Постанова № 34141714, 04.10.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2013 р. Справа №818/4137/13a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпової О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Литвиненко М.В.,

представника позивача - Петрищева О.О.,

представника відповідача - Сіренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/4137/13a

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

до Головного управління Міндоходів у Сумській області

за участю Прокуратури Сумської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» - далі по тексту, позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Сумській області (правонаступник Державної податкової адміністрації в Сумській області), в якому, із врахуванням поданих уточнень (т.2, а.с.53-56), просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 161 810грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПА у Сумській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ВАТ «Сумихімпром» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Енергохолдинг» за період з 01.01.2003 року до 01.01.2007 року. За результатами перевірки було складено акт від 05.07.2007 № 73/23-606/05766356, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 161 810грн., в тому числі: 774 540грн. - за основним платежем та 387 270грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки від 05.07.2007 № 73/23-606/05766356, а прийняті на його підставі податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16- протиправним та таким, що підлягає скасуванню. При цьому, позивачем зазначено, що господарські операції з постачання природного газу за договором №01-07-04 від 25.04.2004 року, укладеного з ТОВ «Енергохолдинг», мали реальний характер та їх здійснення підтверджується відповідними первинними документами. На думку позивача, при формуванні ним податкового кредиту за період, що перевірявся, по взаємовідносинам із вказаним контрагентом відсутні порушення вимог податкового законодавства України. Крім того, позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на те, що висновки відповідача про порушення ВАТ «Сумихімпром» норм Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) ґрунтувалися виключно на постанові Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року, якою були визнані недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», статут у зв'язку із внесенням до нього завідомо неправдивих відомостей про склад його учасників з дати його державної реєстрації, тобто, з 25.09.2013 року, а також визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації товариства через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які неможливо усунути, тієї ж дати його державної реєстрації, реєстрацію даного товариства платником ПДВ, свідоцтво №02385599 з дати його реєстрації, тобто з 29.09.2003 року; реєстрацію товариства як платника податків з дати його реєстрації в податковому органі з 26.09.2003 року. Проте, рішення суду першої інстанції було скасовано Львівським апеляційним адміністративним судом від 28.07.2008 року з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Зокрема, установчі документи, запис про проведення державної реєстрації ТОВ «Енергохолдинг» та його реєстрація як платника ПДВ були визнані недійсними з дати набрання постановою суду законної сили. Тому на момент проведення господарських операцій ТОВ «Енергохолдинг» мало належну правоздатність та було платником ПДВ.

В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові (т.1, а.с.2-4, т.2. а.с.53-56), підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов (т.2, а.с.57-60), наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16 є законним та винесеним у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент його прийняття. Зазначила, що під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки ВАТ «Сумихімпром» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Енергохолдинг» за період з 01.01.2003 року до 01.01.2007 року, не було підтверджено первинними документами фактів реального здійснення господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання, у зв'язку з чим позивачем було порушено п.п. п.п. 7.2.3, 7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 р.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 774 540грн., в тому числі: за липень 2004 року - на 208 833грн.33коп., за вересень 2004 року - на 388 796грн.67коп., за листопад 2004 року - на 176 910грн.00коп. Крім того, постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 року засновника та директора ТОВ «Енергохолдинг» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України, оскільки він своїми умисними діями, за попередньою змовою групою осіб, створив юридичну особу (суб'єкта підприємницької діяльності) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду. Таким чином, податкові накладні та інші первині документи були підписані не директором ТОВ «Енергоходлинг», а іншою особою, внаслідок чого такі документи є недійсними та не свідчать про реальне постачання природного газу у 2004 році. Тому, враховуючи висновки висновків акту перевірки від 05.07.2007 № 73/23-606/05766356 та наявність постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України, на підставі ст.1 п.п. «б», «е», «ж» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, відповідач вважає, що ним правомірно було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 161 810грн.

Представник Прокуратури Сумської області, належним чином повідомлене ний про день, час та місце розгляду справи (т.2, а.с.145), в судове засідання не з'явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, про причини неявки до суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З 25.06.2007 року до 03.07.2007 року на підставі направлення від 25.06.2007 року №19, виданого ДПА у Сумській області, наказу від 21.06.2007 року №404 ДПА у Сумській області та постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Волинській області Бляшка В.Й. від 30.03.2007 року посадовими особами відповідача проведена виїзна позапланова перевірка фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Енергохолдинг» за період з 01.01.2003 по 01.01.2007, за результатами якої складено акт від 05.07.2007 № 73/23-606/05766356 (т.1, а.с.62-82).

Перевіркою встановлено, що позивачем було укладено договір №01-07-04 від 24.05.2004 на постачання природного газу з ТОВ «Енергохолдинг». Додатковими угодами до договору №№1-4 від 29.06.2004, 26.07.2004, 25.08.2004, 23.09.2004 були визначені конкретні об'єми та строки постачання природного газу (т.1, а.с.78-79).

