Рішення № 34147783, 03.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2013 р. Справа № 917/1372/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго", 39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Молодіжна, 8

про стягнення 40817,30 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Бережко С.І., Мельник В.В.

від відповідача: Рубан Н.Б.

Представники після перерви:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Рубан Н.Б.

Розгляд справи продовжується після перерв, оголошених у відповідності до ст. 77 ГПК України в судових засіданнях 15.08.2013 року та 19.09.2013 року.

В судовому засіданні 03.10.2013 року після виходу з нарадчої кімнати відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 40817,30 грн. боргу згідно договору про закупівлю природного газу № К/12-71/БО-24 від 19.01.2012 року, в т.ч. 7920,09 грн. інфляційних витрат, 27467,65 грн. пені та 5429,56 грн. 3% річних.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис останнього у протоколі судового засідання від 19.09.2013 року (а.с. 160). У попередніх судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях, а також наданих до суду відзиві на позовну заяву № 2167 від 14.08.2013 року та доповненні до відзиву № 2431 від 18.09.2013 року (а.с. 58, 151) проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність вини відповідача у неналежному виконанні умов договору через наявність заборгованості перед ним у споживачів теплової енергії, та просить суд застосувати позовну давність до вимог про стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

19.01.2012 року між Комунальним виробничим підприємством "Комсомольськтеплоенерго" (відповідач, покупець) та Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач, продавець) був укладений договір про закупівлю природного газу за № К/12-71/БО-24 (а.с. 8-12), згідно якого продавець взяв на себе зобов'язання поставити покупцеві імпортований природний газ з метою його використання для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, а покупець - прийняти і оплатити природний газ в обсязі, визначеному в п. 1.2. цього договору (п. 1.1. договору).

У відповідності до п. 10.1. укладеного між сторонами договору про закупівлю природного газу № К/12-71/БО-24 від 19.01.2012 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з дати підписання сторонами та скріплення печатками сторін, але не раніше 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що склалися між сторонами з 01.01.2012 року, і діє в частині поставки газу до 31.12.2012 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Відповідно до п. 1.2. спірного договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року природний газ в обсязі до 4535 тис. м3 згідно наведеного графіку.

Приписами п. 3.1. договору визначено, що ціна за 1000 м3 природного газу складає 3945,90 грн. з ПДВ. Загальна вартість договору на момент його укладення становить 17894656,50 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 1 від 27.06.2012 року (а.с. 16-17) сторонами внесено зміни до договору та встановлено, що обсяг газу, який передається покупцеві у період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року згідно наведеного графіку, становить 1909,172 тис. м3. Крім того, додатковою угодою визначено, що починаючи з 01.07.2012 року ціна за 1000 м3 природного газу складає 4661,74 грн. з ПДВ, а загальна вартість договору на момент укладення угоди становить 7554876,87 грн. з ПДВ.

У відповідності до п. 2.2. додатку № 1 до спірного договору (а.с. 13-15) приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється відповідним актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивачем у період з січня по липень 2012 року було поставлено відповідачеві природний газ на загальну суму 7431042,53 грн., що підтверджується наявними у справі копіями відповідних актів приймання-передачі природного газу (а.с. 18-24).

Згідно із п. 4.1. договору оплата за природний газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Разом із тим, відповідач в порушення своїх зобов'язань за договором поставлений природний газ оплатив з порушенням визначених п. 4.1. договору строків, у зв'язку з чим позивачем було здійснене нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних за прострочення виконання грошових зобов'язань.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача нараховані окремо по кожному місяцю поставки природного газу пеню в розмірі 27467,65 грн., інфляційні витрати в розмірі 7920,09 грн. та 3% річних в розмірі 5429,56 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (№ 2467-VI від 08.07.2010 року) передбачено, що споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами правовідносин з приводу постачання природного газу, обсяги переданого відповідно до договору природного газу та факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

Викладені у відзиві на позовну заяву та доповненні до нього заперечення відповідача з приводу відсутності його вини у неналежному виконанні умов договору через наявність значної заборгованості перед ним у споживачів теплоенергії не приймаються судом до уваги, оскільки недодержання своїх обов'язків контрагентами боржника не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання, про що, зокрема, зазначається в оглядовому листі Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем інфляційних витрат та 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 7.3. договору в разі невиконання покупцем умов п. 4.1. договору покупець зобов'язується сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Під час розгляду даної справи відповідачем було заявлено клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені в розмірі 27467,65 грн.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.06.2012 року суму заборгованості за поставлений позивачем у період з січня по травень 2012 року природний газ було погашено відповідачем, подальше здійснення розрахунків проводилось із дотриманням п. 4.1. спірного договору, розрахунок позивача (а.с. 25-29) свідчить про те, що нарахування пені обмежене періодом січень-травень 2012 року.

Отже, станом на 05.07.2013 року (день подання позовної заяви до суду згідно відбитку поштового штемпеля на конверті) позовна давність до вимог про стягнення пені за заявлений період сплила.

У відповідності до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного, заявлене позивачем клопотання про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені судом задовольняється, внаслідок чого пеня стягненню не підлягає.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального виробничого підприємства "Комсомольськтеплоенерго" (39800, Полтавська область, м. Комсомольськ, вул. Молодіжна, 8, код за ЄДРПОУ 13940851) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, код за ЄДРПОУ 20077720) - 7920,09 грн. інфляційних нарахувань, 5429,56 грн. 3% річних та 562,70 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 08.10.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.