Ухвала суду № 34146806, 07.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 124/3968/13-а

07.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Горошко Н.П. ,

Кучерука О.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя (суддя Іванов С.С. ) від 18.05.13 у справі № 124/3375/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим (вул.Севастопольська, 48/1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_2)

про визнання протиправними та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.05.13 у справі № 124/3375/13-а позовну заяву ОСОБА_2 до Державної інспекції сільського господарства в АР Крим, ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування постанови залишено без розгляду.

Не погодившись з даною ухвалою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 07.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою прокурора, особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Крім того, відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення).

Отже, питання залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суддя вирішує при відкритті провадження у справі з застосуванням частин другої та третьої статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №000387 від 04.04.2013, винесену Заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в АР Крим - заступником Головного державного інспектора сільського господарського в АР Крим ОСОБА_4.

Судовою колегією встановлено, що з 12 квітня 2013 року по 17 квітня 2013 року позивач знаходився у відрядженні у м.Києві, тому був позбавлений можливості звернутися до суду у межах строку, встановленому законом.

19.04.2013 позивач звернувся із адміністративним позовом до Київського районного суду м.Сімферополя по місту фактичного знаходження відповідачів.

13.05.2013 позивач отримав ухвалу Київського районного суду м.Сімферополя від 24.04.2013 про повернення позовної заяви позивачу у зв'язку з непідсудністю справи Київському районному суду м.Сімферополя.

13.05.2013 позивач звернувся із адміністративним позовом до Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Суд поновлює або продовжує строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку. Не наводячи навіть приблизного переліку поважних причин, за наявності яких може бути поновлено або продовжено процесуальний строк, закон покладає вирішення цього питання на суд. Тільки на основі глибокого та уважного вивчення всіх обставин конкретної справи можна зробити висновок про поважність (або неповажність) причин, через які процесуальний строк поновлюється або продовжується.

Необхідно також врахувати те, що та чи інша причина залежно від обставин справи в одному випадку може бути визнана поважною, а в іншому - ні; такий перелік не міг би залишатись таким і потребував би постійних змін через те, що стрімкий розвиток суспільних відносин постійно супроводжується новими життєвими ситуаціями, яких не можна не враховувати. Тому для розуміння поважних причин доцільним є формування загальних умов, які слід брати до уваги, визначаючи поважність причин.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що перебування у відрядженні є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо неповноважності пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Згідно пункту 4 частини першої статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.05.13 у справі № 124/3375/13-а - задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Сімферополя від 18.05.13 у справі № 124/3375/13-а - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку згідно частини другої статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська