Постанова № 34141498, 12.08.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2013 року Справа № 814/3087/13-а

м. Миколаїв.

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Середа О.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ

до відповідача: Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області, м. Миколаїв

третя особа ОСОБА_1, м. Миколаїв

про: визнання неправомірними дії, зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (надалі - відповідач) про:

- визнання неправомірними дій щодо складання акту повторної переоцінки нерухомого майна - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності гр. ОСОБА_1 (надалі - третя особа), на 50 % та передачу предмету іпотеки до Миколаївської філії ТОВ «Укрспецторг групп» для організації та проведення третіх торгів;

- зобов'язання скасувати акт про проведення повторної переоцінки майна боржника.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції перебуває виконавче провадження № 32903449 щодо виконання виконавчого напису № 1320 від 16.11.2011 року про звернення стягнення на домоволодіння, розташоване в Миколаївській області, АДРЕСА_1, до складу якого входять: житловий будинок кам., розмір житлової (нежитлової площі) 11,6 кв.м., загальна площа 24,9 кв.м, сарай, цегла, гараж кам., огорожа, та на земельну ділянку площею 520,00 кв.м, розташовану по АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1. Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» провела перші прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, які не відбулися у зв'язку з відсутністю покупців. Державним виконавцем було проведено уцінку предмету іпотеки на 25 %, другі прилюдні торги також не відбулись. Державним виконавцем після других торгів, які не відбулися проведено повторну уцінку предмету іпотеки на 50% та передано акт уцінки до торгівельної організації для організації та проведення третіх торгів після повторної уцінки предмету іпотеки за новою встановленою ціною. Позивач вважає, що державний виконавець не мав права проводити повторну уцінку та проводити дії щодо третіх торгів нерухомого майна (предмету іпотеки), а отже своїми діями порушив права та законні інтереси позивача.

Представник відповідача надав суду письмові пояснення, згідно яких зазначив, що проведення повторної уцінки нерухомого майна вважає законним та не суперечливим діючому законодавству, державний виконавець діяв в межах наданих йому повноважень.

Представники позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, копія ухвали суду від 10.07.2013 року та судові повістки від 15.07.2013 року, від 29.07.2013 року направлені за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, але без вручення адресату повернулись.

Представник третьої особи відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

На виконанні в відділі примусового виконання рішення перебуває виконавчий напис №1320 вчинений 16.11.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про звернення стягнення на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 та земельну ділянку кадастровий номер 4810136900:06:016:0002, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, за рахунок коштів отриманих від реалізації майна задовольнити вимоги ПАТ «Дельта Банк» в сумі 1 669 495,11 грн.

08.11.2012 року постановою державного виконавця залучено для участі у виконавчому провадженні експерта з метою проведення оцінки предмету іпотеки, згідно висновку про оцінку вартості нерухомого майна проведеного експертом Журавлевим Г.Б. - вартість предмету іпотеки становить 816 100,00 грн. без ПДВ..

Державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Миколаївській області, у відповідності до п.4.5. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5, до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області направлено для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу документи щодо реалізації арештованого майна боржника.

В подальшому вищезазначене нерухоме майно передано на реалізацію і 08.04.2013 року з торгівельною організацією Миколаївська філія ТОВ «Укрспецторг Групп» укладено Договір №15-0261/13 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (іпотека).

Перші прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, які було призначено на 26.04.2013 року не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. Згідно Акту уцінки майна боржника від 30.04.2013 року початкову ціну продажу було зменшено на 25%.

Другі прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, які було призначено на 03.06.2013 року, також не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців. Згідно з Актом другої уцінки, складеним державним виконавцем, початкову ціну продажу зменшено на 50%.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальним законом.

Ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими атами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього закону підлягають виконанню.

Згідно зі ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до положень статі 62 Закону України «Про виконавче провадження» не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більше як на 30%. У разі не реалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уціняється в такому самому порядку, але не більш як на 50% початкової вартості майна.

Звертаючись з адміністративним позовом на дії органу державної виконавчої служби позивач посилається на те, що в ході здійснення реалізації іпотечного нерухомого майна державний виконавець зобов'язаний керуватися ст. 49 Закону України «Про іпотеку» в редакції, що діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» №3795-VI від 22.09.2011 року.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» внесено зміни до частини 2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку» і після набрання чинності вищевказаних змін частину 2 ст. 49 даного Закону доповнено реченням наступного змісту: «якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50% початкової вартості майна». Згідно пункту 2 Прикінцевих положень Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», дія цього Закону не поширюється на кредитні договори укладені до набрання ним чинності.

Разом з цим у відповідності ст.ст. 546, 572, 572 ЦК України, іпотека є одним з видів забезпечення виконання зобов'язань.

Закон України «Про іпотеку» регулює відносини, які виникають між іпотекодавцем та іпотекодержателем у зв'язку з переданням нерухомого майна в іпотеку: положення щодо виникнення та припинення іпотеки, її державної реєстрації, пріоритету, істотні умови іпотечного договору, перехід за ним прав, задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки, тощо. Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановлено цим Законом. Основне зобов'язання - зобов'язання боржника за договорами позики, кредиту, кіпівлі-продажу, лізингу, а також зобов'язання, яке виникає і інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою. Відтак, іпотекою можу бути забезпечене виконання будь-якого зобов'язання, а не лише того, що витікає із кредитного договору. Ст. 49 Закону України «Про іпотеку» регулюються права та обов'язки іпотекодержателя у разі визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися.

Жодна з норм Закону України «Про іпотеку» не стосується прав та обов'язків сторін кредитних договорів, що виникли з таких договорів. Процес реалізації предмета іпотеки врегульовано нормами Закону України «Про іпотеку» та Законом України «Про виконавче провадження», Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та Інструкцією з організації примусового виконання рішень.

Відповідно до п.4 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця іншими учасниками виконавчого провадження можуть бути оскаржені - до відповідного адміністративного суду в порядку передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів суду правомірність своїх прийнятих рішень та вчинених дій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» відмовити повністю.

Сплату судового збору покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа