Рішення № 34139462, 10.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 916/1699/13

За позовом: Прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області

До відповідача: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

Про знесення самочинно збудованого об'єкта нерухомості та звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від прокуратури: Вигнанок Т.Л. - згідно посвідчення,

Доброжан Н.І. - згідно посвідчення.

Від позивача: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області - не з'явився.

Від третьої особи: не з'явився.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - підприємець ОСОБА_1) про зобов'язання знести самочинно збудований об'єкт нерухомості - будівлю бару "Оболонь", розташований на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря; про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 395 м2, яка розташована на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря та про зобов'язання відповідача привести земельну ділянку у придатний для використання стан.

В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, про місце та дату судових зсідань був повідомлений належним чином, але представник позивача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, своїх міркувань щодо позову до суду не надав.

Згідно клопотань, які надійшли до суду 20.08.2013р., 23.09.2013р., 07.10.2013р., третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області, просить суд розглядати справу без участі представника третьої особи, а також зазначає, що позов прокурора Татарбунарського району Одеської області підтримує в повному обсязі.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з'являвся, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури, суд встановив:

20 грудня 2002р. між Татарбунарською райдержадміністрацією (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір №91 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якого, на підставі розпорядження Татарбунарської райдержадміністрації №499/А-2002 від 19.12.2002р., Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,035 га піщаної коси, строком на 3 роки з метою розміщення малої архітектурної форми, а саме: для розміщення водяних гірок, прокатного інвентаря для відпочиваючих. Договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів на право користування (оренди) землею Татарбунарської райдержадміністрації 06.05.2003р. за №50.

Відповідно до п.3.2.2. Договору Орендар має право за згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди.

Згідно розділу 6 Договору підставою припинення договору є закінчення його строку. Відповідно до розділу 4 Договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Прокурор Татарбунарського району Одеської області зазначає, що згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому, відповідно до ст. 126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

У зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, та відсутністю додаткової угоди щодо продовження Договору, прокурор вважає, що починаючи з січня 2006р. підприємець ОСОБА_1 використовує земельну ділянку за відсутністю правовстановлюючих документів, що є порушенням законодавства, а також прав та інтересів держави, у зв'язку з чим земельна ділянка має бути звільнена та приведена у придатний для використання стан.

Крім того, прокурор Татарбунарського району Одеської області зазначає, що згідно Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.05.2013р., складеного Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області, підприємець ОСОБА_1 використовує будівлю бару «Оболонь», що розташована на піщаній косі Чорного моря, курорт "Расейка", с. Приморське Татарбунарського району, без прийняття зазначеної будівлі в експлуатацію, що є порушенням ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

24.05.2013р. Інспекцією державного архітектурно - будівельного контролю в Одеській області складено Припис №427 про усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил , згідно якого підприємець ОСОБА_1 має знести самовільно збудований об'єкт або оформити правовстановчі та дозвільні документи згідно чинного законодавства. У той же день Інспекцією складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності стосовно підприємця ОСОБА_1 у зв'язку із експлуатацією будівлі бару після закінчення будівництва без вводу її в експлуатацію . Постановою №108 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.05.2013р. визнано винним підприємця ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення , передбаченого п. 6 ч. 2 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено на нього штраф у сумі 51 615 грн.

Прокурор Татарбунарського району Одеської області зазначає, що відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Здійснення підприємцем ОСОБА_1 самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належним чином засвідченого проекту є істотним порушенням будівельних норм і правил, внаслідок чого самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню.

За таких обставин, прокурор Татарбунарського району Одеської області просить суд зобов'язати підприємця ОСОБА_1 знести самочинно збудований об'єкт нерухомості - будівлю бару "Оболонь", що розташований на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря; зобов'язати підприємця ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 395 м2, яка розташована на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря та зобов'язати підприємця ОСОБА_1 привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання стан.

Татарбунарська районна державна адміністрація Одеської області позов прокурора Татарбунарського району Одеської області підтримує в повному обсязі.

Відповідач своїм правом на захист у суді не скористався, заперечень на позов та документів, що підтверджують правомірність користування спірною земельною ділянкою, а також документів, що підтверджують правомірність будівництва бару, до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, суд доходить до такого висновку:

Згідно з п.2 ст. 121 Конституції України на Прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом. Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України "Про прокуратуру", де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво інтересів громадянина або держави здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину або державі шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

Ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, в якій визначено підстави порушення справ у господарському суді, відносить до таких підстав позовні заяви прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до положень ч. 3 цієї статті прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Як зазначено в п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. N 3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді), поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", що міститься в частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до п. 2 резолютивної частини зазначеного Рішення Конституційного Суду України під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2002р. між Татарбунарською райдержадміністрацією (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений Договір №91 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), згідно якого, на підставі розпорядження Татарбунарської райдержадміністрації №499/А-2002 від 19.12.2002р., Орендодавець надає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,035 га піщаної коси, строком на 3 роки з метою розміщення малої архітектурної форми, а саме: для розміщення водяних гірок, прокатного інвентаря для відпочиваючих. Договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів на право користування (оренди) землею Татарбунарської райдержадміністрації 06.05.2003р. за №50.

Згідно розділу 6 Договору підставою припинення договору є закінчення його строку. Відповідно до розділу 4 Договору в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

З матеріалів справи не вбачається, що зазначений Договір оренди був продовжений сторонами у відповідності до вимог законодавства, отже, Договір №91 припинив свою дію і підприємець ОСОБА_1 зобов'язаний повернути земельну ділянку орендодавцеві.

Відповідно до ст..125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. За приписами ст..126 цього Кодексу право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, підставою користування земельною ділянкою, є наявність права власності, права постійного користування або права орендного користування на зазначену земельну ділянку.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №6 (із змінами та доповненнями) встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки (п.3.1). Крім того, п. 3.3 зазначено, що ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 Земельного кодексу України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до розділу 1 Договору № 91 на право тимчасового користування землею від 20.12.2002р. земельну ділянку у користування підприємцю ОСОБА_1 було надано з метою розміщення малої архітектурної форми, а саме: для розміщення водяних гірок, прокатного інвентаря для відпочиваючих. За умовами п. 3.2.2. цього Договору Орендар має право за згодою орендодавця зводити у встановленому законодавством порядку житлові, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди. Відповідачем у справі не надано доказів згоди орендодавця на зведення підприємцем ОСОБА_1 не житлової будівлі - приміщення бару.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Здійснення підприємцем ОСОБА_1 самочинного будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без належного дозволу та належним чином засвідченого проекту є істотним порушенням будівельних норм і правил, внаслідок чого самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню.

Згідно ч.1 ст. 49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не завдавати шкоди довкіллю, не порушувати права та законні інтереси громадян і їх об'єднань, інших суб'єктів господарювання, установ, організацій, права місцевого самоврядування і держави.

У відповідності до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, враховуючи наявні у справі матеріали, позов прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області є обґрунтованим, підтверджений наявними у справі доказами, у зв'язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву прокурора Татарбунарського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задовольнити повністю.

2. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) знести самочинно збудований об'єкт нерухомості - будівлю бару "Оболонь", що розташований на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря.

3. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 395 м2, яка розташована на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря.

4. Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) привести земельну ділянку площею 395 м2, яка розташована на території рекреаційної зони "Расейка" Приморської сільської ради Татарбунарського району Одеської області, за межами населеного пункту, на території піщаної коси Чорного моря у придатний для використання стан.

5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір у сумі 2 294 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15 жовтня 2013р.

Суддя Рога Н. В.