Рішення № 34139549, 09.10.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"09" жовтня 2013 року Справа № 927/933/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон"

22800, вул. Леніна, 226-А, м.Немирів,Немирівський р-н, Вінницька обл.;

до відповідача: привтаного підприємства "Ворд-Пак"

14001, вул.Попова, б.63-А, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 39978,62грн. ;

за участю представників сторін:

від позивача: Бурятинський В.О. ( дов. № б/н від 25.09.2013р.) - представник;

від відповідача: не зявились;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до приватного підприємства "Ворд-Пак" про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №05/02-13б від 05.02.2013р. в сумі 39978,62грн., з яких 39200,00грн. основного боргу, 135,32 грн. 3% річних та 643,40грн. пені.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 22.07.2013р. позовну заяву повернуто позивачу без розгляду, відповідно до п.6 ст.63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2013р. скасовано ухвалу господарського суду Чернігівської області від 22.07.2013р. по справі 927/933/13 про повернення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 11.09.2013р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 26.09.2013р..

Представники відповідача в судове засідання не з'явились.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, але повноважного представника в судові засідання 26.09.2013р., 09.10.2013р. не направив. Ухвали суду були направлені 11.09.2013р., 27.09.2013р. на адресу відповідача, зазначену позивачем як у позовній заяві так і відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 14001, вул. Попова,63-А, м.Чернігів.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Суд вжив всіх заходів щодо попередження відповідача про розгляд даної справи, але ухвали суду, направлені на адресу місцезнаходження відповідача - приватного підприємства "Ворд-Пак", 14001, вул. Попова,б.63-А, м.Чернігів, повернулись до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.02.2013р. між ТОВ "Сігма Регіон" та ПП "Ворд-Пак" укладено договір № 05-02/13б (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти товар для використання у підприємницькій діяльності, а Покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього на умовах Договору.

Відповідно п.2.1. Договору, предметом поставки є борошно пшеничне вищого та першого сорту.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивачем був переданий відповідачу товар, що підтверджується накладною №РН-0000020 від 18.02.2013р. на суму 66000,00грн., довіреністю №23 від 18.02.2013р. та товаро-транспортною накладною від 18.02.2013р..

Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно п.4.1. Договору, вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначається у видатковій накладній та специфікації до даного Договору. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку в два етапи: 20% - попередньої оплати та 80% - не пізніше 10 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, відповідно до п.3.3. Договору.

Так, відповідно до специфікації від 15.02.2013р. (додаток до Договору №1) відповідачу передається товар - борошно пшеничне в кількості 20000кг на суму 66000,00грн.

Обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем станом на час порушення провадження у справі був не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, що підтверджується банківськими виписками 18.02.2013р. на суму 19800,00грн. (попередня опата), від 07.03.2013р. на суму 5000,00грн, від 28.05.2013р. на суму 2000,00грн.

Крім того, позивач надав акт звіряння розрахунків від 21.05.2013р., який підписаний представниками позивача та відповідача без заперечень.

Станом на час вирішення спору заборгованість перед позивачем складає 39200,00грн. та відповідачем не погашена, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги в сумі 39200,00грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.5. Договору, за порушення грошових зобовязань за цим договором Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період несплати зобовязань, від суми невиконаного грошового зобовязання за кожний день порушення виконання Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобовязань, а також відшкодовує всі збитки, які зазнав постачальник через невиконання умов Договору Покупцем.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 30.05.2013р. по 10.07.2013р. в сумі 643,30грн.

Нарахування пені за період з 30.05.2013р. по 10.07.2013р. в сумі 643,30грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умов Договору та підлягає задоволенню і стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 30.05.2013р. по 10.07.2013р. в сумі 135,32грн..

Нарахування 3% річних за період з 30.05.2013р. по 10.07.2013р. в сумі 135,32грн.. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1720,50грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства "Ворд-Пак" (14001, вул.Попова, б.63-А, м.Чернігів, р/р 26008001355899 в АТ "ОТП Банк" м.Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 37804471) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма Регіон" (22800, вул. Леніна, б.226-А, м.Немирів, Немирівський р-н, Вінницька обл., р/р 26003010046676 в ПАТ "ВТБ Банк" м.Київ, МФО 321767, код ЄДРПОУ 37336457) 39200,00грн. основного боргу, 643,30грн. пені, 135,32грн. 3%річних, а всього 39978,62грн., а також 1720,50грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 14 жовтня 2013 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна