Постанова № 34139661, 01.10.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2013 р. Справа№ 911/1892/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Суліма В.В.

за участі представників:

від позивача: Никипорець І.Ф. - представник

від відповідача: Лушкін Ю.П. - представник

від прокуратури: Сказко Р.І. - прокурор

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Селянського (фермерського) господарства «Обрій» на рішення господарського суду Київської області від 30.07.2013 по справі № 911/1892/13 (повний текст підписано 08.08.2013) (суддя - Кошик А.Ю.)

за позовом Прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Київської області в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»

до Селянського (фермерського) господарства «Обрій»

про стягнення 1385891,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Київської області в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Селянського (фермерського) господарства «Обрій» про стягнення 1 385 891,17 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2013 у справі № 911/1892/13 позовні вимоги задоволено повністю.

На підставі рішення з Селянського (фермерського) господарства «Обрій» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» підлягає стягненню 1 657 661,41 грн. шкоди, а також підлягає стягненню з Селянського (фермерського) господарства «Обрій» в доход державного бюджету України 33 153,23 грн. судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Селянське (фермерське) господарство «Обрій»звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 30.07.2013 у справі № 911/1892/13 скасувати, та прийняти нове рішення яким у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, при недоведеності обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наданий відповідачем висновок авто технічної експертизи від 12.10.2012 року № 246, яким встановлено, що положення комбайна в момент початку спрацювання світлофора, його положення в момент зупинки на переїзді та застосування затримки опускання шлагбаума, суперечать зазначеним обставинам руху комбайна через переїзд, тобто є технічно неспроможним.

Крім того, скаржник посилається на те, що рішення суду ґрунтується виключно на доказах наданих позивачем, зокрема акту від 07.08.2012 року складеному працівниками позивача лінійного відділу міліції та протоколу оперативної наради при в.о. начальника відділу перевезень Київської дирекції залізничних перевезень від 09.08.2012 року.

До апеляційної скарги відповідачем було додано клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи, для з'ясування усіх істотних обставин справи.

Відповідно до п. 2 ч. 2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 року судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Колегія суддів вважає подані документи достатніми для вирішення спору, а клопотання про призначення судової автотехнічної експертизи є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 01.10.2012 року

Представник позивача 01.10.2013 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначив, що належними та допустимими доказами доведена вина відповідача у заподіянні матеріальних збитків позивачу, а тому підстави для задоволення апеляційної карги відсутні.

Прокурор проти доводів скаржника заперечив та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно є законним та обґрунтованим з'ясуванням усіх обставин справи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Прокуратурою з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Київської області в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» здійснено перевірку за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась на 87 км. станції Галино Київської області, встановлено, що 07.08.2012 року відбулося зіткнення пасажирського поїзда №293 сполученням Київ-Євпаторія з комбайном САSЕ 020521А, який належить Селянському (фермерському) господарству «Обрій».

Після дорожньо-транспортної пригоди був складений акт від 07.08.2012 року, яким було встановлено, що водій комбайну Миколаєнко Олексій Михайлович не зупинився перед дорожнім знаком 2.2 «SТОР» та дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією), не зважаючи на звукові та світлові заборонні сигнали переїзної сигналізації виїхав на головну колію, чим порушив п. 20.3 Правил дорожнього руху. В результаті комбайн був збитий потягом.

Протоком оперативної наради при в.о. начальника відділу перевезень Київської дирекції залізничних перевезень № б/н від 09.08.2012 року було встановлено відсутність вини працівників залізничного транспорту в порушенні правил безпеки руху або експлуатації транспорту та вчиненні ДТП

Постановою прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в Київській області від 23.08.2012 року в порушенні кримінальної справи відмовлено, оскільки факт порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту щодо машиніста потягу №293 Петрусенка О.М., помічника машиніста Кирилка Д.В. та чергової по переїзду 87 км. ст. Галино Сачок Н.В. у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину, передбаченого ст. 276 Кримінального кодексу України за фактом здійснення наїзду поїздом №294 сполученням «Київ-Євпаторія» на комбайн СА8Е020521 А.

