Постанова № 34147985, 14.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2013 року Справа № 920/13/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Мєльнік О.Р., дов. б/н від 30.01.2013р.;від відповідача:Ромась І.М., дов. б/н від 02.01.2013р.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. (складена 21.06.2013р.)у справі господарського суду№920/13/13 Сумської областіза позовомУкраїнського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта"до Управління майна комунальної власності Сумської міської радипро зобов'язання укласти договірВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Сумської області від 21.03.2013р. (складене 22.03.2013р.) у справі №920/13/13 задоволені позовні вимоги. Зобов'язано Управління майна комунальної власності Сумської міської ради укласти з Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" договір оренди частини нежитлового приміщення, розташованого на першому поверсі. за адресою: м. Суми, вул. Супруна, 9, площею 90 кв.м. з орендною платою 1 гривня в рік. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. (складена 21.06.2013р.) у справі №920/13/13 зазначене судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Позивач, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", з прийнятою постановою апеляційної інстанції не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. (складена 21.06.2013р.) у справі №920/13/13, а рішення господарського суду Сумської області від 21.03.2013р. (складене 22.03.2013р.) у справі №920/13/13 - залишити без змін.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.09.2013р. задоволено клопотання Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" про поновлення строку на подання касаційної скарги, зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.

В призначене судове засідання касаційної інстанції 14.10.2013р. з'явились представники позивача та відповідача.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено місцевим господарським судом та апеляційною інстанцією, Сумська дирекція УДППЗ "Укрпошта" листом №13-11-418 від 28.11.2012р. звернулась до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради щодо передачі в оренду підприємству частини нежитлового приміщення, розташованого на 1 поверсі, за адресою м. Суми, вул. Супруна, 9, площею 90 кв.м, шляхом укладення договору.

Управління майна комунальної власності Сумської міської ради листом від 11.12.2012р. №09-3053/01-10 відмовило позивачу в наданні частини вищезазначеного приміщення в оренду. Підставою для відмови стало рішення Постійної комісії з питань контролю за використанням комунальної власності та приватизацією (протокол №66). Свою відмову комісія обґрунтувала тим, що до Управління надійшло дві заяви щодо оренди зазначених в листі приміщень від організацій, які відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" мають рівні права на оренду комунального майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі надходження заяви про оренду майна на короткий строк або заяви від бюджетної установи - оголошення про намір передати майно в оренду не розміщується і договір оренди укладається з таким заявником без проведення конкурсу.

Частиною 3 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Приписами ст. 181 ГК України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; що проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін і у випадку, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору; за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішення суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Також місцевим господарським судом прийнята до уваги правова позиція Вищого господарського суду України, що діяльність позивача підпадає під дію Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", Методику розрахунку і порядок використання плати за оренду державного майна, затверджену Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р. (зі змінами та доповненнями), а відтак річна орендна ставка за вказаним договором повинна становити 1 гривню на рік.

Судом апеляційної інстанції не враховано, що ст. 20 ГК України та ст. 16 ЦК України не містять вичерпного переліку способів захисту прав та законних інтересів.

Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що місцевий господарський суд, на відміну від апеляційної інстанції, дійшов до вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 1115 ГПК України у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Приписами ст. 1117 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. (складена 21.06.2013р.) у справі №920/13/13 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Сумської області від 21.03.2013р. (складене 22.03.2013р.) у справі №920/13/13 - залишенню без змін.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.06.2013р. (складена 21.06.2013р.) у справі №920/13/13 - скасувати.

Рішення господарського суду Сумської області від 21.03.2013р. (складене 22.03.2013р.) у справі №920/13/13 - залишити без змін.

Стягнути з Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40000, м.Суми, вул. Горького, 21, код ЄДРПОУ 33525906) на користь Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" (40003, м.Суми, пл. Привокзальна, 5, код ЄДРПОУ 22981300) - 802,90грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Господарському суду Сумської області доручити видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков