Постанова № 34149093, 25.09.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2013 рокум. Ужгород№ 807/2247/13-а Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Скраль Т.В., суддів Калинич Я.М., Маєцької Н.Д.

при секретарі: Химинець В.В.,

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2;

відповідача 1: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - представник Щадей С.М., ( довір. а.с. 115)

відповідача 2: Міністерство внутрішніх справ України - представник Щадей С.М.,( довір. а.с. 116),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, спрямованих на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 25 вересня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 30 вересня 2013 року.

Позов мотивований наступним. ОСОБА_1 30 червня 2011 року звернулася до УДАІ УМВС України в Закарпатській області з проханням провести виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю батька її сина, ОСОБА_4, інспектора дорожньо-патрульної служби групи ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Свалявського району ВДАІ УМВС України в Закарпатській області, який загинув під час виконання службових обов'язків. Відповідачем було відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, мотивуючим тим, що смерть ОСОБА_4 не пов'язана з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Про відмову у виплаті дізналася 22.10.2012 року ( лист від 22.10.2012 року № 5/493). Вважає відмову суб'єктів владних повноважень незаконною, оскільки ОСОБА_4 помер при виконанні службових обов'язків. Вважає, що відповідачем порушено вимоги ст. 23 Закону України «Про міліцію» та недотримання п.1, п.2 «Порядку та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті працівника міліції)», затв. Постановою КМ від 12 травня 2007 року № 707.

12 вересня 2013 року позивачка уточнила позовні вимоги, за якими просила визнати незаконними дії УМВС України в Закарпатські області у відмові у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю старшини міліції ОСОБА_4 при виконанні службових обов'язків. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України нарахувати одноразову грошову допомогу. Стягнути з УМВС України в Закарпатській області одноразову грошову допомогу на користь неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку із загибеллю його батька працівника міліції ОСОБА_4 при виконанні ним службових обов'язків в розмірі десятирічного грошового забезпечення відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію".

25 червня 2013 року до Закарпатського окружного адміністративного суду було передано справу згідно ухвали Перечинського районного суду Закарпатської області від 07 червня 2013 року.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала з підстав наведених в позовній заяві.

Представник ( далі відповідач 1) Управління Міністерства внутрішніх справ України в закарпатській області заперечила проти позовних вимог та уточнених позовних вимог з мотивів, що викладенні в письмових запереченнях ( а.с. 32). По суті пояснила, що не визнає позовні вимоги в повному обсязі, вважає що обставини даного нещасного випадку не підпадають під ч. 1 п. 3.11 "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України", а тому підстав для виплати одноразової грошової допомоги під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю не має.

Представник Міністерства внутрішніх справ України ( далі відповідач 2) заперечила проти позовних вимог, подала письмові заперечення ( а.с. 107), із змісту яких вбачається, що у серпні 2011 року до Міністерства внутрішніх справ України надійшли документи на виплату грошової допомоги ОСОБА_2, які дитині працівника міліції, ОСОБА_4 Згідно з висновком службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_4, що комісія з розслідування нещасного випадку дійшла висновку, що старшина міліції ОСОБА_4 загинув в період проходження служби - при виконанні службових обов'язків. З вказаними висновками погодився начальник УМВС України в Закарпатській області Русин В.П., який 04.05.2011 року затвердив вказаний висновок. Обставини викладені актом № 26 та висновку службового розслідування від 04.05.2011 року підтверджуються також довідкою від 01.07.2011 року № 26\11, складеною спеціалістом з охорони праці УМВСУ в Закарпатській області. З матеріалів надісланих на адресу МВС України для виплати грошової допомоги ОСОБА_2, як утриманцю працівника міліції ОСОБА_4 зроблено висновок, що останній загинув під час проходження служби при виконанні службових обов'язків, що не пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю.

Представник відповідача 2 в судовому засіданні пояснила, що листом ДФЗБО МВС України від 16.08.2011 року № 15/5-4731 матеріали на виплату грошової допомоги ОСОБА_2 були повернуті до УМВС України в Закарпатській області з роз'ясненням, що надані в розпорядження МВС України матеріали не дають право на отримання ним вказаної допомоги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював на посаді інспектора дорожньо-патрульної служби групи ДПС ВДАІ та АТІ з обслуговування Свалявського району ВДАІ УМВС України в Закарпатській області, мав спеціальне звання «старшина міліції». Стаж роботи в системі МВС України з березня 2002 року. Стаж роботи за даною посадою з грудня 2009 року.

05.03.2011 року ОСОБА_4 загинув внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася на автомагістралі Київ-Чоп біля с. Неліпино, Свалявського району, свідоцтво про смерть Серії 1-ФМ № 117287 від 08.04.2011 року (а.с. 20).

Згідно з висновком додаткового службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_4 від 04.05.2011 року останній загинув у період проходження служби при виконанні службових обов'язків.

Щодо позовної вимоги визнати незаконними дії УМВС України в Закарпатській області у відмові у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю старшини міліції ОСОБА_4 при виконанні службових обов'язків.

Як слідує із матеріалів справи (а.с. 76), позивач ОСОБА_1 звернулася 30 червня 2011 року із заявою на ім"я начальника УДАІ УМВС України про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю 05.03.2011 року, у період проходження служби при виконанні службових обов"язків, ОСОБА_4

30 червня 2011 року вказані матеріали для виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 були направлені начальнику ВФЗБО УМВС України в Закарпатській області.

Згідно листа від 16 серпня 2011 року ( а.с. 41) Міністерство внутрішніх справ України повернуло без права на виплату матеріали ОСОБА_2 ( а.с. 41) із роз'ясненням, що ст. 23 Закону України "Про міліцію" і Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції», затв. Постановою КМ від 12 травня 2007 року № 707, проведення виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції, що не пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю не передбачається.

Згідно листа від 22 серпня 2011 року за підписом начальника УФЗБО УМВС Стойка Ф.І. № 5/533 ( а.с. 77) ОСОБА_1 повідомляється, що матеріали які надійшли від начальника УДАІ УМВС України в Закарпатській області опрацьовані в УФЗБО УМВС України в Закарпатській області, смерть ОСОБА_4 не пов'язана з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, тому виплату одноразової допомоги не передбачено.

Суд здійснивши системний аналіз правових норм, встановив наступне.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про міліцію" зазначено що у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції врегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707.

Відповідно до п.1.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції" - одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.

Частиною 5 п. 7 "Порядку та умов виплати одноразової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 707 від 12.05.2007 року передбачено, що працівник міліції, у разі його загибелі (смерті) члени його сім"ї, а в разі їх відсутності його батьки та утриманці можуть пред'явити МВС вимоги щодо виплати грошової допомоги протягом трьох років з дня настання події, що дає право на отримання такої допомоги. Згідно частини 1 п. 7 Порядку, орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівників міліції подає МВС у семиденний строк з дня реєстрації документів, висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у п. 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі ( смерті). МВС у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у п. 4 і 5 , органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати.

Як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем 1 був прийнятий висновок і згідно такого, УМВС України в Закарпатській області було подано МВС України матеріали на виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) працівника міліції згідно із Законом України "Про міліцію" і відповідно до пункту 1.1. Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМ України від 12 травня 2007 року № 707, право на одноразову грошову допомогу має син ОСОБА_2. Одноразова грошова допомога призначена у сумі 95 250, 00 грн. Вказаний висновок підписаний начальником ВФЗБО УМВС України Стойка І.Ф. та головним спеціалістом сектору забезпечення соціальних виплат Литвинчук Л.Л..

Крім того, матеріалами справи стверджується, що згідно до розпорядженням № 48 від 01.03.2011 року з метою забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян, недопущенню правопорушень, перевірки під облікового елементу та забезпечення правил дорожнього руху в м. Свалява та Свалявському районі забезпечити чергування з 01.03.2011 року по 05.03.2011 року з 21:00 до 09:00 годин співробітників райвідділу, а саме: 04.03.2011 року ОСОБА_4 передвижної групи по району (а.с. 13).

