Постанова № 34146900, 10.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2013 р.Справа № 522/836/13-а

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Домусчі Л.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Градовського Ю.М. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради - Свідерської Надії Олексіївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради та ОСОБА_3 на постанову Приморського районного суду м.Одеси від 19 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії і стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (далі Управління) про визнання неправомірними дії Управління при розгляді її скарги від 03 грудня 2012 року та зобов'язання Управління у встановленому чинним законодавством порядку здійснити розгляд цієї скарги і письмово повідомити про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення, а також з вимогою стягнути з Управління на її користь грошову суму у розмірі 5000 гривень в якості одноразового відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що в грудні 2012 року позивачка звернулась до Управління зі скаргою про протиправні дії ОСОБА_2 та порушення її прав у зв'язку з здійсненням ним самовільної перебудови та реконструкції квартири за адресою: АДРЕСА_1, проте відповідачем в порушення норм чинного законодавства не вжито відповідних заходів, направлених на перевірку скарги ОСОБА_3, а також не було у відповідний термін передано скаргу позивача за належністю до іншого органу для розгляду, що також є порушенням положень Закону України "Про звернення громадян".

Постановою Приморського районного суду м.Одеси від 19 червня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Суд визнав неправомірними дії Управління при розгляді скарги позивача та зобов'язав Управління у встановленому чинним законодавством порядку здійснити розгляд скарги ОСОБА_3 від 03 грудня 2012 року, про що останню письмово повідомити. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, Управління подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволення позовних вимог.

Також, не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог щодо стягнення з Управління на її користь грошової суми у розмірі 5000 гривень у якості одноразового відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача при розгляді скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на підставі договору купівлі-продажу від 20 серпня 1998 року належить квартира за адресою: АДРЕСА_2.

В зв'язку з проведенням восени 2012 року реконструкції в квартирі №2, яка знаходиться під квартирою позивача, та відмовою власника цієї квартири ОСОБА_2 надати дозвільні документи на проведення реконструкції квартири позивачу, 03 грудня 2012 року ОСОБА_3 звернулась до Управління із скаргою на дії ОСОБА_2.

17 грудня 2012 року Управлінням надано відповідь ОСОБА_3 на її скаргу.

Вважаючи, що дії Управління при розгляді скарги позивача не відповідають вимогам Закону України "Про звернення громадян", Цивільному кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування", зокрема, відповідь є необґрунтованою, неповною та надана без роз'яснення можливості і порядку її оскарження, ОСОБА_3 звернулась з позовом до суду.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив, зокрема, з наявності порушеного права позивача у публічно-правових відносинах під час розгляду її скарги відповідачем.

Колегія суддів не може погодитись з наведеними висновками, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.15 Закону України "Про звернення громадян" (далі Закон) органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Статтею 19 наведеного Закону встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

В обґрунтування своєї заяви до Управління від 03 грудня 2012 року ОСОБА_3 зазначала, що в процесі проведення ОСОБА_2 самовільної реконструкції належного йому нерухомого майна без узгодження проектної документації й одержання дозволу на її здійснення, з істотними порушеннями будівельних норм і правил, ним порушено вимоги законодавства України і її право власності на квартиру АДРЕСА_2. Тому позивач просила прийняти до розгляду її скаргу на протиправні дії ОСОБА_2 при здійсненні ним самовільної перебудови та реконструкції квартири. Крім того, позивач просила провести відповідну перевірку та у разі підтвердження фактів, викладених у її скарзі вжити відповідних заходів.

Відповіддю від 17 грудня 2012 року позивачу повідомлено, що Управлінням розглянуто її звернення від 03 грудня 2012 року з питання ведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, відповідачем зазначено, що Управлінням видані містобудівні умови і обмеження на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 для розміщення офісу, а також доведено до відома, що усі функції контролю за виконанням будівельних робіт, робіт з реконструкції та реабілітації об'єктів, у тому числі їх відповідності вихідним даним на проектування, віддані Державному архітектурно-будівельного контролю, в даному випадку - інспекції Державному архітектурно-будівельного контролю в Одеській області.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем всебічно та повно розглянуто звернення позивача, зокрема, вказано, що реконструкція квартири АДРЕСА_1 для розміщення офісу не є самовільною, а також доведено до відома ОСОБА_3 про фактичну відсутність повноважень у Управління для проведення відповідної перевірки, а тому враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов'язання Управління у встановленому чинним законодавством порядку здійснити розгляд скарги і письмово повідомити про результати перевірки заяви і суть прийнятого рішення позивача, оскільки відповідачем дотримано всіх вимог встановлених Законом України "Про звернення громадян" щодо безпосереднього розгляду скарги ОСОБА_3.

Також, частиною 3 ст.7 Закону зазначено, що якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Однак, зі скарги ОСОБА_3 вбачається, що питання, розгляд яких порушено у скарзі позивача, більшою мірою відносяться до компетенції відповідача, в тому числі і питання наявності чи відсутності дозвільних документів на здійснення реконструкції квартири АДРЕСА_1, а тому ці питання повинні були розглядатись Управлінням, що і було зроблено відповідачем на виконання вимог Закону.

Крім того, з постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05 червня 2013 року випливає, що 03 грудня 2012 року, тобто в день звернення з вказаною заявою до Управління, ОСОБА_3 зверталась до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю, до компетенції якої відноситься здійснення нагляду за проведенням будівельних робіт, з аналогічної скаргою на дії ОСОБА_2, за результатом розгляду якої 29 грудня 2012 року отримала відповідь за №01/11-9544, а тому враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушених прав, свобод та інтересів ОСОБА_3 під час практичної реалізації нею права на звернення до органу місцевого самоврядування, а саме до відповідача.

В той же час, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди на суму 5000 грн. в зв'язку з не доведеністю причинного зв'язку між бездіяльністю відповідача та наслідками, на які позивач посилається, не наданням ОСОБА_3 належних та достатніх доказів, які б пояснювали яким саме чином дії Управління завдали шкоди позивачу, відсутністю підтверджень факту заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також у зв'язку з відсутністю будь-якого обґрунтування розміру моральної шкоди.

Наведені висновки, також, узгоджуються з Постановою Пленуму Верховного суду України за № 4 від 31 березня 1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

А тому, приймаючи до уваги, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають обставинам справи, судом при її розгляді було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів керуючись статтею 202 КАС України, вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19 червня 2013 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька