Постанова № 34141741, 14.10.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

14 жовтня 2013 р. № 820/5797/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Халабурдіна С.В.,

представника відповідача - Нартовой М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Спільного Українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Спільне Українсько-американське підприємство "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - СУАП "Європоль" у формі ТОВ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби від 04 квітня 2013 року № 0000014800.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковим повідомленням - рішенням від 04 квітня 2013 року № 0000014800, прийнятим на підставі висновків акту від 26.03.2013 року № 182/48.0-11/30751167, вважає його незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Стосовно визначення податкових зобов'язань із земельного податку за земельну ділянку по вул. Плеханівській, 135/139 в м. Харкові позивач зазначив, що під час проведення перевірки відповідач не використовував даних державного земельного кадастру. Позивач вважає, що дії відповідача із самостійного проведення нормативної грошової оцінки є протиправними, наведені в акті перевірки розрахунки не є нормативною грошовою оцінкою. Позивач зазначив, що він визначав, декларував, застосовував коефіцієнти індексації та сплачував земельний податок на підставі даних державною земельного кадастру від 29.03.2004 року, в яких визначено проіндексовану базову вартість землі, зональний коефіцієнт, коефіцієнт на функціональне використання ділянки. Отже, позивач вважає, що податкові зобов'язання з земельного податку визначалися ним за правильними ставками (1% від нормативної грошової оцінки), а тому підстави для донарахування йому податкових зобов'язань відсутні. Стосовно визначення податкових зобов'язань із земельного податку за земельну ділянку за адресою: пр. Л.Свободи ріг пр. Перемоги в м. Харкові, позивач посилається на те, що він перераховує ТОВ «ТЕХНООПТ-С» на підставі договору №4/Т від 23.03.2012 року кошти для сплати зобов'язань по договору оренди землі від 30.12.2011 року №631010004000274, а ТОВ «ТЕХНООПТ-С», в свою чергу, сплачує орендну плату. Вказаний договір оренди не розривався, рішення суду про його розірвання відсутнє. Отже, позивач вважає, що за одну і ту саму земельну ділянку не можуть бути нараховані податок на землю та орендна плата за землю, підставою для нарахування якої є відповідний договір оренди землі. Таким чином, позивач вважає, що нарахування відповідачем грошового зобов'язання із земельного податку та відповідних штрафних санкцій за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вважає їх необґрунтованими та просив суд відмовити в їх задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову посилався на те, що під час перевірки позивача встановлено порушення позивачем п. 274.1 ст. 274, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку на загальну суму 62750,36 грн. Щодо донарахування земельного податку за адресою м. Харків, вул. Плеханівська 135/139, загальною площею 2786,00 кв.м., податковий орган вважає, що позивач неправомірно нараховує земельний податок на підставі довідки - дані державного земельного кадастру від 29.03.2004 року, оскільки згідно з рішенням 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007» № 335/07 від 25.12.2007, 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 42/08 від 27.02.2008 «Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 р.» була затверджена базова вартість 1 кв. м. земель м. Харкова у сумі 253 грн. 30 коп., яку, на думку податкового органу, необхідно використовувати при обчисленні суми податкових зобов'язань по платі за землю. З урахуванням зазначеної базової вартості земель, податковим органом під час перевірки було обчислено суму податкових зобов'язань по платі за землю, що, на думку відповідачем, є правомірним. Щодо донарахування земельного податку за адресою м. Харків, пр. Людвига Свободи ріг пр. Перемоги загальною площею 3967,00 кв.м., податковий орган вважає, що згідно вимог Податкового кодексу України СУАП «Європоль» у формі ТОВ є платником земельного податку за земельну ділянку за адресою м. Харків пр. Л.Свободи ріг пр. Перемоги з моменту державної реєстрації на право власності на нерухоме майно, оскільки останній є власником будівлі за вказаною адресою відповідно до договору купівлі продажу від 23.03.2012 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, дійшов наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, фахівцем Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби (правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка СУАП "Європоль" у формі ТОВ з питання дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати земельного податку у періоді з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 26.03.2013 року № 182/48.0-11/30751167 (а.с. 10-16).

Згідно висновків акту перевірки від 26.03.2013 року № 182/48.0-11/30751167 встановлені порушення позивачем п. 274.1 ст. 274, п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку на загальну суму 62750,36 грн., у тому числі, п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку (земельна ділянка загальною площею 2786 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139) за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 на загальну суму - 22763,00 грн.; п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України занижено сплату земельного податку за земельну ділянку за адресою: м. Харків пр. Л.Свободи ріг пр. Перемоги, загальною площею 3967,00 кв.м. за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. на загальну суму 39987,36 грн.

На підставі вищезазначених висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби 04.04.2013 року було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000014800, яким збільшено суму грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у загальному розмірі 94125,54 грн., у тому числі за основним платежем в розмірі 62750,36 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 31375,18 грн. (а.с. 9).

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку (земельна ділянка загальною площею 2786 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139) за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 на загальну суму - 22763,00 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що СУАП "Європоль" у формі ТОВ використовує у своїй діяльності земельну ділянку загальною площею 2786 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, що знаходиться під нежитловою будівлею (магазин), яка належить підприємству на підставі договору купівлі-продажу.

Зі змісту акту перевірки від 26.03.2013 року № 182/48.0-11/30751167 вбачається, що до вказаних висновків податковий орган дійшов, оскільки вважає, що позивач неправомірно нараховував земельний податок на підставі довідки - дані державного земельного кадастру від 29.03.2004 року, оскільки згідно з рішенням 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007» № 335/07 від 25.12.2007, 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання № 42/08 від 27.02.2008 «Про затвердження «Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 р.» була затверджена базова вартість 1 кв. м. земель м. Харкова у сумі 253 грн. 30 коп., яку, необхідно використовувати при обчисленні суми податкових зобов'язань по платі за землю.

Отже, фактичною підставою для визначення податкового зобов'язання слугував висновок відповідача про те, що позивач користувався неактуальною нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, а тому податковий орган самостійно здійснив визначення в акті перевірки нормативної грошової оцінки земельної ділянки та донарахував податкові зобов'язання позивачеві по платі за землю у розмірі 22763,00 грн.

З цього приводу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 270.1. ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

На підставі п.п. 271.1.1. ст. 274 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до п.п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Отже, виходячи з аналізу положень статей 270, 274, 286 Податкового кодексу України незалежно від того чи здійснюється нарахування земельного податку платником податку, або ж контролюючим органом, підставою для цього є дані державного земельного кадастру.

На підставі ч. 2 ст. 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Тобто, базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що міститься в державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Як вбачається з п. 12 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою КМУ від 17 жовтня 2012 р. N 1051 відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом.

В матеріалах справи містяться дані Державного земельного кадастру (а.с. 22), за якими нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 3298682 грн.

Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач визначав, декларував, застосовував коефіцієнти індексації та сплачував земельний податок на підставі даних державного земельного кадастру, в яких визначено проіндексовану базову вартість землі, зональний коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки, податкові зобов'язання з земельного податку визначалися за правильною ставкою (1% від нормативної грошової оцінки).

При цьому, відповідачем не доведено використання позивачем безпідставних даних, необхідних для розрахунку податку, оскільки Податковим кодексом України та Законом України "Про оцінку земель" не покладено обов'язку уточнення грошової оцінки земельної ділянки саме на платника податку.

Оскільки чинне законодавство України не покладає обов'язку з уточнення грошової оцінки земельної ділянки на платника податку, позивач правомірно користувався отриманими даними державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Жодних інших відомостей Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Щодо посилання відповідача на рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 №335/07 від 25.12.2007", суд зазначає наступне.

Рішенням Харківської міської ради 19 сесії 5 скликання від 27.02.2008 р. № 42/08 затверджено Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007, якою визначено процедуру впровадження цієї нормативної грошової оцінки.

Так, у п. 1.1. Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007р. визначено, що положення регламентує надання підприємствам, установам та організаціям міста, фізичним особам інформації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для обчислення земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності та здійснення цивільно-правових угод із земельними ділянками.

Зі змісту пунктів 2.4., 2.5. вбачається, що суб'єкти оціночної діяльності - фізичні та юридичні особи, які визначені Законом України "Про оцінку земель", виконують роботи у сфері оцінки земель; підприємство-оцінювач виконує роботи з підготовки вихідних даних для нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки, з нормативної грошової оцінки земельної ділянки та наданню суб'єкту землекористування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, укладає договір з Комунальним підприємством "Міський інформаційний центр" на використання бази даних та програмного забезпечення для виконання нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі частини 1, 3 ст. 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Отже, впровадження нової нормативної грошової оцінки здійснюється у встановленому порядку, оцінка проводиться особами, що мають спеціальні знання і професійну підготовку та отримали документи, передбачені Законом України "Про оцінку землі" та є суб'єктами оціночної діяльності.

Доказів отримання належно складеної іншої грошової оцінки земельної ділянки за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139, внесення відомостей про оцінку до державного земельного кадастру, а також отримання витягу з нього відповідач до суду не надав.

Надана на ухвалу суду від 03.09.2013 року інформація Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області від 24.09.2013 року №3242/08 також не містить вищевказаних даних.

Натомість, базу оподаткування, якою згідно зі ст. ст. 271, 286 Податкового кодексу України є нормативна грошова оцінка земельних ділянок за даними державного земельного кадастру, відповідач визначив самостійно.

Крім того, податковий орган, здійснюючи донарахування земельного податку, змінив і показники зонального коефіцієнта КМ2, і інтегрального коефіцієнта КМ3 у порівнянні з тими, що містяться в державному земельному кадастрі.

Так, згідно даних державного земельного кадастру, на земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139 зональний коефіцієнт КМ2 складає 3,34, у той час як податковий орган в акті перевірки вказав 3,32, за даними державного земельного кадастру інтегральний локальний коефіцієнт складає 0,939119, а в акті перевірки вказано 1,20265.

Проте, положеннями Податкового кодексу України не передбачено проведення або зміна податковим органом грошової оцінки земельної ділянки, а також встановлення або зміна коефіцієнта функціонального призначення земельної ділянки.

З огляду на норми Закону України "Про оцінку земель", визначення та застосування коефіцієнтів проводиться суб'єктом оціночної діяльності під час проведення нормативної грошової оцінки землі, що в даному випадку не дотримано.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Отже, рішення 17 сесії Харківської міської ради 5 скликання "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007р. №335/07 від 25.12.2007" є підставою для проведення нормативної грошової оцінки земель, яка має проводитися суб'єктом оціночної діяльності відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, суд вважає, що нарахування відповідачем податкових зобов'язань з земельного податку у розмірі 22763,00 грн. без проведення нормативної грошової оцінки землі, не на підставі даних державного земельного кадастру, є безпідставним та необґрунтованим.

Отже, суд не погоджується з висновками податкового органу про порушення позивачем п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України, що призвело до заниження земельного податку (земельна ділянка загальною площею 2786 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 135/139) за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 на загальну суму - 22763,00 грн.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату земельного податку за земельну ділянку за адресою: м. Харків пр. Л.Свободи ріг пр. Перемоги, загальною площею 3967,00 кв.м. за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. на загальну суму 39987,36 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки від 26.03.2013 року № 182/48.0-11/30751167, податковий орган посилається на те, що незалежно від наявності чинного договору оренди землі, позивач зобов'язаний також сплачувати земельний податок, оскільки такий обов'язок встановлено пунктом 287.6 статті 287 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 23.03.2012 (а.с. 36-37), укладеного з Публічним акціонерним товариством "Банк Золоті Ворота", придбав у власність об'єкт незавершеного будівництва - торгівельний центр літ. "А-3" з відсотком готовності 90% за адресою: пр. Л. Свободи ріг пр. Перемоги, отже є його власником, що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав від 28.03.2012 року №33633819 (а.с. 40).

З пункту 2 вказаного договору купівлі-продажу вбачається, що об'єкт незавершеного будівництва належав на праві власності ТОВ "Техноопт-С" та був проданий ПАТ "Банк Золоті ворота" (іпотеко держателем) як предмет іпотеки.

Придбаний позивачем об'єкт незавершеного будівництва знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер: 6310136300:14:009:0076, загальною площею 0,3967 га, що передана в оренду відповідно до договору оренди землі від 27.12.2011 року, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "Техноопт-С", зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у м. Харкові в Державному реєстрі земель від 30.12.2011 року за № 631010004000274 (а.с. 41-44).

Рішенням Харківської міської ради від 19 грудня 2012 року № 951/12 (а.с. 59) СУАП "Європоль" у формі ТОВ надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3967 га по просп. Л. Свободи, ріг просп. Перемоги в межах договору оренди землі від 30.12.2011 року № 631010004000274.

Згідно п. 3.3 додатку № 1 до зазначеного рішення (а.с. 60) встановлено, що договір оренди землі від 30.12.2011 № 631010004000274 втрачає чинність з моменту державної реєстрації договору оренди землі зі СУАП "Європоль" у формі ТОВ.

Доказів укладення договору оренди землі між СУАП "Європоль" у формі ТОВ та Харківською міською радою до суду не надано.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права, і таке право оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (із змінами та доповненнями) встановлено, що державна реєстрація прав на земельну ділянку є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на неї.

Згідно із статтею 5 Закону "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (статті 13, 18 Закону "Про оренду землі", в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин).

Невід'ємною частиною договору оренди землі, як визначено статтею 15 Закону "Про оренду землі", є акт приймання-передачі об'єкта оренди.

Відповідно до статті 31 Закону "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

При цьому, статтею 34 Закону "Про оренди землі" встановлені наслідки припинення або розірвання договору оренди землі. Так, у разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Отже, у випадку, якщо орендарі земель державної і комунальної власності відчужили право власності на житлові будинки, будівлі або споруди, розміщені на орендованих земельних ділянках та не повернули орендодавцю у встановленому порядку зазначені земельні ділянки, такі орендарі є платниками орендної плати за землю до бюджету на підставі укладених договорів оренди землі до моменту втрати чинності таких договорів.

Відповідачем не заперечується, що ТОВ "Техноопт-С" на підставі чинного договору оренди землі від 30.12.2011 року № 631010004000274 сплачує в повному обсязі орендну плату за земельну ділянку загальною площею 0,3967 га (кадастровий номер 6310136300:14:009:0076) по пр. Людвіга Свободи, ріг пр. Перемоги.

У свою чергу, позивач перераховує ТОВ "Техноопт-С" на підставі договору №4/Т від 23.03.2012 року (а.с. 47) кошти для сплати зобов'язань по договору оренди землі від 30.12.2011 року № 631010004000274, що підтверджується відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) та платіжними дорученнями (а.с. 48-57).

Крім того, згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, сплата орендної плати, а не земельного податку, не спричиняє втрат для бюджету, оскільки її розмір є вищим за розмір земельного податку.

Також суд погоджується з твердженням позивача про те, що за одну і ту саму земельну ділянку не можуть бути нараховані податок на землю та орендна плата за землю.

Стаття 19 Конституції України гарантує, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Законодавством не передбачено сплати і земельного податку, і орендної плати за одну земельну ділянку комунальної власності.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про те, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) земельний податок сплачується з дати реєстрації права власності на нерухоме майно, незалежно від наявності чинного договору оренди землі.

В розділі ХІІІ Податкового кодексу України передбачено види плати за землю, серед яких земельний податок та орендна плата.

У відповідності до п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, у випадку наявності договору оренди землі плата за землю сплачується саме у вигляді орендної плати.

Пунктом 287.6. ст. 287 Податкового кодексу України, на який посилається відповідач, передбачено сплату земельного податку у загальному випадку, у той час як за наявності чинного договору оренду землі застосовується п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України та сплачується орендна плата.

На підставі викладеного, враховуючи, що на час виникнення спірних правовідносин є чинним договір оренди земельної ділянки, укладений між ТОВ "Техноопт-С" та Харківською міською радою, договір оренди між позивачем та Харківською міською радою не укладений та не зареєстрований в установленому порядку, а також те, що ТОВ "Техноопт-С" здійснює сплату орендної плати згідно чинного договору оренди земельної ділянки, суд вважає висновок податкового органу про порушення позивачем п. 287.6 ст. 287 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено сплату земельного податку за земельну ділянку за адресою: м. Харків пр. Л.Свободи ріг пр. Перемоги, загальною площею 3967,00 кв.м. за період з 01.07.2012р. по 31.12.2012р. на загальну суму 39987,36 грн., безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки від 26.03.2013 року № 182/48.0-11/30751167, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 04 квітня 2013 року №0000014800, у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, факти порушень вимог законодавства позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами судової справи, що дає суду підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного Українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів та зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові Державної податкової служби від 04 квітня 2013 року № 0000014800.

Стягнути з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користь Спільного Українсько-американського підприємства "Європоль" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18; фактичне місце знаходження: м. Харків, проїзд Рогатинський, 3, код ЄДРПОУ 30751167) сплачений судовий збір у розмірі 941,26 грн. (дев'ятсот сорок одна грн. 26 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 16.10.2013 року.

Суддя Піскун В.О.