Постановою від 20 квітня 2011 року закрито провадження у кримінальній справі за № 7302511 на підставі ст. 6 п. 2 КПК України у зв'язку з відсутністю складу злочину (а.с. 88-92).

Висновок за результатами додаткового службового розслідування за фактом загибелі ОСОБА_4 вказує, що відповідно до п. 3.9 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 року №1346 інспектор ОСОБА_4 загинув у період проходження служби при виконанні службових обов'язків. Зазначені працівники несли службу по охороні громадського порядку та забезпеченню Правил дорожнього руху в м. Свалява та Свалявському районі відповідно до розпорядження № 48 від 01.03.2011 року у складі пересувної мобільної групи, перебували у форменому одязі, з табельною вогнепальною зброєю. В ході службового розслідування встановлено, що зазначені працівники міліції несли службу на приватному автомобілі, оскільки службовий автомобіль ВАЗ 109, д.н.з 07-0156 за яким вони закріплені, з 04.03.2011 року перебував на ремонті.

Із дослідженого в судовому засіданні висновку за результатами додаткового службового розслідування від 04 травня 2011 року ( а.с. 10), акту про спеціальне розслідування нещасного випадку (форма Р-5) , акту № 26 про нещасний випадок ( форма Н-1) відсутні мотиви висновків, через які відповідач 1 прийшов до переконання, що старшина міліції ОСОБА_4 загинув в період проходження служби - при виконанні службових обов'язків.

Тільки із письмових заперечень МВС України ( а.с. 109) суд вбачає, що такі висновки зроблені за п. 3.9. Порядку № 1346 від 27.12.2002 року. Комісія з розслідування вказує, що нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків, якщо він стався в період проходження служби під час використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника. Будь-яких інших матеріалів та висновків, що встановлюють правовий зв'язок загибелі ОСОБА_4 з виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в охороні громадського порядку та по боротьбі зі злочинністю, відповідач 2 не досліджував.

Згідно Постанови КМ № 707 від 12 травня 2007 року про «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» (чинної на той час), виконанням службових обов'язків, пов'язаних безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; охорона і забезпечення громадського порядку; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.

Як було встановлено в судовому засіданні та стверджується матеріалами справи, що згідно з розпорядженням № 48 від 01.03.2011 року з метою забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян, недопущенню правопорушень, перевірки підоблікового елементу та забезпечення правил дорожнього руху в м. Свалява та Свалявському районі було забезпечено чергування з 01.03.2011 року по 05.03.2011 року з 21:00 до 09:00 годин співробітників райвідділу, а саме: 04.03.2011 року ОСОБА_4 передвижної групи по району (а.с. 13).

Зважаючи на вищезазначене, та встановлені обставини, виходячи із предмету спору у даній справі, колегія суддів приходить до висновку, що загиблий старшина міліції, інспектор ДПС групи ДПС відділення ДАІ та автотехнічної інспекції з обслуговування Свалявського РВ відділу ДАІ УМВС України в Закарпатській області, за вказаним розпорядженням № 48 від 01.03.2011 року виконував службові обов'язки в ніч з 04 березня на 05 березня 2013 року, які були пов'язані з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю в розумінні п. 2 Порядку № 707, а саме забезпечення охорони громадського порядку та безпеки громадян, недопущенню правопорушень, забезпечення правил дорожнього руху, тому висновок службового розслідування відповідача 1 побудований з мотивів - використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за дорученням керівника, суд не може визнати таким, що прийнятий з урахуванням всіх обставин справи в розумінні ст..2 ч.3 КАС України, відкидаючи при цьому, безпосередні функції, які виконував загиблий під час виконання службових обов'язків.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що Відповідач 1 УМВС України в Закарпатській області при проведенні службового розслідування зробив висновок відповідно до п. 3.9 Порядку № 1346, що не відповідає обставинам справи, однак при поданні матеріалів до МВС України для призначення грошової допомоги за загиблого (померлого) ОСОБА_4 діяв у відповідності до ст.. 23 Закону України «Про міліцію». Крім того, за даною статтею, порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції, врегульовано тільки Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707, тому висновок УМВС України в Закарпатській області про виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті працівника міліції ґрунтується на п.1.1 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті ) або інвалідності працівника міліції» затв. Постановою КМ від 12.05.007 року № 707, а відповідно позов у цій частині не підлягає до задоволення.

