Ухвала суду № 34148508, 09.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/45123/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів Іваненко Я.Л., Рецебуринського Ю.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року в справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області про визнання протиправним дій, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, скасувати вимогу від 05.03.2013 № Ф-55 про сплату недоїмки в сумі 4572,42 грн. та зобов'язати вчинити дії щодо прийняття рішення про звільнення від сплати такого внеску.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року, позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії УПФ України в м. Кузнецовську Рівненської області щодо нарахування фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 боргу з єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- визнано протиправною та скасовано вимогу УПФ України в м. Кузнецовську Рівненської області від 05.03.2013 № Ф-55 про сплату недоїмки в сумі 4572,42 грн.;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Суди попередніх інстанцій мотивували своє рішення тим, що позивач, як особа, якій призначено пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, звільнений від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У поданій касаційній скарзі відповідач заявив вимоги про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

У доводах касаційної скарги, відповідач зазначає, що позивач не є пенсіонером за віком оскільки пенсія призначена відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку, а тому він не звільнений від сплати єдиного державного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до пункту першого частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії та має відповідне посвідчення від 22.08.1994 серії НОМЕР_1 (а.с.8), зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Кузнецовської міської ради Рівненської області 26.04.2010 (а.а.с.9-10), та з 01.01.2012 року здійснює підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування за видом діяльності 47.22 - роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах згідно зі свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 від 30.05.2012 року (а.с.11).

Згідно з довідкою УПФ України в м. Кузнецовську Рівненської області від 06.02.2013 року № 38 та протоколу від 14.08.2008 року № 575, ФОП ОСОБА_2 отримує пенсію за віком з 06.09.2008 року (а.с.7, 36-39 ).

05.03.2013 року УПФ України в м. Кузнецовську Рівненської області сформовано для ФОП ОСОБА_2 вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску № Ф-55 на суму 4572,42 грн. (а.а.с.21,34).

07.02.2013 року ФОП ОСОБА_2 зверталася до УПФ України в м. Кузнецовську Рівненської області із заявою про припинення нарахування боргу з єдиного внеску (а.с.12), однак відповідачем листом від 20.02.2013 №614/Д-12 було відмовлено в задоволені даної заяви (а.с.13).

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) платником єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Частиною 4 статті 4 Закону визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини 1 цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується довідкою УПФ України в м. Кузнецовську Рівненської області від 06.02.2013 року № 38 та протоколом від 14.08.2008 року № 575 (а.с.7, 36-39).

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку та є пенсіонерами за віком, не зважаючи на ту обставину, що вийшли на пенсію достроково у зв'язку з наданням їм додаткових соціальних гарантій, можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2013 року в справі № 817/780/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий І.Я. Олендер

Судді Я.Л. Іваненко

Ю.Й. Рецебуринський