Постанова № 34141557, 17.06.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року Справа № 814/2329/13-а

м. Миколаїв.

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середи О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, м. Миколаїв

до відповідача: Акціонерного товариства відкритого типу «Аура», м. Миколаїв

про: стягнення заборгованості в сумі 58047,26 грн.

в с т а н о в и в:

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - позивач) звернулася до адміністративного суду з позовною заявою до Акціонерного товариства відкритого типу «Фірма «Аура» (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу з плати за землю в сумі 58 047,26 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що податковий борг виник на підставі податкових декларацій з плати за землю від 16.02.2012 року № 1112, від 19.03.2013 року 1300004359 за період з листопада 2012 року по березень2013 року.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти адміністративного позову.

У письмових запереченнях проти адміністративного позову відповідач послався на те, що 15.05.2006 року господарський суд Миколаївської області порушив справу про банкрутство Товариства і провадження у справі ще триває; ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006 року активи Товариства було звільнено з-під податкової застави; Податковий кодекс України, нормами якого ДПІ обґрунтувала позовні вимоги, не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; ДПІ не врахувала того, що, згідно з уточненою податковою декларацією з плати за землю, сума грошових зобов'язань Товариства за податкові періоди листопад - грудень 2012 року складає 21 495,71 грн.

12.06.2013 року відповідач надав докази на підтвердження того, що заборгованість Акціонерного товариства відкритого типу «Аура» із земельного податку за період з листопада 2012 року по березень 2013 року складає 16 377,98 грн.

Представники сторін надали суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, суд встановив таке.

По відношенню до АТВТ «фірма «Аура» порушено провадження у справі про банкрутство відповідно до Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2006 року по справі № 5/192/09 і провадження у справі триває до наступного моменту. 07.07.2011 року було затверджено реєстр вимог кредиторів.

Відповідно до п.п. 8.7.1 ст. 8 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (надалі - Закон № 2181) всі активи відповідача були звільнені із-під податкової застави Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2006 року по справі № 5192/06.

Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України в якому передбачено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, положення Податкового кодексу в тому числі і пп. пп. 14.1.175. п. 1.4.1. от. .14, пп. 20.1.18, пп. 20.1.28 ст. 20, пп. 102.1., пп. 102.4 ст. 102 Податкового кодексу України на які посилається позивач, не регулюють питання стягнення податкового боргу або погашення податкових зобов'язань АТВТ «Фірма «Аура», так як на підприємство поширюється судова процедура санації, визначена ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка введена ухвалою від 15.05.2006 р. по справі № 5/192/06.

З урахуванням наведеного неможливо визначити, що вказані позивачем суми (58 047, 26 грн.) - є сумою податкового боргу, бо норми Податкового кодексу України не регулюють питання погашення податкових зобов'язань (отже і порядку визначення податкового боргу) по відношенню до відповідача (відповідно і порядку його узгодження і строків сплати та порядку стягнення).

П. 285.1. ст. 285 ПК України встановлює, що базовим податковим періодом для плати за землю є календарний рік.

Згідно до п. 286.2. ст. 286 ПК України платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

16.02.2012 року відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, в якій визначив річну суму земельного податку - 154 785,87 грн. (по 12 898,21 грн. щомісяця).

Згідно з даними уточнюючої податкової декларації від 06.06.2012 року з плати за землю за 2012 рік, річна сума земельного податку складає 128 974,01 грн. (по 10 747,83 грн. за січень-листопад і 10 747,88 грн. за грудень).

Отже, самостійно визначене грошове зобов'язання відповідача за листопад - грудень 2012 року складає 21 495,71 грн.

20.02.2013 року відповідач подав до ДПІ податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, в якій визначив річну суму земельного податку - 128 974,01 грн. (по 10 747,83 грн. за січень-листопад і 10 747,88 грн. за грудень).

Згідно до п. 49.9. ст. 49 ПК України за умови дотримання платником податків ст. 48, 49 ПК України податкова декларація, надана платником вважається прийнятою у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає платнику податків у встановлений цією статтею строки

Відповідно до п. 271.1.1. ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Ставки податку встановлені ст.. 274 ПК України із особливостями встановленими ст. 276 ПК України.

Згідно до п. 37.2. ст. 37 Податкового кодексу України податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс пов'язує сплату податку.

П. 57.1. ПК України визначає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним декларації.

З урахуванням поданих податкових розрахунків земельного податку за період із 2006 року по 2310 року та податкових декларацій за 2011-2012 роки, розрахунку земельного податку за 2013 рік розмір податкових зобов'язань із плати за землю (орендної плати) із квітня 2006 року по квітень 2013 року (з урахуванням зобов'язань за березень 2013 р.) складає 664 685, 99 грн.

З 15.05.2006 року (після порушення провадження у справі про банкрутство) до 11.06.2013 року, за аналітичним обліком АТВТ «Фірма «Аура» по рахунку № 6415 відповідачем сплачено суму плати за землю в розмірі 648 308,01 грн.

Таким чином, враховуючи дію мораторію введеного із 15.05.2006 р. заборгованість за період із листопада 2012 року по березень 2013 року існує в розмірі 16 377,98 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 122, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства відкритого типу «Аура» (вул.. млинова, 21, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 00307402) податковий борг в сумі 16 377,98 грн. (шістнадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 98 коп.) на користь Державного бюджету Заводського району м. Миколаєва, р/р № 34128999700003, банк ГУ ДКСУ Миколаївської області, МФО 826013, ОКПО 37992781.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя О. Ф. Середа