Рішення № 34139112, 14.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" жовтня 2013 р. Справа № 906/1102/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

за участю представників сторін:

від позивача: Дорофєєв О.О. - адвокат, договір про надання правової допомоги №25-12/2012-1 від 25.12.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн" (м.Київ)

до Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" (м.Житомир)

про стягнення 75571,94 грн.

Строк розгляду спору продовжено до 15.10.13р. за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 75571,94 грн. заборгованості за виконані роботи згідно договору підряду №01/02/13М від 01.02.13р., з яких 71800,00 грн. - сума основного боргу, 631,44 грн. - 3% річних, 71,80 грн. - інфляційні та 3068,70 грн. - пеня.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір підряду №01/02/13М від 01.02.13р., розрахунки суми боргу, акти здачі-приймання робіт, довідки про вартість виконаних робіт, претензію, банківські виписки, договір про надання правової допомоги, платіжні доручення, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.13р. між сторонами був укладений договір підряду №01/02/13М (а.с.17-21), відповідно до умов якого позивач (підрядник) зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, виконати за завданням відповідача (замовника) роботи з демонтажу обладнання, а відповідач зобов'язаний в порядку та на умовах, визначених в договорі, прийняти та оплатити виконані роботи (п.1.1 договору).

Як передбачено розділом 4 договору, оплата виконаних робіт здійснюється поетапно. Згідно з п.4.2.6 договору всі розрахунки за виконані роботи повинні бути в повному обсязі завершені не пізніше 5 календарних днів з моменту завершення виконання робіт та підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання умов даного договору, позивач виконав, а відповідач прийняв передбачені договором роботи, що підтверджується актами здачі-приймання, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 24-30).

Пунктом 5.1.4 договору сторони визначили, що замовник зобов'язаний своєчасно здійснювати необхідні розрахунки з підрядником.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати вартості робіт виконав частково, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 71800,00 грн.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

04.06.13р. позивач направив відповідачеві письмову претензію з вимогою сплатити суму боргу (а.с.35-37).

Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, суму боргу не сплатив.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду за відповідачем рахувалась заборгованість перед позивачем за виконані роботи в сумі 71800,00 грн., яку позивач і просить суд стягнути в позовній заяві.

Суд задовольняє позов в частині стягнення 71800,00 грн. основного боргу, з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору підряду №01/02/13М від 01.02.13р.

Частиною 1 ст.193 ГК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Такі ж положення містить ст.526 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання.

Як передбачено ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843 ЦК України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач не виконав передбаченого договором зобов'язання щодо сплати вартості виконаних підрядних робіт в повному обсязі та у встановлений договором строк.

Тому, з врахуванням наведеного вище, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 71800,00 грн. основного боргу суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 631,44 грн. 3% річних, 71,80 грн. інфляційних та 3068,70 грн. пені.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідача 631,44 грн. 3% річних та інфляційні в розмірі 71,80 грн. проведено згідно вимог чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно з п.11.2 договору, за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань замовником, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від суми заборгованості.

Як передбачено ч.1,3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання, суд вважає, що пеня нарахована правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягає задоволенню в сумі 3068,70 грн.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 7000,00 грн. витрат за оплату послуг адвоката, що виникли внаслідок порушення відповідачем своїх зобов'язань, на підставі договору про надання правової допомоги №25-12/2012-1 від 25.12.12р.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат, крім судового збору, входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Обґрунтовуючи вимогу про відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правової допомоги №25-12/2012-1 від 25.12.12р., укладений між ТОВ "Фуд-Процесинг Інсталейшн" та адвокатом Дорофєєвим О.О. (а.с.12), копію Свідоцтва за №3771, виданого 25.06.09р. гр. Дорофєєву О.О. про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.15), платіжне доручення №232235 від 29.07.13р. про сплату позивачем гонорару в сумі 7000,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7000,00 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані", 10025, м.Житомир, вул. Вітрука, 6, код ЄДРПОУ 13579674

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фуд-Процесинг Інсталейшн", 03142, м.Київ, вул. Академіка Кримського, 4-А, оф. 212-а, код ЄДРПОУ 36564492

- 71800,00 грн. - основного боргу;

- 3068,70 грн. - пені;

- 631,44 грн. - 3% річних;

- 71,80 грн. - інфляційних;

- 7000,00 грн. - витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката;

- 1720,50 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Давидюк В.К.

Друк:

1- в справу;

2, 3 - сторонам (рек. з пов)