Рішення № 34139708, 03.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15214/13 03.10.13

За позовом Приватного Акціонерного Товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп"

про стягнення 5 056,92 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

від позивача: Царенков А.Ю. (дов. №3671/18 від 12.12.2012)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Райп" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування у розмірі 5 056,92 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2013 порушено провадження у справі №910/15214/13 та призначено її до розгляду на 05.09.2013 року.

27.08.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли докази, витребувані ухвалою суду.

До судового засідання 05.09.2013 представник позивача з'явився та подав додаткові пояснення по справі, однак у зв'язку із відсутністю представника відповідача розгляд справи відкладено на 03.10.2013 року.

У судове засідання 03.10.2013 представник позивача з'явився та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення поштового відправлення на його юридичну адресу, відповідно до інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі, про що свідчить поштовий конверт із поштовим відправленням, який повернувся на адресу суду (а. с. 100).

Згідно з положеннями ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У п. 94 Правил надання послуг поштового зв'язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009р. № 270) зазначено, що прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.

Згідно з п. 117 вказаних Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання; поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

За таких обставин, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2011 між АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (Страховик) та Іващенко Ольгою Володимирівною (Страхувальник) укладено договір страхування наземного транспорту №3590383, за яким предметом страхування є майнові інтереси Страхувальника, що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки «Daewoo», державний номер АА2028СЕ. (а. с. 9-17)

Відповідно до довідки ВДАІ Дарницького району м. Києва №8971362 про дорожньо-транспортну пригоду, 01.03.2012 по вул. Харківське шосе, 168, м. Києва, сталась дорожньо-транспортна пригода (зіткнення) за участю автомобілів марки «Богдан А091», державний номер 01387КА, що знаходився під керуванням Тулубіцького Михайла Михайловича та автомобіля марки «Daewoo», державний номер АА2028СЕ, що належить Страхувальнику та знаходився під керуванням Іващенко Максима Євгеновича, правомірність керування автомобілем якого зазначена у посвідченні водія №ААС048729 (а.с. 23-24; 38).

Дорожньо-транспортна пригода сталась у результаті порушення водієм Тулубіцьким М.М. Правил дорожнього руху України, якого постановою Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2012 у справі №3-3325/12 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення (а. с. 25).

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 01.03.2012, що є страховим випадком згідно з договором №3590383 (а. с. 9-17).

Відповідно до п.20.10 зазначеного договору, при пошкодженні транспортного засобу внаслідок страхового випадку, розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення транспортного засобу (кошторис збитків), який складається на базі СТО на підставі рахунків із СТО.

У зв'язку із цим, відповідно до акту надання послуг №АКК-003742 від 02.03.2012 та рахунку-фактури, складеними ТОВ «Автогарант АВ» на замовлення Іващенко О.В., а також ремонтної калькуляції №2012/U/MOD, страховик визначив вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Daewoo», державний номер АА2028СЕ, становить 5 728,92 грн. (а. с. 30-36)

На підставі зазначених документів, страховиком складено Страховий акт №2012/U/MOD00922/UIA1843 від 05.03.2012 та розрахунок суми страхового відшкодування, за якими розмір страхового відшкодування складає 5 056,92 грн. (а. с. 26-28)

Як передбачено п.20.11 та п.20.15 договору №3590383, розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених у кошторисі збитків, за вирахуванням франшизи, та сплачується страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, згідно з належним чином оформленими документами про витрати на компенсацію збитків. (а. с. 13)

Відповідно до викладених вище умов договору, страховик (позивач по справі) виплатив ТОВ «Автогарант АВ», яке здійснювало відновлювальний ремонт, суму страхового відшкодування у розмірі 5 056,92 грн., що підтверджується належним чином оформленим платіжним дорученням №9485 від 07.03.2012 року. (а. с. 29)

Статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Тулубіцького М.М., який на законних підставах керував транспортним засобом марки «Богдан А091», державний номер 01387КА, на момент скоєння ДТП застрахована за полісом № АА3066344 ТДВ «Страхова компанія «Райп» (відповідач по справі), за яким власником зазначеного автомобіля є ТОВ «Союз Авто», що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 51-52) та відзначається у постанові Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2012. (а. с. 25)

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач звернувся до відповідача із заявою про регресні вимоги на виплату страхового відшкодування у розмірі 5 056,92 грн., однак відповіді або коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність водія - Тулубіцького М.М., який керував на законних підставах транспортним засобом - автомобілем марки «Богдан А091», державний номер 01387КА, застрахована за полісом № АА3066344 ТДВ «Страхова компанія «Райп» (відповідач по справі), за яким власником зазначеного автомобіля є ТОВ «Союз Авто», що підтверджується даними МТСБУ (а. с. 51-52) та відзначається у постанові Дарницького районного суду міста Києва від 24.04.2012. (а. с. 25)

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «Daewoo», державний номер АА2028СЕ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування по договору страхування наземного транспорту №3590383, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Тулубіцького М.М., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Відповідно до полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АА3066344 виданого ТДВ «Страхова компанія «Райп» (відповідачем по справі), розмір франшизи за цим полісом становить 00,00 грн., у зв'язку із чим позивачем вірно розрахована сума позовних вимог, пред'явлених до відповідача, у розмірі 5 056,92 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України (далі ГК України).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» - задовольнити повністю.

Стягнути зі Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Райп» (02160, м. Київ, вулиця Каунська, будинок 17, код ЄДРПОУ 31158052) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вулиця Братська, будинок 14, код ЄДРПОУ 20474912) 5 056 (п'ять тисяч п'ятдесят шість) гривень 92 копійки суми сплаченого страхового відшкодування та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03.10.2013 р. у присутності представника позивача.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова

Повне рішення

складено та підписано 08.10.2013 року