Постанова № 34141329, 14.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2013 р. Справа № 805/14168/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Дмитрієва В.С., при секретарі судового засідання Музиканті В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність по виконанню вимоги про сплату боргу № Ф-170У від 03.05.2013 на суму 2351,19 грн. про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та зобов'язати вчинити направлені на стягнення по зазначеним у скарзі виконавчим документам з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу до бюджету Пенсійного фонду в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у Відділі Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції знаходиться на примусовому виконанні вимога Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області від 03.05.2013 № Ф-170у про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 2351,19 грн. Постановою державного виконавця ВДВС Селидівського міського управління юстиції від 21.06.2013 відкрито виконавче провадження за вказаною вимогою від 03.05.2013 № Ф-170у. Однак, на даний час заборгованість в сумі 2351,19 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 не стягнута.

Позивач вважає, що відповідачем не проведені всі заходи з примусового виконання, що є порушенням вимог ст.ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження». З вказаних підстав просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позов та надала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяв про відкладення судового засідання до суду не надав.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції перебуває вимога № Ф-170у від 03.05.2013, яка винесена Управлінням Пенсійного Фонду України у м. Селидове Донецької області, про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми боргу зі сплати єдиного внеску в розмірі 2351,19 грн.

Постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції від 21.06.2012 відкрито виконавче провадження з виконання зазначеної вимоги та встановлено боржнику строк для добровільного виконання до 28.06.2013 (а.с.7).

Як вбачається з протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 19.09.2013 № 383 стосовно виконання вимоги № Ф-170У від 03.05.2013, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції з метою встановлення майнового стану боржника направлено запити: до органу ДрРП на нерухоме майно - 09.07.2013; до адресного бюро - 03.07.2013 (а.с.6).

Підпунктом 3в пункту 3 протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження передбачено, що згідно відповіді на запит до ДрРПНМ - нерухоме майно у боржника відсутнє, за даними адресного бюро боржник не значиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до підпункту 3д п. 3 протоколу ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження, станом на 01.07.2013 в базі даних відділу пенсійного забезпечення та відділу персоніфікованого обліку, інформаційних систем та мереж Пенсійного фонду боржнику не виявлено даних щодо отримання боржником заробітної плати або пенсії.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV (далі за текстом - Закон № 606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В силу вимог статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна; 8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; 9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа; 10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; 12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку; 15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; 16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; 18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; 19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 20) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Як встановлено ч. 1 ст. 27 Закону № 606-XIV, у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За правилами ст. 30 Закон № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Судом встановлено, що відповідачем не направлялися запити про майновий стан боржника до МРЕО, до податкової служби про наявність розрахункових рахунків у боржника, до Селидівської міської ради про надання інформації щодо наявності у боржника торгівельних кіосків, павільйонів, до відділу Держкомзему щодо наявності у боржника земельних ділянок.

Також судом встановлено, що відповідачем не приймалися заходи щодо виклику боржника до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що Відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції допущено зволікання із вчиненням виконавчих дій щодо стягнення в примусовому порядку суми боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 2351,19 грн. з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Відтак, суд вважає неправомірною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції з примусового виконання вимоги про сплату боргу № Ф-170у від 03.05.2013 на суму 2351,19 грн., виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, а також не вжиття заходів щодо своєчасного і повного виконання спірної вимоги.

Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання вчинити дії, направлені на стягнення по зазначеним у скарзі виконавчим документам з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу до бюджету Пенсійного фонду в повному обсязі, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Законом України «Про виконавче провадження» визначені повноваження державного виконавця, за допомогою яких він здійснює виконавчі дії направлені на своєчасне та повне виконання рішень. Обрання того чи іншого заходу впливу на боржника здійснюється безпосередньо державним виконавцем окремо в кожному виконавчому провадженні з урахуванням обставин по справі, тому суд не може підміняти повноваження органів державної виконавчої служби та визначати, яким чином виконати вимогу.

Таким чином, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області до Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, суд задовольняє частково.

Оскільки спір вирішено частково на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Відділу Державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції щодо виконання вимоги № Ф-170у від 03.05.2013, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області Донецької області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 2351,19 грн. неправомірною.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Дмитрієв В.С.