Рішення № 34141101, 14.10.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4254/13-ц

2/638/2835/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.10.2013 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Гайдук Л.П.

при секретарі Литвиненко М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про визнаня його таким,що втратив право на житлове приміщення.

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що нею було придбано квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору-купівлі- продажу між нею та ОСОБА_3 та вона є власником на теперишній час. З моменту придбання даної квартири нею сплачувалис комунальні послуги та всі необхідні витрати, пов,язані з спірною квартирою. Наприкінці лютого 2013року ій стало відомо, що в квартиру вселено ОСОБА_2 на підставі рішеня суду. Однак, приймаючи відповідні рішення суди не врахували її інтереси, що вона є власником цього приміщення та договір на дану квартиру, який нею було укладено з ОСОБА_3 діє на теперешний час. Відповідач ОСОБА_2 з 1997року в даній квартирі не проживав, з позовами до суду про усунення перешкод у користуванні квартирою не звертався, за весь час придбання позивачкою квартири не з*являвся. Позивач вважає, що на підставі ст.71 ЖК України житлове приміщення за ним не збереглось оскільки протягом 6 місяців, в ній не проживає без поважних причин. На підставі ст.72 ЖК України позивач просить визнати відповідача таким,що втратив право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали та просили його задовольнити.

Відповідач позов не визнав та вказав, що його було позбавлено судовими рішенями право на користування спірною квартирою та останні скасовані й його право на користування поновлено шляхом вселення в спірне житло,однак рішенння по його вселенню ще не виконане.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задволенню, виходячи з наступного.

Наймачем квартири АДРЕСА_1 був ОСОБА_4, який був зареєстрований в спірній квартирі разом з відповідачем по справі ОСОБА_2 в якості члена сім*ї.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.12.2006року було встановлено факт сумісного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_4, та ОСОБА_2 було визнано таким, що втратив право на користування спірним приміщенням, яке у подальшому було скасовано та позов залишено ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова без розгляду .

На підставі заочного рішення,яке у подальшому було скасоване виконкомом Дзержинської райради 19.12.2006року прийняте рішення яким з ОСОБА_5 укладено договір житлового найму квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 здійснила приватизацію спірної квартири та провела її відчудження ОСОБА_6, яка в свою чергу за договором купівлі-продажу провела відчуждення ОСОБА_7, ОСОБА_7 подарувала її ОСОБА_8, а ОСОБА_8 провів віджудження її ОСОБА_3 .

18липня 2012року рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Виконавчого комітету Дзержинської районної ради м.Харкова від 19.12.2006року яким з ОСОБА_5 укладено договір житлового найму квартири АДРЕСА_1 на підставі заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова скасовано, свідоцтво про право власності на спірну квартиру на ім,я ОСОБА_5 визнане недійсним, договори купівлі-продажу спріної квартири між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_3 визнані недійсними. Також поновлено право ОСОБА_2 шляхом вселення в спірну квартиру.

16.09.2011року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири та відповідно до витягу з Державного реєстру правочинів 04.10.2011року право власності було зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1, яка в теперишній час є власником даної квартири.

Відповідно до положень ст.11 ЦПК УКраїни суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу,в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями ст.16 ЦК УКраїни передбачено перелік засобів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Позивач обрала засобом захисту свого права звернення до суду з позовом до відповідача про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням на підставі положень ст.71, ст.72 ЖК України.

Згідно до положень ст.72 ЖК України визнання особи втратившою право на користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відстуності наймача або членів його родини за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців.

З огляду на вищезазначені положення суд вважає, що останні можуть застосовуватись між наймодавцем та наймачем й членами його родини в будинках державного житлового фонду.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є власником спірного житла й право власності на цей час ніким не скасоване. Правовідносини між сторонами повинні регулюватись положеннями глави 29 ЦК України оскільки виникають між власником приміщення та іншими особами .

Таким чином, на думку суду, правовідносини між сторонами не можуть регулюватись положеннями норм, на які посилається позивач й відповідно суд вважає обраний засіб захисту позивачем у вигляді визнання втратившим право на житло на підставі ст.72 ЖК України обраним невірно у зв,язку з чим відмовляє позивачці у задоволенні позовних вимог.

На підставі вищевикладеного,керуючись ст.ст.10,11,15,209,212,214,215 ЦПК України, ст.16 ЦК України,суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий - суддя: