Ухвала суду № 34148220, 03.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2013 року. м. Київ К/800/28649/13

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Олендер І.Я. , Рецебуринський Ю.Й. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України , Міністерства фінансів України , Апеляційного суду Хмельницької області , Державної казначейської служби України , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення заборгованості по заробітній платі та грошовому утриманню,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України , Міністерства фінансів України , Апеляційного суду Хмельницької області , Державної казначейської служби України , Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області з вимогами про стягнення заборгованості по заробітній платі та грошовому утриманню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" передбачено, що розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя. Постановою Кабінету Міністрів України "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України" від 30.06.2005р. №514 зазначеним особам підвищено посадові оклади з 01.06.2005р. Лише 03.09.2005р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про оплату праці суддів" № 865, якою привів оклади суддів у відповідність з встановленим частиною другою статті 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя. Постанова Уряду набрала чинності з 01.01.2006р., внаслідок чого в період з 01.06.2005р. до 01.01.2006р. оклади суддів не відповідали вимогам статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Державної судової адміністрації України і зобов'язано Державну казначейську службу України провести видатки з державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України, на користь ОСОБА_2 74780,07 грн. заборгованості по заробітній платі. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. - без змін.

У касаційній скарзі представник Державної судової адміністрації України, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Вказує на те, що Державна судова адміністрація України діяла в межах повноважень та на підставі діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України. Виплата заробітної плати судді здійснювалась в межах, передбачених в Державному бюджеті України на 2005-2013 роки асигнувань. Зазначені позивачем розміри заробітної плати за період з 01.06.2005р. по 31.12.2005р. включно Державним бюджетом України на 2005 -2013 роки не передбачені.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 15.10.2004р. працює на посаді судді апеляційного суду Хмельницької області.

На момент виникнення спірних правовідносин питання оплати праці регулював Закон України "Про статус суддів" № 2862-XII від 15.12.1992р., який встановлював гарантії незалежності суддів, включаючи їх матеріальне і соціальне забезпечення, у тому числі гарантії права щодо оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992р. розміри посадових окладів суддів встановлюються у відсотковому відношенні до посадового окладу Голови Верховного Суду України і не можуть бути меншими від 50 відсотків його окладу. Посадовий оклад судді не може бути меншим від 80 відсотків посадового окладу голови суду, в якому працює суддя.

Недодержання цього принципу є порушенням конституційного права суддів на отримання заробітної плати не нижче від визначеної законом та порушенням конституційних гарантій щодо незалежності та недоторканності суддів.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2005р. № 513 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Конституційного Суду України" та постановою № 514 "Про оплату праці Голови та заступників Голови Верховного Суду України", було підвищено оклади, зокрема, Голові Конституційного Суду України та Голові Верховного Суду України.

Кабінетом Міністрів України не приведено посадові оклади суддів у відповідність з вимогами ст. 44 Закону України "Про статус суддів".

03.09.2005р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №865 "Про оплату праці суддів", якою затверджено схеми посадових окладів інших керівників та суддів Конституційного Суду України, керівників та суддів інших судів загальної юрисдикції, якою приведено оклади суддів у відповідність з встановленим ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенням до посадових окладів Голови Верховного Суду України та голови суду, в якому працює суддя.

Кабінетом Міністрів України, всупереч вимог ч. 2 ст. 44 Закону України "Про статус суддів", не приведено оклади суддів усіх судів України до встановленого цією нормою співвідношення одночасно з окладами Голови Верховного Суду України та Голови Конституційного Суду України з 01.06.2005р. У Постанові Кабінету Міністрів України "Про оплату праці суддів" від 03.09.2005р. № 865 зазначено, що вона набирає чинності з 01.01.2006р.

Таким чином, з 01.06.2005р. до 01.01.2006р. оклади суддів не відповідали вимогам ст. 44 Закону України "Про статус суддів".

Судами попередніх інстанцій було взято до уваги висновок судово-економічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3611-3644 від 25.02.2009р., якою встановлено, що заборгованість перед позивачем по заробітній платі та грошовому утриманню становить 262109,32 грн., з яких 74780,07 грн. заборгованості по заробітній платі та 50567,31 грн. компенсації, 81564,24 грн. заборгованості по довічному грошовому утриманню та 55197,69 грн. компенсації.

Доводи відповідача у касаційній скарзі про те, що вказані асигнування не були передбачені в Державному бюджеті України на 2005-2013 роки і не були передбачені у кошторисах видатків Державної судової адміністрації України не можуть братися до уваги як обґрунтування порушення прав позивача у справі.

Безпідставним є також посилання відповідача на те, що висновок експерта від 25.02.2009р. не є належним доказом підтвердження несвоєчасності виплати заробітної плати та й взагалі наявності заборгованості по заробітній платі у позивача. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3611-3644 від 25.02.2009р. встановлено лише розмір заборгованості перед позивачем по заробітній платі та грошовому утриманню.

Судами попередніх інстанцій вірно застосовано норми ст. 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) та відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по щомісячному довічному грошовому утриманню за червень-грудень 2005 року.

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити в частині стягнення недорахованої заробітної плати в сумі 74780,07 грн.

Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.06.2013р. про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Апеляційного суду Хмельницької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області задоволено клопотання Державної судової адміністрації України та відстрочено сплату судового збору до ухвалення Вищим адміністративним судом України судового рішення у даній справі. Цією ж ухвалою зупинено виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р.

Оскільки відповідачем на даний час не сплачено судового збору, з Державної судової адміністрації України належить стягнути судовий збір.

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України повинно бути внесено або перераховано на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)". Символ звітності: 255 в розмірі 24,09 грн. Документи про сплату судового збору слід подати до матеріалів справи.

Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.06.2013р. в частині зупинення виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. слід скасувати.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної судової адміністрації України відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р. залишити без змін.

Стягнути з Державної судової адміністрації України судовий збір за подачу касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)". Символ звітності: 255 в розмірі 24,09 грн. Документи про сплату судового збору подати до матеріалів справи.

Скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 01.06.2013р. в частині зупинення виконання постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.01.2013р. та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.04.2013р.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237-244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді

Олендер І.Я.

Рецебуринський Ю.Й.