Постанова № 34147960, 15.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року Справа № 917/913/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л.,розглянув касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лідія"на постанову від 25.07.2013 року Харківського апеляційного господарського суду у справі№917/913/13 господарського суду Полтавської областіза позовомСільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива"доГадяцької РДАза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Селянське (фермерське) господарство "Лідія"; 2. Головне управління Держземагенства у Полтавській областіпровизнання недійсним договорів оренди земліза участю представників:

позивача: Герасімової В.Г., дов. від 10.06.2013 б/н;

відповідача: не з'явився;

третьої особи 1: Кузишина Я.В., дов. від 01.10.2013 №2-13;

третьої особи 2: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 23.05.2013 (суддя Г. Бунякіна), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 (суддя В. Сіверін, О. Терещенко, О. Медуниця) позов задоволено, визнано недійсними 19 договорів оренди земельних ділянок від 07.03.2012, укладених між Гадяцькою РДА та С(Ф)Г "Лідія".

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими актами, С(Ф)Г "Лідія" - третя особа 1, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2013, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду. Вважає, що судами порушено ст.ст. 42,43 ГПК України, оскільки не надано відповідачу та третій особі 1 пояснити свою точку зору і мотиви укладення договорів оренди. Ними безпідставно залучено С(Ф)Г "Лідія" у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, а не у якості відповідача. При цьому, при залученні С(Ф)Г "Лідія" у якості третьої особи судами порушено ст. 27 ГПК України. Судами проігноровано вимоги ст.ст.65,77 ГПК України та не проінформовано інших сторін у справі чи було належним чином повідомлено відповідача та третю сторону 2 про час і місце судового засідання, ними не вирішувалося питання про можливість розгляду справи без їх участі. Судами, в порушення ст. 43 ГПК України, не з'ясовано які саме земельні ділянки були передані С(Ф)Г "Лідія" у 2011 році та як вони співвідносяться із земельної ділянкою переданою СПОП "Нива" у 2005 році. Судами залишено поза увагою, що Розпорядження Гадяцької РДА від 07.03.2012 №169, на підставі якого, на думку скаржника, були укладені спірні договори є чинним. Судами неправильно застосовано ст.ст. 124,134 ЗК України, оскільки при передачі С(Ф)Г "Лідія" спірних земельних ділянок в оренду у 2011 році не потрібно було проводити земельні торги.

До Вищого господарського суду надійшов відзив позивача, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові акти без змін.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

21 листопада 2005 року між Гадяцькою районною державною адміністрацією, орендодавецем, та Сільськогосподарським приватно - орендним підприємством «Нива»,орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, що зареєстрований 22.12.2005 року у Гадяцькому районному відділі Полтавської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» за № 040535900853, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: Полтавська область, Гадяцький район, Краснолуцька сільська рада.

Загальна площа земельної ділянки, що була передана в оренду, складає 467,6165 га, в тому числі: рілля - 283,7165 га, перелоги - 164,7 га, будівлі, споруди, господарські двори - 19,2 га.

Строк дії договору оренди земельної ділянки від 21.11.2005 року встановлено у п'ять років, тобто до 31.12.2009 року.

Відповідно до пункту 8 договору оренди землі, після закінчення строку договору, орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять днів до закінчення строку дії договору, повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

15 жовтня 2010 року листом № 498 позивач звернувся до Гадяцької районної державної адміністрації із заявою про поновлення терміну дії договору оренди строком на п'ять років та надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право користуватися земельними ділянками.

26 січня 2011 року Головою Гадяцької районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 41 "Про поновлення договору оренди землі з Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива".

Згідно з даним розпорядженням вирішено поновити договір оренди земельної ділянки з Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" орієнтовною площею 544,9524 га, з них ріллі - 448,4165 га, під господарськими будівлями і дворами - 19,2 га, не витребувані частки (паї) громадян - 43,93 га, проектно-польові дороги - 33,4059 га, яка знаходиться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту. Надано дозвіл землевпорядним організаціям на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права користування земельною ділянкою Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" орієнтовною площею 544,9524 га, яка знаходиться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту. Зобов'язано Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" розроблену у відповідності до чинного законодавства технічну документацію подати на розгляд та затвердження до Гадяцької районної державної адміністрації.

29 червня 2011 року Головою Гадяцької районної державної адміністрації прийнято розпорядження №432 "Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації від 26.01.2011 року № 41", яким вирішено поновити з Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" договір оренди земельної ділянки від 21.11.2005 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель 22.12.2005 року за № 040535900853, в частині передачі в оренду земельної ділянки орієнтованою площею 19,2 га (під господарськими будівлями і дворами), яка знаходиться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту, та договір оренди земельної ділянки від 21.11.2005 року, зареєстрований у державному реєстрі земель 22.12.2005 року за №040535900854 площею 43,93 га (не витребувані частки (паї) громадян) та орієнтованою площею 33,4059 га (проектно-польові дороги), які знаходяться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту.

