Постанова № 34139748, 09.10.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2013 р. Справа № 914/2377/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів: Бонк Т.Б.,

Марко Р.І.,

при секретарі Ярмолі А.,

за участю представників:

від позивача(скаржника): з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6», м.Київ № 04\374-юр від 12.09.13

на рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року, суддя Матвіїв Р.

у справі № 914/2377/13

за позовом: публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6», м.Київ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Л-профі", м. Львів,

про стягнення 86 398 грн. 69 коп.,

В С Т А Н О В И В :

рішенням господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року відмовлено у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-6», до товариства з обмеженою відповідальністю "Л- профі" про стягнення суми попередньої оплати в розмірі 86 398 грн. 69 коп. за поставку товару.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач у відповідності до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, коли строк виконання обов'язку не встановлений, повинен звернутися до відповідача з вимогою про виконання зобов'язання, а в разі невиконання - відмовитися від замовленого товару та пред'являти вимогу про повернення суми сплаченої вартості товару.

В апеляційній скарзі скаржник (позивач) просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги, в зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що листом №04/237 від 28.07.2011 року позивач повідомив відповідача про свою відмову від прийняття товару з підстав втрати інтересу до виконання зобов'язання із-за тривалого невиконання відповідачем обов'язку поставити замовлений та оплачений ним товар та вимагав повернути перераховані гроші в сумі 72573,47 грн. протягом 7 календарних днів від дня отримання листа. Отже, волевиявлення позивача було вчинено ним в активній формі, доведеної до продавця.

Відзив на адресу суду не надходив.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, хоча належним чином був повідомлені про час та місце судового засідання, а тому суд розцінює його неявку як без поважних причин та вважає за можливе розгляд справи провести за наявними в справі документами про права і обов'язки сторін.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав свою позицію, пояснення дав аналогічні, викладені в письмових поясненнях, додавши, що між сторонами укладеного договір поставки, в силу якого позивач замовив та оплатив товар, а відповідач зобов'язаний був його поставити, що останнім зроблено не було.

Суд, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.09.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "Л-Профі" виставило до оплати публічному акціонерному товариству "Трест Київміськбуд-6" рахунок № 58 на загальну суму 72573.47 грн.(а.с.5), в якому сторони визначили ціну, кількість, асортимент, за двома позиціями: 1)"Двері протипожежні заскленні ЕІ 30" у кількості 5 штук із зазначенням їх габаритних розмірів: 2): "Доставка та монтаж". Даний рахунок прийнято позивачем-покупцем з відміткою »узгоджено 01.09.2010» та оплачено 07.09.2010 року на рахунок відповідача 72573.47 грн., що підтверджується банківською випискою АТ "Райффайзен Банк Аваль" (а.с.6). Призначення платежу згідно банківської виписки: попередня оплата за двері протипожежні згідно рахунку № 58 від 01.09.2010 року. Отже, з аналізу наявних доказів по справі та з'ясованих взаємовідносин сторін, суд приходить до висновку, що між ними виникли зобов'язання, що випливають з договору поставки.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що позивач на виконання домовленості про поставку товару, сплатив на рахунок відповідача визначену в рахунку суму, в якості передоплати за товар. Відповідач в порушення цих домовленостей товар на цю суму не поставив, суму попередньої оплати не повернув.

З метою досудового врегулювання спору позивач, в порядку передбаченому ч.2 ст.530 ЦК України звернувся з листом до відповідача про відмову від договору та повернення попередньої оплати, який відповідач залишив без відповіді. Предметом спору є вимога позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за поставку товару-дверей з оплатою доставки та монтажу.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договір. Відповідно до вимог ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Отже, факт виставлення рахунку до оплати зі сторони відповідача з переліком асортименту замовленого товару, ціни та його акцепт зі сторони позивача свідчить про те, що сторони уклали господарський договір у спрощений спосіб.

Частиною першою ст.173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що умовами укладеного сторонами договору в спрощений спосіб не досягнуто письмової згоди щодо строку поставки товару, який оплачено позивачем, тому при визначенні строку виконання господарського зобов'язання слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України. За змістом якої встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, позивач листом №04/237 від 28.07.2011 року, в порядку ч. 2 ст.530 Цивільного кодексу України, звернувся до відповідача з вимогою про відмову від договору та повернення суми попередньої оплати, що останнім не задоволена.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказів, які би свідчили про передачу попередньо оплаченого товару позивачеві судом не встановлено і відповідачем не надано.

Отже, із встановлених в справі обставин вбачається, що відповідачем не доведено належним чином виконання своїх обов'язків, і, відповідно прийняття позивачем товару, що підлягав поставці.

Суд першої інстанції, з'ясувавши зміст правовідносин, що склалися між сторонами, зробив неправильний висновок у застосуванні норм матеріального права та не врахував, що частиною 2 ст.693 ЦК України передбачено право покупця(позивача) у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів вимагати від продавця(відповідача) передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання). Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Обмеження заявника в праві на судовий захист шляхом відмови у задоволенні позову за відсутності доказів попереднього їх звернення до продавця з вимогами, оформленими в інший спосіб, ніж позов (відмінними від нього), фактично буде призводити до порушення принципів верховенства права, доступності судового захисту, суперечити положенням ч.2 ст.124 Конституції та позиції Конституційного Суду в рішенні від 9.07.2002 №15-рп/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст.124 Конституції (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Отже, із встановлених у справі обставин вбачається, що відповідачем не доведено належним чином виконання ним своїх обов'язків, і, відповідно, прийняття цих робіт позивачем. Тому сума попередньої оплати за двері у розмірі 72573,47 грн. є документально підтверджена та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, від суми боргу 72573,47 грн. 3 % річних складе суму 3865,29 грн., яка нарахована за період з 12.08.2011 по 21.05.2013 року (а.с.10), а також 215,69 грн. інфляційних, які нараховані з 12.08.2011 по 01.05.2013 року (а.с.10). Лист-вимогу (а.с.7) про повернення суми попередньої оплати відповідач одержав 05.08.2011 року. Даний обов'язок відповідач повинен був виконати в семиденний строк, а тому нарахування річних та інфляційних правомірно позивачем розраховано з 12.08.2011 року.

За таких обставин з відповідача належить стягнути 72573,47 грн. передоплати за договором, 3865,29 грн. - 3 % річних, а також 215,69 грн. інфляційних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, рішення місцевого господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому воно підлягає скасуванню, відповідно апеляційна скарга позивача - задоволенню.

При скасуванні рішення суду проводиться новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам, а тому з відповідача на користь позивача належить стягнути 1 720,50 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 860,25 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Як вбачається із платіжного доручення №1809 від 11.09.2013 року скаржником ПАТ «Трест-Київмісьбуд-6» сплачено 863,99 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, натомість згідно з ст.4 ЗУ «Про судовий збір» скаржник мав сплатити 860,25 грн. Відтак, сума 3,74 грн. судового збору підлягає поверненню ПАТ «Трест Київміськбуд-6» з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "ТРЕСТ КИЇВМІСЬКБУД-6", м.Київ задоволити.

Рішення господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року в справі за №914/2377/13 - скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Профі" (79020, Львівська область, м.Львів, вул..Панча 11/99, ідентифікаційний код юридичної особи 33562555) на користь публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 6» (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9, код ЄДРПОУ 04012885): 72573,47 грн. - передоплати за договором, 3865,29 грн. - 3 % річних, 215,69 грн. - інфляційних витрат.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Л-Профі" (79020, Львівська область, м.Львів, вул. Панча 11/99, ідентифікаційний код юридичної особи 33562555) на користь публічного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд - 6» (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9, код ЄДРПОУ 04012885) суми судового збору: 1720,50 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та 860,25 грн. за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Повернути з Державного бюджету України публічному акціонерному товариству «Трест Київміськбуд - 6» (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9, код ЄДРПОУ 04012885) 7 грн. 47 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1498 від 21.05.2013 року за розгляд справи в суді першої інстанції.

Повернути з Державного бюджету України публічному акціонерному товариству «Трест Київміськбуд - 6» (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Леоніда Первомайського, буд. 9, код ЄДРПОУ 04012885) 3 грн. 74 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №1809 від 11.09.2013 року за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Накази видати суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд

Головуючий -суддя: С. М. Бойко

Судді: Т.Б. Бонк

Р.І.Марко

Повний текст постанови

виготовлено 15.10.2013р.