Рішення № 34139409, 07.10.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" жовтня 2013 р.Справа № 5017/3800/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ";

до відповідача Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

про стягнення 7573857 грн.

Головуючий Погребна К.Ф.

Суддя Гут С.Ф.

Суддя Меденцев П.А

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Пальонов К.І. - довіреність;

Левченко А.Г. - довіреність;

Назаренко Д.Б. - довіреність;

Від відповідача: Остапов В.В. - довіреність;

Очколяс Д.В. - довіреність;

В судовому засіданні 07.10.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Левченко А.Г. - довіреність;

Від відповідача: Очколяс Д.В. - довіреність;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Алді" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" та до Міністерства інфраструктури України про виділення в натурі в самостійний об'єкт нерухомості 353/625 частини площі від двоповерхової будівлі митно-складського комплексу з навісом та рампою літ. „А", яка складає загальною площею 3926 м2, інвентаризаційною вартістю 8883563грн. яка належить на праві спільної власності ТОВ „Алді" та Міністерству інфраструктури України на підставі свідоцтва на право власності від 06.02.2009р., виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради; визнання права власності за ТОВ „Алді" на приміщення двоповерхової будівлі митно-складського комплексу з навісом та рампою літ. „А", яка складає загальною площею 3926 м2. інвентаризаційною вартістю 8883563грн; припинення в цій частині право спільної сумісної власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу, а саме на двоповерхову будівлю будівлі митно-складського комплексу з навісом та рампою літ. „А", яка складає загальною площею 3926 м2, інвентаризаційною вартістю 8883563грн. яка належить на праві спільної власності ТОВ „Алді" та Міністерству інфраструктури України на підставі свідоцтва на право власності від 06.02.2009р., виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради; виділення в натурі в самостійний об'єкт нерухомості 353/625 частини споруди покриття І-ІІІ, інвентаризаційною вартістю 3576403грн. який належить на праві спільної власності ТОВ „Алді" та Міністерству інфраструктури України на підставі свідоцтва на право власності від 06.02.2009р. виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради; визнання права власності за ТОВ „Алді" на споруди - покриття І-ІІІ, інвентаризаційною вартістю 3576403грн. який належить на праві спільної власності ТОВ „Алді" та Міністерству інфраструктури України на підставі свідоцтва на право власності від 06.02.2009р. виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради та про припинення в цій частині право спільної сумісної власності на споруду - покриття І-ІІІ, інвентаризаційною вартістю 3576403грн. який належить на праві спільної власності ТОВ „Алді" та Міністерству інфраструктури України на підставі свідоцтва на право власності від 06.02.2009р. виданого Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради.

Підставами звернення з цим позовом було розірвання договору спільної діяльності №97-0 від 17.04.2002р., за умовами якого порт повинен був здійснити викуп майна протягом 3-х місяців з дати розірвання договору. В зв'язку з тим що викуп здійснений не був, позивач заявив позов про виділення майна в натурі.

Ухвалою господарського суду Одеської області 26.12.2012р. було порушення провадження по справі №5017/3800/2012.

Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою (вх.№328/2013 від 21.01.2013р.) в порядку ст.. 60 ГПК України до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" про припинення права власності.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.01.2013р. вищезазначена позовна заява була повернута заявнику без розгляду на підставі п.п.1,2 ст. 63 ГПК України.

04.02.2013р. за вх. №3656/2013 Товариство з обмеженою відповідальністю „Алді" звернулось до господарського суду Одеської області з заявою про зміну предмету позову. Відповідно зазначеної заяви позивач просить суд стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торгівельний порт" грошові кошти у розмірі 6546965,21грн., які дорівнюють вартості частки майна, визначеної згідно Додаткових угод до Договору спільної діяльності №97-0, та які повинні бути виплачені Портом при розірвання договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.02.2013р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів, в порядку ст. 69 ГПК України на підставі клопотання відповідача „1".

18.02.2013р. представник Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням в порядку ст.79 ГПК України про зупинення провадження по справі №5017/3800/2012

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.02.2013р. клопотання представника відповідача було задоволено, провадження по справі №5017/3800/2012 зупинено до розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом пов'язаної з нею адміністративної справи 2а/1570/3170/2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.08.2013р. провадження справі №5017/3800/2012 було поновлено.

04.09.2013р. за вх. №26502/13 представник позивача звернувся до суду з заявою про збільшення позовних вимог, відповідно якого просить суд стягнути з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" грошові кошти в розмірі 7573857грн.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищенаведена редакція позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді", згідно з вказаною заявою є остаточною, у зв'язку з чим приймається господарським судом для розгляду по суті викладених в них вимог.

04.09.2013р. за вх. №26501/13 представник позивача надав до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи.

Розглянувши вищезазначене клопотання відповідача суд доходить висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, відповідно до ст.41 ГПК України господарський суд призначає судову експертизу для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Проте, у будь - якому випадку, суд має прийти до висновку про необхідність призначення експертизи у зв'язку не тільки із заявленими позовними вимогами, але і у зв'язку із їх обґрунтованістю. Отже, виходячи з матеріалів справи, суд доходить до висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявленого клопотання.

13.09.2013р. за вх№27391/13 представник позивача надав до суду клопотання про залучення до участі у справі в якості в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську Головного управління Міністерства доходів в Одеській області.

Розглянувши вищезазначене клопотання суд доходить висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, відповідно до ст.27 ГПК України господарський суд залучає до участі у справі третьою особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору якщо рішення господарського суду може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Рішення господарського суду Одеської області по дійсній справи ні яким чином не впливає на права та обов'язки Державну податкову інспекцію у м. Іллічівську Головного управління Міністерства доходів в Одеській області.

16.09.2013р. за вх. №27618/13 представник позивача надав до суду клопотання про зупинення провадження по справі №5017/3800/2012 до розгляду справи №916/1108/13 у суді касаційної інстанції.

Зазначене клопотання представником позивача відкликано на підставі клопотання від 07.10.2013р. за вх. №29896/13.

23.09.2013р. представник позивача звернувся до суду з клопотання про призначення справи до колегіального розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. справу №5017/3800/2012 було призначено до колегіального розгляду.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 23.09.2013р. визначено наступний склад колегії судів: головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Меденцев П.А., суддя Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.09.2013р. справу було прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя Погребна К.Ф., суддя Мезенцев .А., суддя Гут С.Ф., із призначенням до розгляду в судовому засіданні.

07.10.2013р. за вх.№29897/13 представник позивача звернувся до суду з клопотання про витребування доказів, в задоволені якого судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Крім того, 07.10.2013р. за вх. №29895/13 представником позивача заявлялось клопотання про зупинення провадження по справі №5017/3800/2012 до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2012р. по справі №11/17-5110-2011 за нововиявленими обставинами, в задоволені якого судом було відмовлено з огляду на те, що представником позивача не надано жодного доказу на підтвердження факту прийняття та призначення до розгляду вищезазначеної заяви.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2013р. провадження в частині вимог до Міністерства інфраструктури України було припинено на підставі п.1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач в судове засідання з'явився, надав відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги не визнає вважає їх необґрунтованими, безпідставними, такими що не відповідають нормам чинного законодавства та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судових засіданнях, в порядку ст. 77 ГПК України проголошувались перерви з 04.09.2013р. по 16.09.2013р. та з 16.09.2013р. по 23.09.2013р.

У судовому засіданні 07.10.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників учасників судового процесу, суд встановив.

07.04.2002р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт", Державним підприємством "База матеріально-технічного забезпечення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" укладено договір № 97-о про спільну діяльність, відповідно до п. 1.1. якого сторони Договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державний органів митного санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з Порту автотранспортом з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення. 27.07.2002р. договір спільної діяльності від 17 квітня 2002 року було узгоджено Міністерством транспорту України та 02.08.2002р. зареєстровано у ДПІ у м. Іллічівську, що вбачається з відповідних відміток на першому аркуші договору.

29.03.2003р. між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" і ТОВ "Алді" укладено додаткову угода № 1 до Договору спільної діяльності, відповідно до п. 1 якої було внесено зміни до преамбули Договору спільної діяльності, залишивши у складі учасників спільної діяльності Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Алді".

У відповідності до п. 3.1.1 договору спільної діяльності Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" прийняло на себе зобов'язання надати для здійснення спільної діяльності, обумовленої договором споруди та прилеглу територію складу № 27 для реконструкції та використання комплексу, в свою чергу, у відповідності до п. 3.3.3 договору Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" зобов'язалось здійснити реконструкцію складу №27 Порту за власні кошти з метою створення комплексу, відповідно до проекту здати його у експлуатацію, здійснити будівництво за власні кошти сполучених автомобільних шляхів на комплекс від узгоджених сторонами в окремому акті пунктів з'єднання шляхів.

З урахуванням п. 4.6 договору спільної діяльності, майно сторін, що використовується при здійсненні спільної діяльності, залишається власністю цих сторін на протязі усього часу дії договору і відбивається в їхньому балансі в порядку, встановленому чинним законодавством України. В свою чергу положення п. 3 додатку 1 до договору визначали, що створений за рахунок капітальних вкладень товариства комплекс на час дії договору про спільну діяльність згідно вимог ст. 432 ЦК України набуває статусу спільної часткової власності. Право спільної часткової власності сторін на нерухоме майно комплексу оформлюється в порядку передбаченому чинним законодавством України.

29.01.2009р. за результатами розгляду листів Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" від 17.12.2008р. № 05/88 і Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" від 16.12.2008р. № 567 та поданих документів, Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області було прийнято рішення № 119 про видачу Державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України та Товариству з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" свідоцтва про право власності (спільної) відповідно на 272/625 частки та 353/625 частки митно-складського комплексу за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, № 30, які знаходяться у спільній діяльності ДП „ІМТП" та ТОВ „Алді".

Відповідно до даного рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради Одеської області від 29.01.2009р. № 119, митно-складський комплекс за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, № 30, який складався з двоповерхової будівлі митно-складського комплексу з навісом та рампою літ. „А" загальною площею 6951,9 кв. м, будівлі прохідної літ. „Б" загальною площею 15,2 кв. м, споруд № 1-4 огорожі, № 5-8 воріт, № 9,10 хвіотки, № 12 колодязів оглядових, № 13 ліхтарів освітлювальних, № 14 повітряних ліній електромереж, № 15 дощової каналізації, № 16 трубопровіду теплофікаційного повітряного, № 17 газопровіду повітряного, І-ІІІ покриття.

Вищевикладені технічні характеристики об'єкту підтверджені даними, відображеними у технічному паспорті об'єкта, складеного 10.02.2009р. КП „БТІ" м. Іллічівська.

06.02.2009р. на виконання рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.01.2009р. № 119 видано відповідне свідоцтво про право власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу.

Пунктом 10.3 визначено, що дія договору може бути припинення у зв'язку з закінченням терміну його дії, розірвання договору або за рішенням суду. У разі припинення дії договору за рішенням суду він вважається припиненим з дати набрання рішення законної сили. Відповідно п.10.5 договору при припиненні дії договору Порт викупає у Товариства та Підприємства належне йому нерухоме майно, яке знаходиться на території Комплексу, по вартості придбання цього майна за даними бухгалтерського обліку з урахуванням фактичного зносу на час припинення дії договору. Рухоме майно Сторін може бути викуплено Портом у разі потреб Порту у цьому майні. Викуп нерухомого майна повинен бути здійснений протягом трьох місяців з дати припинення Договору. Викуп рухомого майна яке потрібне Порту повинен бути здійснений у той же термін.