Зазначене розпорядження прийняте на підставі рішення районної комісії по врегулюванню земельних відносин при Гадяцькій районній державній адміністрації від 01.04.2011 року, яка вирішила відмовити у задоволенні клопотання Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" про затвердження технічної документації щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками для укладення договорів оренди землі площею 448,4165 га на території Краснолуцької сільської ради відповідно до частини 10 статті 123 Земельного кодексу України.

Розпорядженням голови Гадяцької районної державної адміністрації № 495 від 20.07.2011 року вирішено передати Селянському (фермерському) господарству "Лідія" в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (рілля) орієнтованою площею 448,4165 га, що знаходиться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту, надати дозвіл землевпорядним організаціям на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку Селянського (фермерського) господарства "Лідія" орієнтовною площею 448,4165 га, яка знаходиться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту та зобов'язати Селянське (фермерське) господарство "Лідія" в місячний термін з моменту прийняття даного розпорядження, розроблену у відповідності до чинного законодавства технічну документацію подати на розгляд та затвердження до Гадяцької районної державної адміністрації.

07.03.2012 року головою Гадяцької районної державної адміністрації прийнято розпорядження № 169, яким затверджено технічну документацію щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками для укладення договорів оренди Селянського (фермерського) господарства "Лідія" площею 412,4010 га, що знаходяться на території Краснолуцької сільської ради за межами населеного пункту та зобов'язано Селянське (фермерське) господарство "Лідія" протягом 15 днів з моменту прийняття даного розпорядження укласти з Гадяцькою районною державною адміністрацією договір оренди земельних ділянок до 31.12.2022 року.

07.03.2012 р. між Селянським (фермерським) господарством "Лідія" та Гадяцькою районною державною адміністрацією укладено договори оренди земельних ділянок (належним чином засвідчені копії - в матеріалах справи), які позивач просить визнати недійсними.

Розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації № 495 від 20.07.2011 року скасоване рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2012 року у справі № 18/731/12. Окрім того, даним рішенням визнано за Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством «Нива» право на оренду земельної ділянки, площею 427, 5739 га, що розташована на території Краснолуцької сільської ради на строк до 31.12.2015 року. Вказане рішення господарського суду Полтавської області залишене без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року у справі № 18/731/12.

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 15,16,215,792 ЦК України, ст.ст. 93,124,134 ЗК України суди дійшли висновків про те, що:

(1) договори оренди від 07.03.2012 р. укладені Селянським (фермерським) господарством "Лідія" та Гадяцькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Гадяцької РДА № 495 від 20.07.2011 р., що визнане недійсним у судовому порядку;

(2) зазначені договори укладено без дотримання сторонами вимог ч. 2 ст. 124 ЗК України щодо проведення земельних торгів;

(3) звернення Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" з відповідним позовом здійснено відповідно до чинного законодавства, так як воно є заінтересованою особою з огляду на визнання за ним права на оренду земельної ділянки, площею 427, 5739 га, що розташована на території Краснолуцької сільської ради рішенням господарського суду Полтавської області від 28.12.2012 року в справі № 18/731/12;

(4) відповідно до приписів ст. 35 ГПК України рішення господарського суду Полтавської області у справі № 18/731/12 має преюдиціальне значення при вирішенні даного спору.

Такі висновки судів були підставою для задоволення позову.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

В силу ст.ст. 203,215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, щодо відповідності змісту правочину ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Водночас, у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зауважено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди землі судам необхідно враховувати, що оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними з підстав відсутності повноважень у відповідної місцевої ради чи органу виконавчої влади на затвердження проекту відведення та передачі спірної земельної ділянки в оренду.

Судами встановлено, що договори оренди від 07.03.2012 р. укладені Селянським (фермерським) господарством "Лідія" та Гадяцькою районною державною адміністрацією на підставі розпорядження голови Гадяцької РДА № 495 від 20.07.2011 р., що визнане недійсним у судовому порядку, як таке що прийняте з порушеннями чинного законодавства України. За таких обставин, є підстави вважати, що спірні договори не відповідають нормам чинного ЗК України, ст. 123 якого вимагає укладення договору оренди виключно на підставі рішення відповідного органу.

Відтак, колегія суддів констатує, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі з огляду на таке.

Так, скаржник вважає, що судами порушено ст.ст. 42,43 ГПК України, оскільки не надано йому можливості пояснити свою точку зору і мотиви укладення договорів оренди. Між тим, С(Ф)Г "Лідія" не надано жодних доказів на підтвердження вищевказаних дій судів. Так, в протоколах судових засідань від 23.05.2013, від 25.07.2013 відзначено про те, що представник третьої особи заявляв клопотання, надавав пояснення тощо. Жодні зауваження або оскарження до протоколів судових засідань в матеріалах справи відсутні, відтак, у колегії суддів немає підстав вважати, що у судових засіданнях були порушені права учасників процесу, зокрема, третьої особи 1.

