Рішення № 34139792, 03.10.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2013 р. Справа № 911/3005/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Управління житлово-комунального господарства «Біличі», смт.Коцюбинське

до Приватного підприємця Крицької Наталії Миколаївни, смт.Коцюбинське

про стягнення 3966,21 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Дзян І.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (далі - позивач) до Приватного підприємця Крицької Наталії Миколаївни (далі - відповідач) про стягнення 3966,21 грн.

Провадження у справі №911/3005/13 порушено відповідно до ухвали суду від 01.08.2013 року та призначено справу до розгляду на 15.08.2013 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.08.2013 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав. Розгляд справи відкладався до 03.10.2013 року.

В судовому засіданні 03.10.2013 року позивач уточнив позовні вимоги, повідомив суду про сплату відповідачем суми основного боргу, у зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення олати за надані послуги 204,25 грн. пені та 68,06 грн. 3% річних за період фактичного прострочення платежів.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 03.10.2013 року повторно не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд розглядає справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні у справі докази, суд встановив.

Рішенням Коцюбинської селищної ради від 04.09.2006 року № 45/5-5 УЖКГ «Біличі» було визнане виконавцем житлово-комунальних послуг.

Між управління житлово-комунального господарства «Біличі» (позивач) та ПП Крицькою Н.М. (відповідач) було укладено Договір про надання послуг з водопостачання, водовідведення, вивезення ТПВ 01.02.2012 року №104.

Відповідно до умов Договору позивач зобов'язується надавати відповідачу послуги по вивезенню ТПВ - 2 м3 в місяць (за Ім3 - 82,65 грн. з ПДВ); холодне водопостачання (вартість згідно показників лічильника) 5,35 грн. за Ім3 з ПДВ, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату за споживання і користування послугами.

Відповідно до п.6.2. Договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати послуги (не пізніше 10-го числа наступного за розрахунковим місяцем).

Доказами надання відповідачу послуг є акти прийому-передачі виконаних робіт, які підписані відповідачем. З боку відповідача повідомлень про порушення умов надання послуг та заявок про їх усунення на адресу позивача не надходило. Факт надання позивачем послуг за Договором, відповідачем не заперечений та не спростований.

Однак, відповідач в порушення своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, надані позивачем послуги своєчасно та в повному обсязі не оплатив, в зв'язку з чим в період з 01.02.2012 року по 17.07.2013 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 3693,90 грн. За період дії Договору відповідачу було надано послуг на загальну суму 4493,9 грн., з яких оплачено послуги на суму 800,00 грн., наявність заборгованості в сумі 3693,9 грн. відповідачем не заперечена та не спростована.

06.06.2013 року на адресу відповідача була направлена претензія про стягнення заборгованості.

В ході розгляду спору позивачем надано уточнення до позовної заяви, в яких позивач повідомив суду про сплату відповідачем основної суми боргу після подання позову, у зв'язку з чим, позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 204,25 грн. пені та 68,06 грн. 3% річних у зв'язку з несвоєчасним виконанням грошових зобов'язань з оплати наданих послуг.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та не спростовано відповідачем, несвоєчасна сплата заборгованості в сумі 3693,90 грн., яка була оплачена лише після подання позову.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стягнення пені за несвоєчасну оплату наданих послуг передбачено відповідним п. 7.2. Договору в розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частина шоста ст. 231 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з чим, позивач в розрахунку позовних вимог нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за фактичний період прострочення платежів, тому позовні вимоги у відповідній частині правомірні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3% річних було проведено виходячи із фактичної суми заборгованості, що існувала на відповідну дату, таким чином, вимога позивача про стягнення 3% річних підлягає задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по оплаті наданих послуг, з відповідача підлягає стягненню 204,25 грн. пені та 68,06 грн. 3% річних за період фактичного прострочення платежів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, які змісили позивача звернутись до суду з даним позовом.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємця Крицької Наталії Миколаївни (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 8, кв. 2, код 2636613939) на користь Управління житлово-комунального господарства «Біличі» (08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 11а, код 23579209) 204,25 грн. пені, 68,06 грн. 3% річних та 1720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.