На виконання договору ТОВ «Енергохолдинг» видані позивачу податкові накладні №171 від 30.06.2004 року на суму 378000 грн., у т.ч. ПДВ 63000 грн., №215 від 29.07.2004 року на суму 875000 грн., у т.ч. ПДВ 145833,33 грн., №232 від 31.08.2004 року на суму 942100 грн., у т.ч. ПДВ 157016,67 грн., № 324 від 31.10.2004 року на суму 1061460 грн., у т.ч. ПДВ 176910 грн., суми податку на додану вартість за якими включені позивачем до складу податкового кредиту у липні, вересні та листопаді 2004 року (т.1, а.с.79).

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року визнані недійсними установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», статут з дати державної реєстрації (25.09.2003), свідоцтво платника ПДВ з дати реєстрації (29.09.2003), у зв'язку з чим податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем пп.7.2.3, 7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 774540 грн.(т.1, а.с.22-23, 80

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 №0000832320/0/16, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1161810 грн., у т.ч. основний платіж - 774540 грн., штрафні (фінансові) санкції 387270 грн. (т.1, а.с.7).

Проте, суд не погоджується з висновками податкового органу, що за встановлених в акті перевірки обставин видані позивачеві податкові накладні від імені ТОВ «Енергохолдинг» підписані неналежною особою, а тому є недійсними та не породжують для позивача жодних правових наслідків, оскільки сам лише факт визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів контрагента позивача, скасування його державної реєстрації, свідоцтва платника податку на додану вартість не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виданих постачальником товарів (послуг) податкових накладних, за підтвердження факту здійснення господарських операцій.

Так, згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

П. п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а тому для підтвердження даних податкового обліку повинні братись ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Податковий кредит, для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджений первинними документами, що відображають зміст господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тому для з'ясування правомірності формування податкового кредиту суд досліджує первинні документи бухгалтерського обліку, що можуть свідчити про фактичне здійснення господарських операцій.

Зокрема, судом встановлено, що між ВАТ «Сумихімпром» (покупцем) та ТОВ «Енергохолдниг» (постачальником) був укладений договір №01-07-04 постачання природного газу від 24.05.2004 року (т.2, а.с.114-117), відповідно до якого постачальник зобов'язався поставляти, а покупець приймати та оплачувати природний газ згідно поданих заявок.

Оскільки всі первинні документи бухгалтерського обліку ПАТ «Сумихімпром» по взаємовідносинам з ТОВ «Енергохолдинг» згідно договору №01-07-04 про постачання природного газу від 24.05.2004 року, зазначені в акті перевірки від 05.07.2007 № 73/23-606/05766356, на підставі якого відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, були вилучені відповідно до протоколу виїмки та огляду від 09.08.2007 року (т.2, а.с.88), то 30.07.2013 року судом була винесена ухвала про витребування доказів (т.2, а.с.65), у відповідь на яку надані: платіжні доручення на оплату поставленого природного газу (т.2, а.с.89-108), податкові накладні від №215 від 29.07.2004 року, №171 від 30.06.2004 року, №232 від 31.08.2004 року, № 324 від 31.10.2004 року та №279 від 28.09.2004 року (т.2, а.с.109-113), копію договору №01-07-04 від 24.05.2004 року з додатковими угодами №1, №2, №3 та №4 до нього (т.2, а.с.114-120), акти прийому-передачі природного газу (т.2, а.с.121-127), заявки на постачання природного газу (т.2, а.с.128-133).

Таким чином, факти отримання ВАТ «Сумихімпром» від підприємства-контрагента ТОВ «Енергохолдинг» природного газу за зазначеним договором та сплати відповідних грошових коштів, у тому числі і ПДВ, підтверджуються належними чином оформленими та підписаними сторонами переліченими вище документами. Жодних зауважень щодо форми та змісту зазначених первинних документів позивача представниками податкового органу під час проведення перевірки зазначено не було.

Крім того, суд звертає увагу, що Львівським апеляційним адміністративним судом від 28.07.2008 року постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 року у справі 2-а-22/2007р. було скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково (т.1, а.с.231-232).

Зокрема, установчі документи ТОВ «Енергохолдинг», запис про проведення державної реєстрації товариства, реєстрація даного товариства платником ПДВ, свідоцтво №02385599 та реєстрація товариства як платника податків були визнані недійсними не з дати державної реєстрації, як це зазначено в рішенні суду першої інстанції (т.1, а.с.22-23), а з дати набрання постановою суду законної сили (т.1, а.с.232, зворотній бік).

Тому доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими та такими, що не можуть бути покладені в основу судового рішення.

З приводу посилань представника відповідача на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України (т.1, а.с.89), суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як було зазначено представником відповідача у судовому засіданні, висновок про наявність порушення податкового законодавства позивачем у вигляді заниження податку на додану вартість на суму 774 540грн. по взаємовідносинам з підприємством-контрагентом ТОВ «Енергохолдинг» було зроблено податковим органом з огляду на наявність постанови Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 року, якою колишнього керівника ТОВ «Енергохолдинг» ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України (фіктивне підприємництво), та звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення цього злочину на підставі ст.1 п.п. «б», «е», «ж» Закону України «Про амністію» від 19.04.2007 року, тобто, з нереабілітуючих підстав.

Даною постановою встановлено, що ОСОБА_3, за попередньою змовою групою осіб, в серпні 2003 року домовився про створення фіктивного підприємства, а саме ТОВ «Енергохолдинг», як суб'єкта підприємницької діяльності (юридичну особу) та здійснив його державну реєстрацію, засновниками якого став він та ОСОБА_5, внаслідок чого в період 2003-2006 років створив умови для здійснення невстановленим досудовим слідствам особам з метою незаконної господарської діяльності від імені товариства, що заподіяло матеріальну шкоду державі шляхом легалізації коштів в розмірі 48 млн.662тис.504грн.70коп., яка більше ніж в тисячу разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян (т.1, а.с.89).

Вказане, на думку перевіряючого органу та представника відповідача, свідчить про те, що договір, укладений між ВАТ «Сумихімпром» та підприємством-контрагентом ТОВ «Енергохолдинг», не має реального характеру та спрямований на здійснення операцій з метою штучного формування податкового кредиту; наданими ВАТ «Сумихімпром» первинними документами не підтверджується фактичність здійснення фінансово-господарських операцій між ВАТ «Сумихімпром» та ТОВ «Енергохолдинг».

Однак, представником відповідача не було наведено та судом не встановлено жодних фактичних обставин, що свідчили б про факт невиконання ТОВ «Енергохолдинг» своїх зобов'язань за вищезазначеним договором, факту відсутності постачання природного газу на ВАТ «Сумихімпром», факту не перерахування позивачем коштів на адресу підприємства-контрагента за поставлений товар.

Посилання представника відповідача на постанову Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 року про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, передбачений ст.28 ч.2, ст.205 ч.2 КК України (т.1, а.с.89), не може бути прийнято судом в якості належного доказу порушень податкового законодавства ВАТ «Сумихімпром» з огляду на те, що нею встановлено лише факт відсутності особистої участі колишнього керівника ТОВ «Енергохолдинг». у здійсненні господарської діяльності підприємства у період з 2003 до 2006 року та вона не містить будь-яких даних щодо фіктивності укладеного в цей період між ВАТ «Сумихімпром» та ТОВ «Енергохолдинг» договору №01-07-04 від 25.04.2004 року про постачання природного газу.

Така думка суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 09.04.2013 року по справі № К/9991/36282/11.

В матеріалах справи також міститься копія постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 30.10.2007 року у справі №4-642/2007 рік (т.1, а.с.233-235), якою постанову старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА в Сумській області Бурікова О.О. від 30.07.2007 року про порушення кримінальної справи за ст.212 ч.3 і ст.358 ч.3 КК України відносно службових осіб ВАТ «Сумихімпром» було скасовано і в порушені кримінальної справи ст.212 ч.3 і ст.358 КК України відносно службових осіб ВАТ «Сумихімпром» відмовлено.

Тобто, під час розгляду даної справи доказів наявності будь-яких обвинувальних вироків суду, що набрали законної сили, відносно службових осіб ВАТ «Сумихімпром» відповідачем надано не було.

Крім того, приписами ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що обов'язковими для висновків адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є тільки вирок суду у кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Разом з тим, як було встановлено під час судового розгляду справи жодних кримінальних проваджень стосовно службових осіб позивача слідчими органами порушено не було.

Порушення податкового законодавства з боку посадових осіб контрагента позивача - ТОВ «Енергохолдинг» при здійсненні господарської діяльності, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність фактичного здійснення ТОВ «Енергохолдинг» господарських операцій з ВАТ «Сумихімпром» за договором постачання природного газу, а також для висновку про відсутність у позивача, як покупця товару, права на податковий кредит з ПДВ, та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права відображення податкового кредиту у податковому обліку, оскільки юридична відповідальність носить індивідуальний характер.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів, які зазвичай супроводжують виконання операцій такого роду, не дають підстав для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували їх виконання, а тому суд вважає, що Головним управлінням Міндоходів у Сумській області не доведено фактів нездійснення спірних операцій, а відтак і не доведено відсутності у позивача підстав для формування спірної суми податкового кредиту. Надана позивачем сукупність первинних документів щодо здійснення спірних операцій, на думку суду, є достатньою кількістю належних доказів на підтвердження фактичності поставок природного газу.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

З огляду на викладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16, у зв'язку з чим позовні вимоги ПАТ «Сумихімпром» підлягають задоволенню у повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного рішення суб'єкта владних повноважень.

Згідно ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені платіжним дорученням №9501 від 31.07.2007 року (т.1, а.с.6), у розмірі 85 грн.00коп.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16 -задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.07.2007 року №0000832320/0/16 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 161 810грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь позивача - Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 85грн.00коп.(вісімдесят п'ять грн.00коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.О. Осіпова

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Осіпова

Повний текст постанови складено та підписано 09.10.2013 року.