З матеріалів справи вбачається, а саме з калькуляцій цін щодо відновлення електровозу ЧСА-108 Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця» заподіяно матеріальну шкоду в сумі 1 360 304 грн.

В результаті комісійного огляду електровозу ЧС4-108 приписки локомотивного депо Київ-Пасажирський Південно-Західної залізниці після зіткнення з сільськогосподарським транспортним засобом (комбайном) виявлено наступні пошкодження: пошкодження кабіни №1 і всього обладнання кабіни (ремонту не підлягає); деформовано шляхоочисник, який також не підлягає ремонту; деформована юбка рами кузова з боку кабіни №1 з правого боку кузова; пошкоджена підніжка підйому в кузов з боку кабіни №1 з правого боку; розбито 4 скла вікон машинного приміщення кузова; пошкоджені приймальні катушки АЛСН разом з кронштейнами кріплення; пошкоджено привід швидкостеміра кабіни №1; пошкоджена глуха штепсельна коробка; пошкоджений кінцевий кран з рукавом гальмівної магістралі; пошкоджені підвіски кінцевих рукавів живлювальної і гальмівної магістралі; пошкоджені склоочисники з приводами кабіни №1.

Після дорожньо-транспортної пригоди було встановлено наявність заподіяних збитків ДТГО «Південно-Західна залізниця» на суму 1 360 304 грн., про що свідчить калькуляція вартості робіт по відновленню електровоза також затримано на шляху прямування 6 пасажирських, 1 приміський та 3 вантажних поїзди, що спричинило збитки від затримки поїздів на суму 23 709,29 грн.

Крім того пошкоджено металевий секційний паркан, витрати на відновлення якого складають 1 877,88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, оскільки, відповідно до калькуляцій вартості ремонту електровозу, складених ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» на підставі визначених пошкоджень складових електровозу, вартість його відновлення після зіткнення з комбайном САSЕ020521А, який належить Селянському (фермерському) господарству «Обрій», складає 1 618 772,40 грн. і для проведення капітального ремонту електровозу заводом пред'явлено залізниці до сплати рахунок від 04.06.2013року №220.

Зокрема залізницею понесено витрати на транспортування електровозу до ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» в сумі 10 009,34 грн., що підтверджується залізничною накладною на перевезення електровозу ЧС4 №108 та довідкою відокремленого підрозділу залізниці локомотивного депо Київ-Пасажирський про витрати на оплату праці обслуговуючого персоналу по супроводу електровозу в ремонт.

Отже згідно уточнених позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 1657661,41 грн. збитків у вигляді шкоди, завданої його майну та витрат на відновлення свого порушеного права.

Державною інспекцією України з безпеки руху на залізничному транспорті 03.04.2013 року проведено дослідження та надано висновки на підставі запиту голови комісії із спеціального розслідування Держгірпромнагляду за матеріалами кримінального провадження.

З вище зазначеного висновку водій комбайну під час руху через залізничний переїзд повинен керуватись чинними Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 року №1094, а саме:

п. 20.2. - водій, під'їжджаючи до переїзду, а також починаючи рух після зупинки перед ним, зобов'язаний керуватись вказівками і сигналами чергового по переїзду, положеннями шлагбаума, світловою та звуковою сигналізацією, дорожніми знаками і дорожньою розміткою, а також переконатися в тому, що не наближається поїзд (локомотив, дрезина);

п. 20.5. - рух через переїзд забороняється, якщо увімкнено заборонний сигнал світлофора чи звуковий сигнал незалежно від наявності та положення шлагбаума.

Водій комбайну виїхав на залізничний переїзд, ігноруючи забороняючу звукову та світлову сигналізацію, якою обладнаний переїзд, що спрацювала автоматично при наближенні потягу, а також не вжив всіх необхідних заходів щодо звільнення переїзду. Крім того, водій комбайну зупинився на переїзді, чим допустив порушення підпункту а) п. 15.9 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що зупинка на залізничному переїзді забороняється.

Однак як вбачається з наданих відповідачем доказів постанова про закриття кримінального провадження № 12012100220000004 від 25.07.2013 була скасована ухвалою Миронівського районного суду Київської області.

Натомість слідчим СВ ЛВ на станції Фастів Управління МВС України на ПЗЗ старшого лейтенанта міліції Рехнік Р.О. 30.09.2013 винесено постанову про закриття кримінального провадження відносно Петрусенка О.М., Кирилка Д.В. та Сачок Н.В. на підставі ст. 284 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в діях вищевказаних осіб складу кримінального правопорушення.

Доводи апелянта не знайшли відображення в зазначеній постанові про закриття кримінального провадження від 30.09.2013.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, а саме: не отримано дозволу Державтоінспекції за погодженням з дорожніми, комунальними, залізничними та іншими підприємствами і організаціями, в якому визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Згідно з п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем чи без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.1993 року №1094.

Вище зазначеним пунктом правил передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м.

Технічні параметри комбайну САSЕ 5088 (мінімальна ширина 3,3 м.)

Отже зазначений комбайн належить до великогабаритних транспортних засобів.

Таким чином, водієм комбайну порушено Правила дорожнього руху щодо проїзду залізничних переїздів великогабаритними транспортними засобами.

Відповідно до вимог п. 4.30 Інструкції з улаштування та експлуатації переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.01.2007 року №54, проїзд великогабаритної техніки через залізничні переїзди здійснюється за відповідним дозволом, що надається органами ДАІ за наявності погодження з залізницею. Черговим по переїзду при цьому здійснюється виконання службових обов'язків у штатному режимі, у тому числі і при пропуску великогабаритних транспортних засобів.

Згідно п. 4.10 Розділу 4 Інструкції визначає обов'язки чергової, а саме під час чергувань черговий по переїзду повинен: своєчасно відкривати і закривати шлагбауми та подавати встановлені сигнали, стежити за станом поїздів, що проходять; у разі виявлення несправності, яка загрожує безпеці руху або життю людей, ужити заходів для зупинки поїзда, а якщо відсутній сигнал, який позначає хвіст поїзда, - доповісти про це черговому по станції, а на дільницях, обладнаних диспетчерською сигналізацією, - поїзному диспетчеру; перед пропуском пасажирського поїзда із швидкістю до 140 км/год діяти згідно з Інструкцією з технічного обслуговування переїзду; припиняти рух транспортних засобів через переїзд та закривати шлагбауми; припиняти перегін худоби через переїзд до проходження поїзда не менше, ніж за 10 хв. Матеріалами проведеного розслідування не встановлено порушень в діях чергової по переїзду.

Враховуючи те, що залізничний переїзд IV категорії, обладнаний світловою та звуковою автоматичною переїзною сигналізацією, п. 4.12 Інструкції в даному випадку не застосовується, оскільки передбачає закриття шлагбаумів самою черговою, а не автоматично.

Пункт 4.20 Інструкції черговою Сачок Н.В. не порушувався, оскільки відповідно до даного пункту при виникненні на переїзді перешкод, що загрожують безпеці руху, черговий по переїзду повинен негайно ввімкнути кнопку «Включення загороджувальної сигналізації» і закрити шлагбауми. Після ввімкнення загороджувальної сигналізації черговий по переїзду повинен доповісти про те, що трапилося, черговому по станції, при можливості повідомити машиністів поїздів, після чого вжити заходів щодо усунення перешкод. Так, в акті розслідування нещасного випадку від 30.04.2013 року зазначено, що чергова по переїзду підходячи до щитка управління помітила, що за 2-3 метра до світлофора на працюючу сигналізацію переїзду заїжджає комбайн. Вона злякалась та відразу натиснула кнопку підтримки шлагбаумів, але шлагбауми вже закривались і кнопкою підтримки їх підтримати вона вже не змогла. Після цього вона відразу зірвала пломбу та включила загородження і побігла до шлагбаума, щоб його підняти, тому що він лежав на жатці комбайну, який стояв на переїзді. Вона піднімаючи шлагбаум почала кричала комбайнеру тікай з переїзду бо їде потяг, але комбайнер пару раз смикнувся вперед назад та зупинився.

Відповідач посилався на порушення пункту 6.2 посадової інструкції чергової по переїзду, однак це не відповідає дійсності, оскільки організація руху через переїзд великовантажних, самохідних, особливо важких та довгомірних транспортних одиниць, машин і механізмів та перегін худоби, здійснюється лише за наявності дозволу ДАІ за наявності погодження з залізницею. Як зазначено вище, такий дозвіл відповідачем отримано не було.

Розділом 5 Інструкції з технічного обслуговування переїзду автоматичною світловою сигналізацією та автоматичними шлагбаумами 87 км. (ПК 861+20) роз'їзду Галине, який вказує на те, що у випадку появи на переїзді несправності, яка загрожує безпеці руху поїздів, а також при захаращуванні переїзду вантажем, який звалився або транспортним засобом, що зупинився, черговий по переїзду зриває пломбу з перемички «Включення загороджувальної сигналізації», чергова по переїзду, як уже зазначалось, дані приписи інструкції виконала.

Відповідач, стверджував, що комбайн не мав технічної можливості покинути межі переїзду виїхавши на переїзд з одночасним спрацюванням сигналізації. При цьому, відповідач намагається виправдати дії водія неможливістю вчасно покинути межі залізничного переїзду, в той час, як для правильного вирішення спору мають значення обставини щодо неправомірного в'їзду комбайна на залізничний переїзд та зупинення на залізничному переїзді.

Крім того, відповідач наголошував, що водій комбайну не мав достатньої можливості для маневру, до того ж втратив час, зупинившись на переїзді. Однак під час спрацювання автоматичної сигналізації, водій комбайну мав знати про наближення потягу і усвідомлювати необхідність вжиття всіх можливих заходів для уникнення зіткнення.

Отже з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що саме неправомірні дії водія комбайну спричинили аварійну ситуацію, і водій комбайну не вжив необхідних і залежних від нього заходів щодо попередження зіткнення (не відреагував на сигналізацію і не розрахував можливість переїзду, виїхав на переїзд на заборонний сигнал і зупинився на переїзді, що взагалі заборонено).

Зокрема водій комбайну за даних дорожніх обставин, мав вжити заходів для зменшення небезпеки і завданої шкоди, діючи в стані крайньої необхідності (не припиняючи руху зруйнувати шлагбаум, завдавши незначної шкоди для попередження більш значної шкоди і загрози життю і майну інших осіб).

Відповідно до ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ч. 5 вище зазначеної статті особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З наявних матеріалів справи вбачається, що діях працівників залізниці відсутні порушення, що виключає їх вину в створенні аварійної ситуації, шкода завдана водієм комбайну відповідача через його необережність та невжиття всіх залежних від нього заходів щодо попередження чи зменшення шкоди, і такому завданню шкоди сприяло порушення водієм правил переїзду залізничних переїздів на великогабаритному транспорті.

Таким чином в діях водія комбайну вбачається склад правопорушення, зокрема, вина у формі необережності (недотримання правил дорожнього руху, неправильна оцінка дорожньої ситуації), неправомірні дії та негативні наслідки у вигляді створення перешкоди для руху потягу, що призвело до аварії (зіткнення) та пошкодження майна позивача, причинний зв'язок між винними діями та негативними наслідками.

Згідно ст. 1193 Цивільного кодексу України, встановлено, що шкода, завдана потерпілому внаслідок його умислу, не відшкодовується.

Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, також залежно від ступеня її вини) розмір відшкодування зменшується, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки в діях працівників залізниці не встановлено вини, підстави для зменшення шкоди відсутні.

Частиною 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає рішення суду по даній справі обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга відповідача є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Обрій» залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 30.07.2013 по справі № 911/1892/13 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 911/1892/13 повернути до господарського суду Київської області

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Тарасенко К.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Сулім В.В.