Також, у касаційній скарзі відзначено, що судами безпідставно залучено С(Ф)Г "Лідія" у якості третьої особи без самостійних вимог, а не у якості відповідача. При цьому, при залученні С(Ф)Г "Лідія" у якості третьої особи судами порушено вимоги ст. 27 ГПК України, оскільки не було винесено відповідної ухвали. Колегія суддів зауважує, що дійсно, залучення до участі у справі С(Ф)Г "Лідія" у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору відбулося ухвалою про прийняття позову до провадження та призначення його до розгляду, однак без зазначення таких дій суду у резолютивній частині ухвали. Таке незначне порушення не вплинуло на правильність застосування судом норм матеріального права до спірних правовідносин.

Колегія суддів також відхиляє доводи про те, що, залучивши С(Ф)Г "Лідія" у якості третьої особи без самостійних вимог, а не у якості відповідача, суди фактично позбавили скаржника права пред'явити свої претензії на предмет позову шляхом подання зустрічної позовної заяви з огляду на наступне. Так, судами встановлено, що позивач в обґрунтування позову посилається на порушення свого права саме Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області як розпорядником спірних земельних ділянок. Відтак, у суду не було підстав залучити С(Ф)Г "Лідія" у якості відповідача 2. При цьому, останній не був позбавлений права подати позовну заяву в межах цього провадження як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ст. 26 ГПК України). Однак, цим правом не скористався.

Крім того, С(Ф)Г "Лідія" зауважує, що судами проігноровано вимоги ст.ст.65,77 ГПК України та не проінформовано інших сторін у справі чи було належним чином повідомлено відповідача та третю сторону 2 про час і місце судового засідання, ними не вирішувалося питання про можливість розгляду справи без участі відповідача та третьої особи 2. Хоча, в описовій частині постанови Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 зазначено таке: "Представник відповідача в судові засідання 17.07.2013 року та 25.07.2013 року не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце їх проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6102211496664 про вручення відповідачу копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 05.07.2013 року.

Представник третьої особи - Головного управління Держземагенства у Полтавській області в судові засідання 17.07.2013 року та 25.07.2013 року також не з"явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце їх проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення №6102211496656 про вручення вказаній третій особі копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 року. А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників зазначених учасників процесу за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України. " З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає доводи скаржника про недотримання судами ст.ст. 65,77 ГПК України безпідставними.

У касаційній скарзі зауважено, що судами, в порушення ст. 43 ГПК України, не з'ясовано які саме земельні ділянки були передані С(Ф)Г "Лідія" у 2012 році та як вони співвідносяться із земельної ділянкою переданою СПОП "Нива" у 2005 році. Апеляційним судом встановлено, що згідно з даними збірних кадастрових планів земель в адміністративному підпорядкуванні Краснолуцької сільської ради, які є невід'ємними частинами технічної документації розробленої у 2011, 2013, роках на підставі рішення господарського суду Полтавської області від 28.12.2012 року та Розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації №41 від 26 січня 2011 року, вбачається, що земельні ділянки, що передані в оренду Селянському (фермерському) господарству «Лідія», повністю співпадають із тими, що орендувалися Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" до 2012 року та на які претендує позивач. При цьому, співпадають також і кадастрові номері цих земельних ділянок. Колегія суддів позбавлена права надавати іншу правову оцінку наявним в матеріалах справи доказам (ст. 1117 ГПК України). Відтак, вважає, що судами повно та всебічно досліджено наявні в матеріалах справи докази та встановлено усі обставини, необхідні для вирішення спору. Доводи скаржника про недотримання судами ст. 43 ГПК України необґрунтованими та такими, що не відповідають наявним в матеріалах справи доказам.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що судами залишено поза увагою, що Розпорядження Гадяцької РДА від 07.03.2012 №169 на підставі якого були укладені спірні договори є чинним. Колегія суддів наголошує, що розпорядження голови Гадяцької РДА № 495 від 20.07.2011 р., яким надавалася земля С(Ф)Г "Лідія" визнане недійсним у судовому порядку. Розпорядженням Гадяцької РДА від 07.03.2012 №169 було лише затверджено технічну документацію на землю. Тому, саме по собі розпорядження Гадяцької РДА від 07.03.2012 №169 не може бути легітимною підставою для надання землі в оренду та укладення відповідних договорів.

Водночас, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що судами неправильно застосовано ст.ст. 124,134 ЗК України, оскільки при передачі С(Ф)Г "Лідія" спірних земельних ділянок в оренду у 2011 році не потрібно було проводити земельні торги. Так, дійсно, ст. 134 ЗК України в редакції від 08.07.2011, тобто на момент передачі С(Ф)Г "Лідія" спірних земельних ділянок в оренду, не підлягали продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства. Між тим, таке порушення судів не вплинуло на правильність вирішення спору, оскільки встановлена ними невідповідність оскаржуваних договорів ст. 123 ЗК України є достатньою підставою для визнання їх недійсними.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування оскаржуваних рішень та направлення справи на новий розгляд відсутні.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, - Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Лідія" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 23.05.2013 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 25.07.2013 у справі №917/913/13 - без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун