Рішення № 34139691, 04.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11513/13 04.10.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"про стягнення 842 265 577,58 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Малярчук Ю.Б. (дов. № 2-388-д від 04.06.2013 року ) Собко О.В. (дов. № 2-384-д від 04.06.2013 року)від відповідача Єгоров В.С. (дов. № 14-30 від 30.01.2013 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04 жовтня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 266 590 553,07 грн., з яких 265 111 716,41 грн. заборгованості за договором № УГВ6419/21-12 поставки природного газу від 10.10.2012 року, 1 193 531,97 грн. пені, 46 598,09 грн. штрафу, 238 706,60 грн. три проценти річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11513/13, розгляд справи призначено на 12.07.2013 року.

11.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру пені в порядку статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року справу № 910/11513/13 передано для розгляду судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року суддя Босий В.П. прийняв справу № 910/11513/13 до свого провадження, розгляд справи призначено на 02.08.2013 року.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року справу № 910/11513/13 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/11513/13 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 12.07.2013 року.

11.07.2013 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на часткове виконання вимог ухвали суду та заява про збільшення розміру позовних вимог.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.08.2013 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 828 462 726,86 грн. заборгованості за договором № УГВ6419/21-12 поставки природного газу від 10.10.2012 року, 11 260 608,79 грн. пені, 141 635,50 грн. штрафу, 2 400 606,43 грн. три проценти річних.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про збільшення позовних вимог та приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 02.08.2013 року.

У судовому засіданні 02.08.2013 року представник позивача надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.08.2013 року надав усні пояснення по суті спору в яких проти позову заперечив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 17.09.2013 року, у зв'язку з необхідністю подання додаткових доказів у справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.09.2013 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.08.2013 року не виконав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 17.09.2013 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 17.09.2013 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд прийшов до висновку про його задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013 року строк розгляду спору було продовжено на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено на 01.10.2013 року.

У судовому засіданні 01.10.2013 року було оголошено перерву до 04.10.2013 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 04.10.2013 року представник позивача подав заяву про припинення провадження у справі № 910/11513/13 в частині стягнення 275 017 139,23 грн. основної заборгованості, у зв'язку зі сплатою відповідачем вказаної суми боргу.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.10.2013 року заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2012 року між Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (постачальник) та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (покупець) було укладено договір № УГВ6419/21-12 поставки природного газу з наступними змінами та доповненнями (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати покупцеві у 2013 році у власність природний газ власного видобутку (далі - газ) для потреб населення, а покупець приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору постачальник передає покупцеві у 2013 року газ в обсязі до 13 856 000 000 куб.м., у тому числі по кварталах.

Згідно з пунктом 3.1. Договору передача газу до магістральних газопроводів Дочірньої компанії "Укртрансгаз" та в розподільні мережі суб'єктів господарювання здійснюється на газорозподільних станціях (далі - ГРС) та пунктах виміру витрат газу (далі - ПВВГ) Дочірньої компанії "Укргазвидобування".

Пунктом 3.4. Договору сторони погодили, що приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві протягом місяця, документальне його оформлення та звітність здійснюється відповідно до наказу Мінпаливенерго від 24.12.2001 року № 677 "Про затвердження нормативних актів з питань складання балансів та внутрішніх закупівель енергоресурсів".

Постачальник складає двосторонній акт приймання - передачі газу, який підписують представники сторін (пункт 3.5. Договору).

Місячний акт, що зазначений в пункті 3.5. Даного Договору, уповноважені представники сторін підписують до 8 (восьмого) числа місяця, наступного за місяцем поставки. підписаний сторонами акт приймання - передачі газу є підставою для остаточних розрахунків (пункт 3.6. Договору).

У відповідності до пункту 4.1. Договору ціна газу за 1000 куб.м. відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 27.12.2012 року № 1830 становить 349,20 грн.. без ПДВ, крім того, ПДВ - 69,84 грн., разом з ПДВ - 419,04 грн.

Згідно з пунктом 5.1. Договору розрахунки за газ здійснюються покупцем грошовими коштами в гривнях шляхом перерахування на рахунок постачальника вартості обсягу газу, що поставляється у поточному місяці на підставі наданого рахунку.

Остаточний розрахунок за фактично поставлений газ повинен бути проведений не пізніше 20 (двадцяти) банківських днів з дати підписання сторонами місячного акту приймання - передачі газу, який є підставою для остаточних розрахунків (пункт 5.2. Договору).

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 1 419 876 317,28 грн., що підтверджується актом приймання - передачі природного газу від 30.04.2013 року на суму 469 502 243,33 грн., актом приймання - передачі природного газу від 31.05.2013 року на суму 486 433 564,16 грн. та актом приймання - передачі природного газу від 30.06.2013 року на суму 463 940 509,79 грн.

Договору та чинного законодавства України, здійснив лише часткову оплату поставленого позивачем природного газу, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість перед Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" у розмірі 828 462 726,86 грн.

Зважаючи на вищенаведене, позивач просив суд стягнути з відповідача 828 462 726,86 грн. заборгованості за договором № УГВ6419/21-12 поставки природного газу від 10.10.2012 року, 11 260 608,79 грн. пені, 141 635,50 грн. штрафу, 2 400 606,43 грн. три проценти річних.

У судовому засіданні 04.10.2013 року представник позивача надав суду виписку з рахунку Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", з якої вбачається, що відповідачем сплачено суму основної заборгованості у розмірі 275 017 139,23 грн., яка є предметом спору у даній справі.

Відповідач, керуючись нормами статті 233 Господарського кодексу України та статтею 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір пені до 1 (однієї) гривні.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 275 017 139,23 грн. підлягає припиненню, а інші позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що між сторонами укладено договір № УГВ6419/21-12 поставки природного газу від 10.10.2012 року, за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у 2013 році у власність природний газ власного видобутку (далі - газ) для потреб населення, а відповідач зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів та пояснень сторін вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання щодо поставки природного газу виконав належним чином, зауважень щодо поставки газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за поставлений природний газ здійснював з порушенням строків, зазначених у Договорі.

Вищевказані обставини підтверджуються актами приймання - передачі природного газу за період з квітня 2013 року по червень 2013 року, які підписані уповноваженими особами та скріплені печатками сторін та виписками з рахунків Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент розгляду даної справи, відповідачем частково сплачено суму основної заборгованості у розмірі 275 017 139,23 грн.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у таких випадках:

- припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Оскільки, зобов'язання відповідача перед позивачем в частині оплати основної суми боргу за поставлений природний газ у розмірі 275 017 139,23 грн. припинились, то предмет спору в цій частині заявлених позовних вимог між сторонами у справі відсутній, а отже провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.

Відповідно до частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, суд припиняє провадження по справі № 910/11513/13 в частині стягнення 275 017 139,23 грн. основного боргу, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Водночас, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в частині стягнення з відповідача 553 445 587,63 грн. основного боргу за поставлений природний газ, а відповідач в установленому законодавством порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, позов Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 553 445 587,63 грн. основного боргу договором № УГВ6419/21-12 поставки природного газу від 10.10.2012 року та додатками до нього, визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 11 260 608,79 грн. пені, 141 635,50 грн. штрафу, 2 400 606,43 грн. три проценти річних.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що за порушення строку оплати покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу та додатково стягується штраф у розмірі 0,01% від простроченої суми.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений статтею 231 Господарського кодексу України. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 1 (однієї) гривні, яке мотивоване недоотриманням Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів від споживачів та несвоєчасним проведенням розрахунків за спожитий газ, а також скрутним фінансовим становищем відповідача, суд зазначає наступне.

Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Разом з тим, пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, ухвалюючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У пунктом 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 зазначено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, відповідач невчасно здійснював розрахунки за Договором.

Водночас, недоотримання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" коштів від споживачів, несвоєчасне проведення розрахунків за спожитий газ, відсутність вини відповідача у виникненні боргу, а також тяжкий фінансовий стан відповідача не є достатніми підставами для зменшення розміру неустойки у спірних відносинах в розумінні статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України.

Здійснивши перерахунок пені нарахованої в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня на загальну суму 11 029 610,32 грн.

Встановивши прострочення відповідача щодо оплати боргу за Договором, беручи до уваги пункт 7.3. Договору, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 141 635,50 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, з урахуванням періодів, зазначених позивачем, на загальну суму 2 352 286,01 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованості підлягають частковому задоволенню а саме, у розмірі 553 445 587,63 грн. основного боргу, 11 029 610,32 грн. пені, 141 635,50 грн. штрафу, 2 352 286,01 грн. трьох процентів річних.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/11513/13 в частині стягнення 275 017 139,23 грн. основного боргу - припинити.

2. В іншій частині позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 553 445 587 (п'ятсот п'ятдесят три мільйони чотириста сорок п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 63 коп. основного боргу, 11 029 610 (одинадцять мільйонів двадцять дев'ять тисяч шістсот десять) грн. 32 коп. пені, 141 635 (сто сорок одна тисяча шістсот тридцять п'ять) грн. 50 коп. штрафу, 2 352 286 (два мільйони триста п'ятдесят дві тисячі двісті вісімдесят шість) грн. 01 коп. три проценти річних, 68 797 (шістдесят вісім тисяч сімсот дев'яносто сім) грн. 18 коп. витрат зі сплати судового збору.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2013 року

Суддя С.В. Стасюк