Рішення № 34137685, 26.09.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, 62203, смт Золочів, вул. Комсомольська, 13, inbox@zl.hr.court.gov.ua, т.(05764) 5-01-93

2/622/395/2013

Справа № 622/679/13-ц р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2013 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.,

при секретарі: Цилюрик Т.А., Поповій В.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2013 року ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, якому просив визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що будинок АДРЕСА_1 належить йому на праві власності на підставі рішення суду, у будинку також є зареєстровані його дружина, донька та їхній родич відповідач ОСОБА_2 Проте останній за вказаною адресою не проживає більше 1 року, речей його у будинку не має, витрат на утримання будинку не несе, та постійно проживає в іншому будинку. В зв'язку з чим позивач вважав, що порушуються його права як власника.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав з наведених у позові мотивів, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи кожного разу був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про отримання ним судових повісток. Причини неявки відповідач суду не повідомляв, заяви про розгляд справи за його відсутності не надав. Судом було прийнято рішення про заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів, проти чого позивач не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення позивача, допитавши свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі рішення Золочівського районного суду Харківської області від 06 березня 2008 року належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується наданою суду копією відповідного рішення суду.

Згідно інформації Золочівського РС ГУДМС України в Харківській області ОСОБА_2 зареєстрований за адресою будинок АДРЕСА_1.

З наданої суду довідки виконавчого комітету Золочівської селищної ради Харківської області вбачається, що ОСОБА_2 ніколи не проживав за адресою будинок АДРЕСА_1.

Допитана у судовому засіданні, в якості свідка, ОСОБА_3, пояснила, що вона є донькою позивача, проживає поруч з ним у сусідньому будинку. Відповідач ОСОБА_2 доводиться їм родичем, проте у спірному будинку він не проживав, речі його у будинку відсутні, він не несе витрати на його утримання. Останнім часом до будинку батька , на ім'я відповідача стали надходити судові повістки та виклики, хоча він постійно проживає у іншому будинку. Перешкод для проживання у будинку ОСОБА_2, ані позивач, ані їх родина ніколи не створювали.

При вирішенні спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України та ст.ст. 15, 23, 405 ЦК України. Крім того основоположні принципи здійснення правомочностей власника сформульовані у статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04 листопада 1950 року), що набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та є складовою її правової системи відповідно до вимог статті 9 Конституції України.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Згідно положень ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Глава 23 Цивільного кодексу України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд. Однак, як зазначено в ст. 13 ч. 3 Конституції України, власність зобов ' язує, вона не повинна використовуватись на шкоду людині, суспільству.

Статтею 405 ЦК України окреслено право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Так члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, як член сім'ї власника будинку АДРЕСА_1, зареєстрований за вказаною адресою. Проте понад рік є відсутнім за даною адресою, житлом не цікавиться, не несе витрати на його утримання, чим порушує права власника будинку ОСОБА_1 Доказів наявності домовленості між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, стосовно відсутності останнього у будинку, суду не надано, в зв'язку з чим, в розумінні положень ч. 2 ст. 405 ЦК України суд вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування вказаним житлом.

На підставі викладеного, та керуючись вказаними положеннями матеріального закону та положеннями та ст., ст. 10,11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з моменту отримання цього рішення.

Головуючий:

.