Рішення господарського суду Одеської області від 23.01.2012р. у справі №11/17-5110-2011, залишеного без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. та Вищого господарського суду України від 25.09.2012р., договір № 97-0 про спільну діяльність, укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" було розірвано.

Позивач зазначає, що після розірвання договору про спільну діяльність №97-0 від 17.04.2002р. відповідачем в порушення умов договору не був здійснений викуп майна.

Позивач змінюючи предмет позову та збільшуючи розмір позовних вимог зазначав, оскільки викуп майна портом здійснений не був, а виділення його части із спільного майна в натурі без нанесення нерозмірної шкоди для його господарської діяльності не можливо, відповідач повинен відповідно до положень ЦК України компенсувати ТОВ „Алді" вартості його частки.

Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором №97-0 від 17.04.2002р. про спільну діяльність щодо обов'язку викупу майна, позивач звернувся з відповідним позовом до суду за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства колегія судів дійша висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між сторонами по справі був укладений договір спільної діяльності №97-0 від 17.04.2002р.

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 1130 ЦК України передбачено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Частиною 2 ст. 1131 ЦК України встановлено, що умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Згідно з статтею 1132 ЦК України передбачає, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

В процесі виконання договору про спільну діяльність був створений митно-складський комплекс за адресою: м. Іллічівськ, вул. Транспортна, № 30, який складався з двоповерхової будівлі митно-складського комплексу з навісом та рампою літ. „А" загальною площею 6951,9 кв. м, будівлі прохідної літ. „Б" загальною площею 15,2 кв. м, споруд № 1-4 огорожі, № 5-8 воріт, № 9,10 хвіотки, № 12 колодязів оглядових, № 13 ліхтарів освітлювальних, № 14 повітряних ліній електромереж, № 15 дощової каналізації, № 16 трубопровіду теплофікаційного повітряного, № 17 газопровіду повітряного, І-ІІІ покриття.

06.02.2009р. на виконання рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.01.2009р. № 119 Державі в особі Міністерству транспорту та зв'язку та Товариству з обмеженою відповідальністю „Алді" було видано свідоцтво про право власності на будівлі та споруди митно-складського комплексу.

В подальшому, рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2012р. у справі №11/17-5110-2011, залишеного без змін постановами Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012р. та Вищого господарського суду України від 25.09.2012р., договір № 97-0 про спільну діяльність, укладений між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" було розірвано.

Відповідно до положень ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Позивач в своїх поясненнях, неодноразово зазначав що підставою звернення до суду з відповідним позовом стало припинення договору спільної діяльності №97-0 від 17.04.2002р. та порушення відповідачем свого обов'язку за договором, а саме пункту 10.5 договору.

Також позивач зазначав, що оскільки викуп майна портом здійснений не був, а виділення його части із спільного мана в натурі без нанесення нерозмірної шкоди для його господарської діяльності не можливо, відповідач повинен відповідно до положень ЦК України компенсувати ТОВ „Алді" вартості його частки.

Разом з тим зазначені доводи Позивача не відповідають фактичним обставинам.

Так, пунктом 10.6 договору сторони передбачили, що питання, що регламентують спільну діяльність Сторін, і що не знайшли свого відображення в цьому Договорі, регулюються законодавством України.

Проте, положенням договору спільної діяльності сторони чітко відобразили свої взаємовідносини щодо спільного майна у разі припинення договору про спільну діяльність.

Пунктом 4.8 договору визначено, що створене Сторонами у процесі виконання цього Договору нерухоме майно є загальної власністю Сторін і відображається у їх балансі по вартості відповідної частки в спільному фінансуванні будівництва з умовою обов'язкового викупу Портом частки, що належить Товариству, після припинення дії Договору, тобто відповідним пунктом договору сторони чітко визначили порядок поділу часток у разі припинення дії договору, лише шляхом викупу а не грошовою компенсацією.

Отже, відповідно до положень договору у позивача відсутнє права вимоги грошової компенсації своєї частки.

В той же час, пунктом 10.5 передбачено, що при припиненні дії договору Порт викупає у Товариства та Підприємства належне йому нерухоме майно, яке знаходиться на території Комплексу, по вартості придбання цього майна за даними бухгалтерського обліку з урахуванням фактичного зносу на час припинення дії договору. Рухоме майно Сторін може бути викуплено Портом у разі потреб Порту у цьому майні. Викуп нерухомого майна повинен бути здійснений протягом трьох місяців з дати припинення Договору. Викуп рухомого майна яке потрібне Порту повинен бути здійснений у той же термін.

Проаналізувавши положення вищезазначеного пункту договору можливо зробити висновок, що для того щоб Порт викупив у Товариства нерухоме майно воно повинно належати останньому.

За правилами статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вже зазначалось вище у ТОВ „Алді" існувало право власності на відповідне нерухоме майно, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.02.2009р., виданого на підставі рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.01.2009р. № 119.

Проте як встановлено судом 01.08.2013р. Постановою Одеського апеляційного господарського суду по справі №916/1108/13 залишено без змін рішення господарського суду Одеської області від 06.06.2013р., яким позов Міністерства Інфраструктури України про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.01.2009р. № 119 „Про видачу Державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України і ТОВ „Алді" свідоцтво про право власності на будівлю та споруди митно-складського комплексу за адресою м. Іллічівськ, вул. Транспортна, №30, які знаходяться у спільній діяльності ДП „ІМТП" та ТОВ „Алді" задоволено, рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.01.2009р. № 119 „Про видачу Державі в особі Міністерства транспорту та зв'язку України і ТОВ „Алді" свідоцтво про право власності на будівлю та споруди митно-складського комплексу за адресою м. Іллічівськ, вул. Транспортна, №30, які знаходяться у спільній діяльності ДП „ІМТП" та ТОВ „Алді" визнано недійсним.

Часиною 4 ст. 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, враховуючи наявність рішення суду яким визнано недійсним рішення виконавчого комітету Іллічівської міської ради від 29.01.2009р. № 119 на підставі якого було видано свідоцтво про право власності у Товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" відстуне нерухоме майно для реалізації положень пунктів 4.8 та 10.5 договору, а отже відсутнє право вимагати його грошової компенсації.

Крім того, позивач посилається на положення ст. 1212 - 1215 ЦК України, зазначаючи, що майно було набуте під час дії договору про спільну діяльність, договір розірваний, частки сторін у спірному майні не відокремлені. Майно використовується в господарській діяльності Портом, та неможливо виділити частку майна в натурі без нанесення несоразмірної шкоди цьому майну, відповідач повинен відшкодувати позивачу його вартість.

Суд з відповідними посилання позивача не погоджується з огляду на наступне.

Особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути це майно потерпілому. Таке ж зобов'язання виникає і в тому разі, коли підстава, на якій майно було набуте, згодом відпала (частина перша статті 1212 ЦК). У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. (частина друга ст. 1213 ЦК). Крім того, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (частина перша статті 1214 ЦК).

Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття, збереження майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте або збережене особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом, іншим правовим актом чи правочином.

Так, дійсно, правова підстава була (договір спільної діяльності), підстава відпала (договір спільної діяльності розірвано), проте враховуючи той факт що у позивача відсутнє належне йому нерухоме майно (скасовано рішення на підставі якого видавалось свідоцтво на право власності) у нього відсутнє право вимагати відшкодування його вартості.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Алді" до Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення грошових коштів в розмірі 7573857грн., не обґрунтовані, матеріалами справи не підтверджені, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено 11.10.2013р.

Головуючий Погребна К.Ф.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Гут С.Ф.