, щодо надання документів для встановлення походження продукції, що реалізовувалась позивачем. Проте, позивач відмовився від надання даної інформації (документів) посилаючись на комерційну таємницю та відсутність письмового запиту на надання даної інформації з боку органу ринкового нагляду.

Суд зазначає, що направлення письмового запиту для надання документів Законом України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції» не передбачено, а позивач не узгодив із Інспекцією строк надання документів на підставі відсутності письмового запиту, проігнорувавши законну вимогу державного органу.

У п.6.6 договору поставки з ТОВ «АНАФЕЯ ФІНАНС» від 26.02.2013 №104/5/2, на який посилається Позивач в якості причини не надання документів , щодо походження мийних засобів, зазначено, що сторони зобов'язуються забезпечити конфіденційність умов даного договору, включаючи ціни, за якими Постачальник поставляє товар Покупцю протягом дії даного договору. Розголошення умов цього договору, включаючи і ціни, за якими Постачальник поставляє товар Покупцю допускається лише за письмовою вимогою контролюючих органів та наглядових органів.

Згідно ст.6 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» органи ринкового нагляду та їх посадові особи забезпечують захист персональних даних та інформації, що відповідно до закону України є комерційною або іншою охоронюваною законом України таємницею, до яких ці органи та посадові особи мають доступ у зв'язку із здійсненням своїх повноважень. Такі дані та інформація не підлягають розголошенню без дозволу осіб або органів, що їх надали, якщо інше не визначено цим або іншими законами України, чи використанню посадовими особами органів ринкового нагляду для особистих цілей.

Для цілей цього Закону не вважаються персональними даними або комерційною таємницею суб'єктів господарювання будь-які відомості:1) що дають змогу ідентифікувати відповідну продукцію та осіб, що є її виробниками, імпортерами та розповсюджувачами;2) про властивості безпечності продукції, в тому числі дані про характер ризиків, пов'язаних із споживанням відповідної продукції (користуванням нею), та заходи, яких необхідно вжити споживачам (користувачам) для запобігання таким ризикам;3) про заходи, вжиті, в тому числі суб'єктами господарювання за власною ініціативою, з метою запобігання ризикам, які становить продукція, характер та тривалість таких заходів;4) що містяться в декларації про відповідність продукції;5) що не можуть бути віднесені до інформації з обмеженим доступом;6) що відповідно до законодавства не є персональними даними.

Забезпечення захисту персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці суб'єктів господарювання не може перешкоджати органам ринкового нагляду в одержанні інформації, необхідної для здійснення ринкового нагляду, та обміні нею між собою, з митними органами та іншими державними органами. Митні органи та інші державні органи зобов'язані забезпечувати захист персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці суб'єктів господарювання стосовно інформації, одержаної від органів ринкового нагляду.

Положення цієї статті поширюються також на відомості, які містяться в системі оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, та національній інформаційній системі ринкового нагляду. Нормативно-правовими актами (у тому числі технічними регламентами) можуть встановлюватися додаткові вимоги до забезпечення конфіденційності інформації, одержаної у зв'язку із здійсненням ринкового нагляду.

Захист персональних даних, комерційної та іншої охоронюваної законом України таємниці, одержаних митними органами у зв'язку із здійсненням ними своїх повноважень, визначених цим Законом, забезпечується відповідно до вимог Митного кодексу України та цього Закону.

З огляду на що суд приходить до висновку, про безпідставність відмови Позивача від надання відповідної інформації (документів) Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області з огляду на п. 6.6 вищезазначеного Договору поставки. Крім того, Відповідача цікавили лише відомості, що дають змогу ідентифікувати відповідну продукцію та осіб, що є її виробниками, імпортерами та розповсюджувачами, які не є комерційною таємницею.

Суд погоджується із Відповідачем, з приводу того, що Позивач на момент проведення планового заходу здійснював розповсюдження (роздрібну торгівлю) товарами, які становлять серйозний ризик. Посадовими особами Інспекції було виявлено саме розповсюдження, а не виготовлення, і на момент проведення перевірки Позивач був розповсюджувачем, а не виробником. У зв'язку із чим в рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.07.2013 №02/70 вказано, що виявлено саме розповсюдження даної продукції. Проте, при винесенні постанови про накладення штрафних санкцій, Інспекцією враховано положення п.7 ст.8 Закону України «Про державний нагляд і контроль нехарчової продукції», що дає змогу для застосування до Позивача штрафних санкцій, як до виробника за введення в обіг продукції, що становить серйозний ризик.

З урахуванням наведеного Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області винесено постанову про накладення штрафних санкцій від 15.07.2013 №93р. Форма оскаржуваної постанови затверджена Наказом Мінекономрозвитку України від 11.06.2012 №690. Дана форма не передбачає посилань та обґрунтувань стосовно того, на підставі чого така продукція несе серйозний ризик та в чому саме він полягає.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.07.2013 №02/70 прийняте на підставі акту перевірки №02/92 від 10.07.2013 відповідно до ст.ст.22,28,29,30,31,32 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Даним рішенням до позивача застосовано обмежувальний (корегувальний) захід: вилучення продукції (мийних засобів «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко») з обігу, приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку.

На виконання, оскаржуваного рішення, позивачем надано оголошення до газети «Алло», яке було опубліковано 21 серпня 2013 року у номері №34(1441), щодо вилучення з продажу мийних засобів «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко», у зв'язку із порушенням вимог п.14 Технічного регламенту мийних засобів /а.с.72-73/. Вказане додатково підтверджує визнання позивачем факту невідповідності мийних засобів «Sorti-лимон», «FAIRY- апельсин та лимонник», «FAIRY- сочний лимон», «FAIRY- зелене яблуко» п.14 Технічного регламенту.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене,суд вважає, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у зв'язку із чим, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанови від 15.07.2013 №93р про накладення штрафу у розмірі 25500грн.,рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11 липня 2013 року №02/70 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 41-42, 69-71, 79, 86, 87, 94, 122, 138, 143, 151-154, 158,160,162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання незаконними та скасування постанови від 15.07.2013 №93р про накладення штрафу у розмірі 25500грн., рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11 липня 2013 року №02/70 - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 09 жовтня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 15 жовтня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Зеленов А. С.