ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 жовтня 2013 року Справа № 916/1013/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді суддівКролевець О.А. (доповідач у справі) Попікової О.В. Саранюка В.І.розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р. у справі № 916/1013/13 господарського суду Одеської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Горобина"доПриватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод"простягнення 68 000,00 грн.за участю представників:
позивача: не з'явився
відповідача: не з'явився
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина" (надалі - "ТОВ "Горобина") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" (надалі - "ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод") про стягнення 68 000,00 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р., з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20.06.2013 р., (суддя Лічман Л.В.) позов задоволено, стягнуто з ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" на користь ТОВ "Горобина" 68 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів та 1 720,50 грн. судового збору.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р. (судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) відмовлено ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" у відновленні пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р., апеляційну скаргу повернуто скаржнику з посиланням на ст. 53, п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р. Скаржник в касаційній скарзі зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 1114 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією не скористались.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно з ч. 1 ст. 1117 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 93 ГПК України унормовано, що апеляційна скарга, яка подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо апеляційний господарський суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для відновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 87 ГПК України передбачає, що повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
За змістом ст. 87 ГПК надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом ч. 5 ст. 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні). Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з ч. 2 ст. 22 ГПК знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень (п. 3.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").
Судом апеляційної інстанції встановлено, що представник відповідача - ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод", був присутнім у судовому засіданні місцевого господарського суду 17.06.2013 р., тому у місцевого господарського суду, в силу приписів ст. 87 ГПК України, відсутній обов'язок надсилати копію рішення від 17.06.2013 р. відповідачу. Отже, доказів порушення місцевим господарським судом ст. 87 ГПК України матеріали справи не містять.
В той же час, з матеріалів справи вбачається та підтверджено апеляційним господарським судом, що ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" звернулось з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 17.06.2013 р. лише 05.07.2013 р., тобто з порушенням визначених ст. 93 ГПК України строків.
Звертаючись до Одеського апеляційного господарського суду, ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" подано відповідне клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку. Останнє обґрунтовано тим, що строк апеляційного оскарження було пропущено через ненадіслання місцевим господарським судом копії оскаржуваного судового акту на адресу скаржника.
Відповідно до ст. 53 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Слід звернути увагу на те, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким він користується виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Втім, таких обставин апеляційним господарським судом не встановлено. Пропущення ж ПАТ "Ізмаїльський виноробний завод" строку апеляційного оскарження стало наслідком порушення скаржником норм Господарського процесуального кодексу України, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу і залежить виключно від добросовісності скаржника.
Таким чином, застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни прийнятого ним судового акту.
Твердження скаржника, викладені в касаційній скарзі, не відповідають нормам чинного законодавства та не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
За таких обставин та враховуючи норми ст. ст. 1119, 11110, 11113 ГПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового акту.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Ізмаїльський виноробний завод" залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2013 р. у справі № 916/1013/13 залишити без змін.
Головуючий суддяО. Кролевець СуддіО. Попікова В. Саранюк
Судове рішення № 34147976, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 14.10.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/1013/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: