Рішення № 34147774, 10.10.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2013 р. Справа №917/1699/13

За позовом Льопи Оксани Миколаївни, м.Кременчук

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхбудмонтаж", м.Кременчук

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №2 від 24.04.2013р.

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державний реєстратор юридичних та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції, м. Кременчук

Суддя Мацко О.С.

Представники:

від позивача: відсутні

від відповідача: Проценко В.В., Кишлян Л.М.

від третьої особи: відсутні

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складання повного рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть справи: розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Шляхбудмонтаж", оформленого протоколом №2 від 24.04.2013р.

Позивач на задоволенні позову наполягає, з мотивів зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви (додаткові пояснення - арк. 58-60, том. 2 справи). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що загальні збори учасників товариства 24.04.2013 р. проведені з порушенням порядку їх скликання, а також була порушена процедура проведення загальних зборів ТОВ "Шляхбудмонтаж". у судове засідання 10.10.2013р. позивач явку представника не забезпечив, хоча про час і місце його проведення був повідомлений належним чином (докази вручення ухвали суду від 10.09.2013р. - у матер.справи, дата та час проведення наступного засідання була оголошена у засіданні 10.09.2013р., у якому був присутнім представник позивача; крім того, 26.09.2013р. повноважний представник позивача ознайомився з матеріалами справи у порядку ст.22 ГПК України), причин неявки не повідомив, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надав. Вказане не перешкоджає розгляду справи по суті без участі представника позивача.

Відповідач проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим та вважає, що загальні збори учасників ТОВ "Шляхбудмонтаж" оформлені протоколом №2 від 24.04.2013 р. були проведені у встановленому законом порядку і без жодних порушень прав та законних інтересів відповідача (відзив на позов - арк.50-55, том 2 справи). Додатково відповідач звертає увагу суду на те, що на оспорюваних зборах не приймалося рішення про примусове виключення позивача зі складу учасників товариства, так як на момент їх проведення позивач уже вийшла з товариства шляхом подання відповідної належним чином оформленої заяви про вихід.

Третя особа надала суду матеріали реєстраційної справи ТОВ "Шляхбудмонтаж". Оригінал даної реєстраційної справи оглянуто судом, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи ( арк. 58-60, том. 2 справи 40-156, том. 1 справи). Суд розглядає справу без участі представника третьої особи, задовольняючи відповідне клопотання про це (вих.№04-05-09/558 від 21.09.2013р.).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив :

ТОВ "Шляхбудмонтаж" зареєстровано розпорядженням виконкому Кременчуцької міської ради №1409-р від 14.12.2001р.

Позивач виступила одним із засновників товариства, що підтверджується відомостями з установчого договору товариства та статуту. Відповідно до установчого договору, частка позивача у статутному фонді становила 10%, у подальшому частка збільшена до 20%. Відповідно до Статуту товариства, затв. загальними зборами товариства (протокол №1 від 21.03.2012р., державну реєстрацію проведено 26.03.3013р.) частка позивача у статутному фонді товариства становила 20% (копія статуту станом на час проведення оспорюваних зборів - арк.справи 27-39, том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, 24.04.2013р. були проведені загальні збори учасників товариства з порядком денним:

"1. Про вибори голови та секретаря загальних зборів учасників товариства; 2. Про правові наслідки виходу зі складу учасників Льопи О.М. та Котеленко О.Д.; 3. Про затвердження статуту товариства у новій редакції та проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства."

У відповідних зборах взяли участь 3 учасника (Котеленко І.Ю. - 50% у статутному капіталі, Ніколенко М.І. - 10% у статутному капіталі, Кишлян Л.М. - 10% у статутному капіталі).

Були прийняті відповідні рішення (протокол №2 загальних зборів товариства від 24.04.2013р. - арк.справи 41-42, том 2), відповідні зміни внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Підставою для проведення загальних зборів та прийняття відповідних рішень, як вбачається з даного протоколу, стало те, що 01.04.2013р. на адресу товариства була подана заява від Льопи О.М. (позивач) та Котеленко О.Д. про їх вихід зі складу учасників товариства, у зв"язку з чим виникла необхідність визначитися щодо умов та порядку проведення розрахунків з колишніми учасниками та внесення відповідних змін до установчих документів.

Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідність вказаного рішення загальних зборів учасників товариства вимогам чинного законодавства є предметом розгляду у даній справі.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, скориставшись при цьому належним способом захисту, зокрема, наведеними в статті 16 ЦК України.

При вирішенні господарського спору суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом суб'єктивного права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п.11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У відповідності до ст. 88 Господарського кодексу України, ст. 116 Цивільного кодексу України, ст. 10 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII "Про господарські товариства" (зі змінами та доповненнями) учасник господарського товариства має право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до приписів ст. 148 Цивільного кодексу України учасники товариств з обмеженою відповідальністю мають право вийти з цих товариств. Учасники товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю повинні повідомити товариство про свій вихід не пізніше, ніж за три місяці або у інший передбачений статутом строк.

Як роз'яснив Верховний Суд України у постанові №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Підставою для виходу з Товариства з обмеженою відповідальністю" є нотаріально посвідчена заява учасника товариства, подана відповідній посадовій особі товариства або за наявності доказів вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Судом досліджено наявну у матеріалах справи заяву позивача про вихід зі складу учасників ТОВ "Шляхбудмонтаж".

Як вказує у позові позивач, відповідну заяву про вихід з числа учасників вона не направляла і не подавала, дана заява була написана нею та залишена на своєму робочому столі на підприємстві, на загальних зборах участі позивач не приймала через запізнє повідомлення про їх проведення, про прийняте рішення про виключення з числа засновників дізналася, намагаючись пройти на територію підприємства, вартість частки у статутному капіталі позивачу не виплачена. Крім того, позивач наголошує на тому, що відповідно до повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, яке отримане нею 22.04.2013р. порядок денний був визначений таким чином: "Вихід зі складу учасників товариства. Визначення вартості учасників товариства", тобто, не вказано прізвища учасників, що виходять, що в свою чергу, призвело до того, що позивач не була повідомлена про те, що буде розглядатися питання стосовно саме її виходу.

Судом встановлено, що заява Льопи О.М. про вихід з товариства була належним чином оформлена (нотаріально посвідчена) та передана посадовим особам товариства 01.04.2013р., що підтверджується, окрім пояснень представників відповідача, відповідною відміткою на примірнику заяви (№104/1 від 01.04.2013р. з підписом Котеленко І.Ю., посадової особи товариства).

Посилання позивача на те, що дана заява ним нікому не передавалася та була викрадена з її робочого столу невідомими особами, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. Крім того, судом враховано, що ще 07.09.2012р. позивач подала заяву про звільнення та була звільнена з посади бухгалтера товариства згідно наказу №25-К від 07.09.2012р. про припинення трудового договору, тобто, станом на квітень 2013р. робочого місця на підприємстві не мала. Викладене підтверджується і Книгою обліку руху трудових книжок і вкладишів до них, особовою карткою Льопи О.М. (надані відповідачем з клопотанням від 10.10.2013р.).

Судом також оглянуто оригінали реєстраційної справи ТОВ "Шляхбудмонтаж" та встановлено наявність у реєстраційній справі заяви позивача про вихід з товариства.

У позовній заяві позивач наполягає на тому, що товариством було допущено порушення процедури скликання та проведення загальних зборів учасників товариства.

Проте, на переконливу думку суду, з 01.04.2013р. корпоративні відносини між позивачем та товариством припинилися, і позивач не є учасником ТОВ "Шляхбудмонтаж". Відповідно, станом на час проведення оспорюваних загальних зборів товариства позивач не була учасником даного товариства, в той час як Верховний Суд України у Постанові пленуму від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (п.19) роз'яснив, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Аналогічне викладено і у рекомендації президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин": недотримання вимог закону і установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушенням права на участь у роботі цього органу. Цим правом відповідно до законодавства наділено лише учасників господарських товариств, тому недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення загальних зборів не можуть визнаватися порушеннями прав тих позивачів, які не є учасниками цього товариства.

Посилання позивача на те, що в силу приписів цивільного законодавства заява про вихід учасника товариства не може бути розглянута товариством раніше, ніж через 3 місяці з дати її подання, не беруться судом до уваги, оскільки є результатом вільного трактування стороною правових норм.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається к на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справа, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України). Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Зміст доказування полягає не тільки у поданні доказів, а і у доведенні їх переконливості перед судом, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, суд дійшов до висновку про недоведеність позивачем факту порушення його корпоративних прав, і, відповідно - відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.33,43,49,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 15.10.2013р.

Суддя О.С.Мацко