Щодо вимоги про зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України нарахувати одноразову грошову допомогу

Як вже зазначалося судом, що згідно частини 1 п. 7 Порядку № 707, орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівників міліції подає МВС у семиденний строк з дня реєстрації документів, висновок щодо можливості проведення грошової допомоги разом з документами, зазначеними у п. 4 і 5 цього Порядку, копією висновку службового розслідування за фактом поранення (контузії, травми або каліцтва) такого працівника, установлення групи інвалідності чи загибелі ( смерті). МВС у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у п. 4.і 5 , органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати.

Судом встановлено, що Відповідачем 2 при прийнятті рішення, не було враховано всіх обставин справи. Так із листа від 16 серпня 2011 року не вбачається чому відповідач 2 прийшов до висновку про відсутність права у позивача на виплату та які саме документи ним досліджувалися у процесі прийняття того чи іншого рішення. Представником МВС України не доведено, чому при відмові у виплаті одноразової грошової допомоги основним критерієм для визначення нещасного випадку був п.3.9 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України» та не можливість застосування ст.. 23 Закону України «Про міліцію» за порядком та умовами визначеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 707 за висновком відповідача 1 про виплату одноразової грошової допомоги в разі загибелі працівника міліції згідно із Законом України «Про міліцію».

У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на те, що відповідачем 2 не доведено перед судом, які саме документи (матеріали) досліджувалися ним при прийнятті рішення про відмову та суду не надано жодного обґрунтування відмови у праві на виплату одноразової грошової допомоги позивачу, у зв'язку з цим колегія приходить до переконання, що відповідач МВС України до прийняття вказаного рішення підійшов недобросовісно; без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; без обґрунтування своїх висновків, а тому такі дії підлягають визнанню незаконними.

Згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування і суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Позивач у своїй позовній заяві просить зобов'язати Міністерство внутрішніх справ нарахувати одноразову грошову допомогу. Так як МВС приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у п. 4 і 5 , органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для проведення виплати, то слідуючи вимогам ст.. 11 Кодексу адміністративного судочинства, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. За ч.2 цієї статті суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

На підставі викладеного та з врахуванням вимог ст.. 23 Закону України «Про міліцію» та п.1.1., п. 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затв. Постановою КМ № 707 від 12.05.2007 року, з метою повного захисту порушених прав та свобод позивача, суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь неповнолітнього ОСОБА_2

Відповідно, вимога про стягнення з УМВС України в Закарпатській області одноразової грошової допомоги на користь неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з загибеллю його батька працівника міліції ОСОБА_4 при виконанні ним службових обов'язків в розмірі десятирічного грошового забезпечення відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" є похідною від інших позовних вимог, а тому є такою, що підлягає до задоволення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, спрямованих на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції з вищезазначених підстав слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 122, 158, 160 ч.3, 161, ст.163 КАС України, на підставі ст. 23 Закону України "Про міліцію", постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року №707 "Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції"", суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов'язання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій, спрямованих на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі працівника міліції - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії МВС України щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю старшини міліції ОСОБА_4 при виконанні службових обов'язків.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на користь неповнолітнього ОСОБА_2.

Стягнути з УМВС України в Закарпатській області одноразову грошову допомогу на користь неповнолітнього ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку із загибеллю його батька працівника міліції ОСОБА_4 при виконанні ним службових обов'язків в розмірі десятирічного грошового забезпечення відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Головуюча Т.В. Скраль

Судді Я.М. Калинич

Н.Д. Маєцька